17.1. Загальні положення

В економічно розвинених країнах стимулюванню інтелектуаль­ної діяльності надається важливе значення. Усі країни використо­вують різноманітні форми стимулювання: державну і громадську, матеріальну і моральну, стимулювання будь-якої творчості і стиму­лювання користувачів результатів цієї творчості.

Уряди багатьох економічно розвинених країн уважно стежать за розвитком інтелектуальної діяльності. Найменше скорочення інте­лектуальної активності стає предметом ретельного вивчення, з'ясу­вання причин, їх усунення та стимулювання подальшого розвитку творчості. Основним принципом стимулювання інтелектуальної діяльності є так званий принцип «банана» в будь-якій формі будь-якої пропозиції.

У країнах з ринковою економікою підприємці не шкодують кош­тів на стимулювання ініціативи, пропозицій, творчих пошуків. Кошти, витрачені на стимулювання інтелектуальної діяльності, окуп-люються сторицею. У спеціальній літературі наводяться конкретні досить великі суми прибутків фірм, які вони одержують за рахунок раціонального використання результатів інтелектуальної діяльності.

Проте найбільшим стимулом для активізації інтелектуальної творчості є визнання результатів цієї творчості об'єктом права ін­телектуальної власності. Законодавство багатьох розвинених країн результати інтелектуальної діяльності чітко та однозначно проголо­шує об'єктами права власності з усіма наслідками, що з цього ви­пливають. У цих країнах творці нового як у гуманітарній сфері, так

272

_ Стимулювання інтелектуальної діяльності

39 4-414

272

і в галузі науково-технічної діяльності почуваються більш впевне­но — вони є власниками того, що створили.

Це не єдиний чинник щодо визначення правового режиму об'єк­тів інтелектуальної діяльності, який істотно впливає на творчу ак­тивність суспільства. Багаті країни дозволяють собі визнавати пра­во власності творця на результат інтелектуальної діяльності навіть тоді, коли він створений в порядку виконання трудового договору. Законодавство таких країн не визнає так званих «службових» об'єк­тів інтелектуальної діяльності. Власником результату творчості ви­знається творець, який створив цей результат на замовлення, за ви­нагороду тощо. Тобто законодавство зазначених країн визнає, що творчий результат, який підпадає під ознаки охоронного об'єкта інтелектуальної діяльності, не може бути належним чином оплаче­ний звичайною заробітною платою. Це результат якісно вищого рівня, а тому фізичні, інтелектуальні, енергетичні та інші необхідні для досягнення цього результату витрати людських ресурсів дають достатню підставу для визнання його власністю творця.

Отже, зазначені чинники чи не найбільшою мірою сприяють розвитку творчої активності суспільства. Творець досить чітко усві­домлює, що все, створене ним, — це його власність, якою він мо­же володіти, користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і, без­перечно, у своїх інтересах.

Правові форми стимулювання інтелектуальної діяльності умов­но можна поділити на державну і громадську. Кожну з них у свою чергу можна поділити на матеріальну і моральну. Усі ці форми ма­ють істотне значення. Творці не залишаються байдужими ні до гра­моти товариства винахідників і раціоналізаторів, ні до нагрудного знака за активну творчу діяльність.

Безперечно, найбільш ефективною системою матеріального і морального стимулювання інтелектуальної діяльності є державна система. Вона найбільш потужна і за масштабами, і за змістом. Державне стимулювання творчої діяльності було добре поставлене у колишньому СРСР. Деякі форми і методи державного стимулю­вання творчої діяльності запозичені і чинним законодавством Ук­раїни. Для стимулювання інтелектуальної діяльності держава вико­ристовує різноманітні правові форми. За видатні досягнення у роз­

РОЗДІЛ 17

витку науки, мистецтва і техніки держава має можливість присво­ювати вищі почесні звання, нагороджувати вищими державними нагородами та іншими відзнаками. Від імені держави присуджують­ся вищі державні премії та інші матеріальні винагороди.

1

17.2. Державне стимулювання інтелектуальної діяльності

Держава Україна встановила багато правових форм стимулюв ня інтелектуальної творчості. Як уже зазначалося, вони умовно поділяються на матеріальні і моральні. Але здебільшого ці форми державного стимулювання настільки переплітаються між собою, що інколи буває важко їх розрізнити. Наприклад, відзначення дер­жавними нагородами часто супроводжується певними матеріальни­ми пільгами чи грошовою винагородою.

