Промисловий перреворот в україні

в кін.19ст укр. Землі були вкотре поділені і опинилися під владою російської і австрійської імп., у складі яких перебували упродовж 19-поч20ст.стновище укр. Земель було складним і пояснювалося тим, що імперії розглядали Укр, як колоніальний сировинний придаток до промислово розвинутих центральних р-нів своїх імперій. Панщина, кріпосне право та ін. форми експлуатації селянства гальмували розвиток промисловості, с\г і внутрішнього ринку.

Промисл переворт започаткував епоху індустріалізації.виділяють 2 його етапи. Перший етап відбувся у 20-40 рр 19ст. незважаючи на панування кріпосництва в аграрній сфері та інші перешкоди на шляху до економ зростання, мануфактурне виробництво досягло значних успіхів. Зростала кіл-ть мануфактур, число найманих виробників.використ. виробничі робочі машини, зростала зацікавленість власників у збільшенні вир-ва.

Поч. промисл. Переворот в Укр з галузі харчової пром-ті. Парова техніка прискорила виробничі процеси, збільшила продуктивність праці.у цей час виникає цукрова пром.-ть. Робочі машини і механізми зявилися в текстильних мануфактурах. Зростали потреби у машинах і механізмах, що зумовило появу машинобудівних заводів. Розвиток машинобудування сприяв зростанню обсягів металургійного вир-ва, видобутку кам’яного вугілля.

Промислове вир-во базувалося на промисловій кріпосницькій праці, тільки чверть робітників були вільнонайманими, поступово зменшувалася кіль-ть і зростала чисельність купецьких під-в капіталістичного типу. Будувалися нові фабрики і заводи.

2-гий етап промисл. Пер-ту відбувся після ліквідації кріпосного права(60-80рр 19ст). фабрики та заводи остаточно витіснили мануфактурне вир-во. Основне місце в структурі укр. пром.-ті займало цукроваріння, зростала продуктивність праці. Успішно розв: борошномельне,олійне, текстильне та ін.. вир-ва. Галузі важкох пром.-ті технічно розвивалися більш повільно,ніж харчова і легка.на пд.. Укр. почали виникати шахти і металургійні під-ва. Нарощувалося вир-во чавуну, сталі. Зростали обсяги виробн. Машинобудівних і суднобудівних заводів.найкраще розвивався залізничний транспорт.1863-будівництво першої залізниці балта-одеса, яка згодом була продовжена до києва.

Таким чином після ліквідації кріпосного права в Рос і Укрприскорився економ розв, завершився промисл. пер-т.

Сутність аграрної реформи 1848 і сел..Реф-ма 1861

Панщинна сис-ма господарювання була малоефективною, гальмувала розвиток господарювання й вимагала ліквідації кріпацтва.габсбурги-реформатори прагнули покращити стан селянства- найчисельнішого класу імперських підданих, головного джерела збирання податків для держ казни.

Поштовхом до ліквідації панщини стали револ. події 1848 в австрії , ін. країн зх. і центр європи. 18 бер 1848 угорський сейм видав закон про скасув панщини в країні, у т.ч. і Зак. Пізніше австрійський уряд оголосив прло скас панщини в Галичині. Рішенням суду від 1липня 1848 цей закон було пошоренло й на буковину.селяни були вільними і звільнені від панщини.

селянин як поміщик ставав власником землі. Як компенсацію за ліквідацію панщини, пани-дідичі отримували відшкодування з держ скарбниці, їх звільняли від опікувальних обов’язків над селянами., держ звільнила поміщиків від окремих податків, за панами залишалися сервітутні володіння (ліси, пасовища іт.д.) селяни,за корист сервітутами повинні були сплатити певну суму панам на основі добровільних угод з ними.

Таким чином скасування панщини було проведене з повним нехтуванням інтересів селянської верстви. Крім грошового відшкодування за землю, селни змушені були плати за корист сервітутами, що зробило їх залежними від панів в госп відношенні.

Незважаючи на недоліки аграрна реформа сприяла розвитку господ, розчистила шлях для інтенсифікації с\г вир-ва, формув індустріал сус-ва.передумови скас кріп права в Рос і Укр визрівали тривалий час. Його ліквідації вимагали перш за все аграрні відносини. Поч. 19ст хар-ся занепадом поміщицьких господарств.праця селян-кріпаків була малопродуктивна, хліборобство велося традиційними методами, екстенсивним шляхом.разом з тим пром. Революція і поч. індустріалізації в зх. Країнах європи та Рос вимагали збільш виробництва с\г продукції, насамперед-зерна.таким чином, кріпосництво гальмувало розвиток с\г і пром.-ті.

За скасув ріп права виступали селяни, продовж 4 років (1848-1851) активні шали селянські бунти і київській, подільській, волинській губерніях. Масові селянські рухи 1855-56 справили вел вплив на панівну верству. Проти кріпосного права виступала ліберально настроєна інтелігенція.промисловці і фабриканти теж були проти кріпосництва, яке перешкоджало вільному розвитку торгівлі і пром.-ті.

Проект аграрної реформи прийняла держ рада Рос, на його підставі було підготоване «Положення» яке цар Олександр2 підписав 19 лютого 61р. водночас був проголошений маніфест ро скасування кріпацтва. Реформа повністю зберегла поміщицьке землеволодіння.

Виділення землі та її розмежування реформа віддавала на розсуд місцевих поміщиків. Як правило, селянам віддавали гірші землі; вони фактично були позбавлені пасовищ, луків, лісів та ін..внаслідок реформи селянство втратило поняд 15% загальної площі земель.земельні наділи селяни повинні були протягом 49 років викупти в поміщиків згідно з встановленою реформою цінами, які значно перевищували ринкові. Земельна реформа надавала право поміщикові упродовж 2-х років самому визначити й оформляти в так званих уставних грамотах розміри земельних наділів селян. У цей час селяни були змушені, як і раніше відбувати паншину або платити оброк. Дворові селни взагалі землі не отримали.

В Укр існувала чисельна група держ селян, долю яких було вирішено спец законом про поземельний устрій від 1866. Згідно з ним селяни мали право викупати свій наділ , а до того часу вони повинні були споачувати держ податок.

Однак, треба відзначити, що реформа 1861 створила сприятливі умови для активізації госп діяльності, перетворила кріпаків на вільниї селян. Тепер вони мали право вільно пересуватися, купувати й продавати рухоме й нерухоме майно, займатися підприємством, торгнійвлею. Здійснення реформи сприяло с=господарському піднесенню, заверш пром. Перевороту, процесу індустріалізації.