Чинне законодавство України вищі державні відзнаки поділяє на такі види: ордени, медалі, нагородна зброя, почесні звання Ук­раїни, Державні премії України, президентські відзнаки. Умовно ордени, медалі, нагородну зброю та почесні звання України можна віднести до моральних форм стимулювання, а Державні премії Ук­раїни — до матеріальних.

Державні нагороди України є найвищою формою відзначення громадян за видатні заслуги у розвитку економіки, науки, культу­ри, соціальної сфери, захисті Батьківщини, охороні конституційних прав і свобод людини, у державному будівництві та громадській діяльності, за інші заслуги перед Україною і її народом.

Відомо, що державними нагородами не в останню чергу відзна­чаються заслуги громадян України у розвитку науки, культури і тех­ніки.

За здійснення визначного геройського вчинку або трудового по­двигу громадянину України може бути присвоєно звання Героя України. Трудовий подвиг може бути здійснений і в сфері науки, мистецтва, науково-технічної діяльності тощо. Героями України стали, наприклад, Президент Національної академії наук України Б. Є. Патон та ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка академік В. В. Скопенко.

272

__ Стимулювання інтелектуальної діяльності

39*4-414

611

Герою України вручається орден «Золота Зірка» за здійснення визначного геройського вчинку або орден Держави — «За трудовий

подвиг».

За видатні заслуги перед Україною в галузі державного будів­ництва, зміцнення міжнародного авторитету України, розвитку економіки, науки, освіти, культури, мистецтва, охорони здоров'я, за благодійництво, гуманістичну та громадську діяльність громадя­ни України, у тому числі науковці, митці, письменники, поети, ви­датні діячі у сфері науково-технічного прогресу можуть бути наго­роджені орденом князя Ярослава Мудрого І—V ступенів.

За видатні заслуги в науковій, соціально-культурній, державній, громадській та іншій суспільно-корисній діяльності діячі науки і техніки, культури і мистецтва можуть бути нагороджені орденом «За заслуги» І—III ступенів.

Видатні діячі науки і техніки, культури і мистецтва жіночої статі можуть бути нагороджені орденом княгині Ольги І—III ступенів.

Другу групу державних нагород становлять почесні звання Ук­раїни. Видатним діячам у сфері інтелектуальної діяльності можуть бути присвоєні почесні звання України: «Народний артист Ук­раїни», «Народний архітектор України», «Народний художник Ук­раїни». Крім цих почесних звань, законодавством України встанов­лені почесні звання: «Заслужений артист України», «Заслужений архітектор України», «Заслужений винахідник України», «Заслуже­ний діяч мистецтв України», «Заслужений діяч науки і техніки Ук­раїни», «Заслужений журналіст України», «Заслужений майстер на­родної творчості України», «Заслужений раціоналізатор України», «Заслужений художник України».

Почесні звання України присвоюються особам, які працюють у відповідній галузі економічної та соціально-культурної сфери не менше 10 років, мають високі трудові досягнення і професійну майстерність.

Усі почесні звання України є рівнозначними між собою, крім тих, що мають два ступені («Народний артист України» і «Заслуже­ний артист України», «Народний архітектор України» і «Заслуже­ний архітектор України», «Народний художник України» і «Заслу­жений художник України»).

РОЗДІЛ 17

Присвоєння почесних звань, що мають ступені «Заслужений» і «Народний», проводиться в такому порядку: почесне звання «На­родний» може бути присвоєне, як правило, не раніше ніж через де­сять років після присвоєння почесного звання «Заслужений».

Державні премії України. За найвидатніші твори літератури і ми­стецтва, публіцистики і журналістики, які є вершинним духовним надбанням українського народу, утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам'ять народу, його національну сві­домість і самобутність, спрямовані на державотворення і демокра­тизацію українського суспільства їх автори відзначаються найви­щою Державною премією — Національною премією України імені Тараса Шевченка.

В Україні передбачена і спеціальна Державна премія в галузі науки і техніки. Зазначена Державна премія присуджується:

— за видатні наукові дослідження, що сприяють дальшому роз­витку гуманітарних, технічних і природничих наук, позитивно впливають на суспільний прогрес і утверджують високий авторитет вітчизняної науки у світі;

— за розроблення та впровадження нової техніки, матеріалів і технологій, нових способів і методів лікування та профілактики за­хворювань, що відповідають рівню світових досягнень;

— за роботи, що становлять значний внесок у вирішення проб­лем охорони навколишнього природного середовиша та забезпе­чення екологічної безпеки;

— за створення підручників для середніх загальноосвітніх, про­фесійних навчально-виховних, вищих навчальних закладів, шо від­повідають сучасним вимогам і сприяють ефективному опануванню молоддю знань, істотно впливають на поліпшення підготовки май­бутніх спеціалістів.

За створення видатних житлово-цивільних та промислових ар­хітектурних комплексів, будівель і споруд, роботи в галузі містобу­дування, ландшафтної архітектури, упорядження міст і селищ, рес­таврації пам'яток архітектури і містобудування, наукові праці з теорії та історії архітектури, шо мають важливе значення для даль­шого розвитку вітчизняної архітектури і містобудування та здобули

__Стимулювання інтелектуальної діяльності

273

За видатні досягнення у сфері штелектуальної діяльності Прези­дент України нагороджує президентськими відзнаками відповідно

до Конституції України.

Особи, нагороджені державними нагородами України, користу­ються пільгами в порядку, встановленому законодавством України

Громадське стимулювання інтелектуальної діяльності.

Сюди належать різноманітні форми громадського стимулювання інтелектуальної діяльності, що здійснюються громадськими органі­заціями, товариствами, спілками тощо.

Спілки творчих працівників — письменників, художників, ком­позиторів тощо, театральні товариства, організації винахідників і раціоналізаторів та інші творчі об'єднання за рахунок своїх власних коштів активно стимулюють творчих працівників. Це можуть бути різноманітні форми — грошові премії, нагородження за результата­ми конкурсів, оглядів, нагрудні знаки, нагородження почесними грамотами, дипломами тощо.

17.3. Пільги для учасників інтелектуальної діяльності

Держава наділяє учасників інтелектуальної діяльності цілим спектром різноманітних пільг. Вони передбачені різними чинними законами України.

Передусім суб'єкти інтелектуальної діяльності користуються пев­ними трудовими пільгами. Відповідно до Кодексу законів про пра­цю України (ст. 91) за працівником, який створив винахід, корис­ну модель, промисловий зразок або вніс раціоналізаторську пропо­зицію, що зумовили зміну технічних норм і розцінок, попередні розцінки зберігаються протягом шести місяців від дати початку їх впровадження. Попередні розцінки зберігаються і в тих випадках, коли автор зазначених об'єктів інтелектуальної власності не вико­нував роботу, норми і розцінки на яку змінено у зв'язку з їх впро­вадженням, і був переведений на цю роботу після їх впровадження.

Відповідно до ст. 126 цього Кодексу за працівниками — автора­ми винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналі­заторських пропозицій зберігається середній заробіток при звіль­ненні від основної роботи для участі у впровадженні винаходу, ко-

РОЗДІЛ 17

рисної моделі, промислового зразка чи раціоналізаторської пропо­зиції на тому самому підприємстві, в установі, організації.

Якщо ж впровадження зазначених об'єктів промислової влас­ності здійснюється на іншому підприємстві, в установі чи органі­зації, за працівником-автором зберігається посада за місцем постій­ної роботи, а робота із впровадження винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи раціоналізаторської пропозиції оплачуєть­ся за погодженням сторін у розмірі не нижче середнього заробітку за місцем постійної роботи.

Закони України про промислову власність передбачають також певні пільги щодо сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтег­ральних мікросхем та знаки для товарів і послуг.

Відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (ст. 23) та Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» (ст. 20) власник патенту на зазначені об'єкти промислової власності має право подати до Установи для офіційної публікації заяву про надання будь-якій особі дозволу на викорис­тання запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка. У такому разі річний збір за підтримання чинності патенту зменшується на 50 вщсотків, починаючи з року, наступного за ро­ком публікації такої заяви.

Положення про порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охоро­ною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затверджене поста­новою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2001 р. № 543, та­кож передбачає надання пільг щодо сплати зборів відповідно до за­конодавства.

Ряд пільг для творців об'єктів промислової власності передбачає чинне законодавство України про оподаткування. Зокрема, відпо­відно до ст. 3.1.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р. для цілей оподаткування балан­совий прибуток зменшується на суму грошових коштів, матеріаль­них цінностей і нематеріальних активів підприємств, перерахова­них (переданих) до фондів, установ, закладів, громадських та релі­гійних організацій, метою діяльності яких не є одержання прибут­ку, для здійснення екологічної, оздоровчої, аматорської спортив­

274

_Стимулювання інтелектуальної діяльності

274

ної, культурної, освітньої, наукової та благодійної діяльності, але не більше чотирьох відсотків балансового прибутку.

Відповідно до цього Закону (ст. 3.2) не вважаються прибутком і не оподатковуються:

— кошти, матеріальні цінності і нематеріальні активи, шо над­ходять підприємству у вигляді внесків до його статутного фонду, оплати емітованих ним акцій або інших корпоративних прав;

— кошти, матеріальні цінності та нематеріальні активи, внесені у вигляді іноземної інвестиції та повернуті іноземному інвестору в разі припинення інвестиційної діяльності на суму фактичного внес­ку в грошовій або натуральній формі;

— кошти, матеріальні цінності або нематеріальні активи, що надходять безкоштовно у вигляді безповоротної фінансової допо­моги або добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, фондам, установам, закладам, громадсь­ким і релігійним організаціям, метою діяльності яких не є одержан­ня прибутку, для здійснення екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, освітньої, наукової та благодійної діяль­ності.

За цим самим Законом передбачається зменшення податку на прибуток (ст. 10). Сума податку на прибуток, нарахованого згідно з положеннями цього Закону, зменшується до 20 відсотків — на відшкодування витрат підприємства на реконструкцію і мо­дернізацію активної частини основних фондів, здійснених в опо­даткованому періоді, у разі повного використання на цю мету амортизаційних відрахувань і залишків коштів фонду виробництва та інших фондів, створених за рахунок прибутку минулих періодів.

Слід зупинитися на ст. 9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яка визначає витрати виробництва (обігу), що відносяться на собівартість ігоодутош (робіт, послуг), втрати і витрати, що відносяться на збитки підприємства.

1. Витрати, пов'язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції:

— підвищені витрати на виробництво нових видів продукції в період їх освоєння, включаючи перші видання нових книжок, а та­кож витрати, пов'язані з підготовкою та освоєнням випуску про­

РОЗДІЛ 17

дукції, не призначеної для серійного або масового виробництва на освоєння нового виробництва, цехів та агрегатів (пускові витрати); перевірка готовності нового виробництва, цехів, агрегатів для вве­дення їх в експлуатацію шляхом комплексного випробовування (під навантаженням) усіх машин та механізмів (експлуатаційна пе­ревірка) з пробним випуском продукції, передбаченої проектом, та налагодженням устаткування;

— на винахідництво і раціоналізацію, включаючи витрати на проведення дослідно-експериментальних робіт, виготовлення та випробування моделей і зразків за винахідницькими і раціоналіза­торськими пропозиціями, пов'язані з основною діяльністю підпри­ємств, виплати авторських винагород, якщо вони не є роялті.

Витрати, передбачені цим пунктом, відносяться на собівартість освоєної продукції з початку її використання^

2. Витрати, пов'язані з управлінням виробництвом:

— оплата робіт (послуг) консультаційного та інформаційного ха­рактеру, пов'язаних із забезпеченням виробництва, зберіганням та реалізацією продукції, включаючи послуги щодо зміни структури управління приватизованим підприємством, а також передбачених законодавством обов'язкових аудиторських перевірок.

3. До витрат, пов'язаних із зносом нематеріальних активів відно­сяться суми амортизаційних відрахувань, що визначаються щоміся­ця за нормами, розрахованими виходячи з їх первинної вартості та строку корисного використання, але не більше десяти років безпе­рервної експлуатації або строку діяльності підприємства.

Не нараховуються амортизаційні відрахування на нематеріальні активи: ноу-хау, гудвіли, товарні знаки тощо, вартість яких не змен­шується у процесі їх використання.

Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26 грудня 1992 р. (ст. 6) передбачає, що оподаткову­ваний дохід зменшується до десяти неоподатковуваних мінімумів, включаючи розмір вирахувань, встановлених пунктами 1, 2 цієї статті, в:

1) громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і віднесені до І та II категорій;