Світ економ криза 1929-33рр та економ розв країн 30-хрр20 ст

Еоном криза 1929-33рр була світовою, вона порушила економ зв’язки привівши до значного скорочення промисл вир-ва. 1929 вона почалася в сша, поширилася на латин америку, зх. Європу та ін. країни азії та африки. Першою ознакою кризи вважалася зірке падіння цін на акції ньйоркської біржі (чорний четвер), насамперед криза охопила важку індустрію – все промисл вир-во, торгівля, націонал дохід знизився вдвічі, відбулося малове банкрутство фірм, зрост безробіття. Це була криза перевиробництва. Щоб стримати падіння цін було вжито заходів щодо їх фізичного знищення. Спалювали пшеницю, каву, бавовну, молоко виливали в річки.

Загальні умови і основні напрямки розвитку економічної думки в Укр напри кін 19-поч 20ст.

економічна думка укр. 19-поч 20ст знах під впливом соціал-економ процесів того часу. Розпад феодально-кріпосницької сис-ми перейшов у тривалу кризу. В цей період в Рос імперії почався промисловий переворот, але кріпосництво гальмувало розв промисл.

Напрями і течії економічної теорії в зазначений період формуються на ідеях класиків, марксизму.

Серед ідеологів дворян, які прагнули подолання економ відсталості країни шляхом реформ, провідне місце займав відомий вчений В.Казарін. хоча він не виступав проти кріпосництва, але він прагнув ліквідації найтяжчих і найгрубіших форм особистої залежності селян від поміщиків. Він вимагав скасувати панщину і замінити її грошовим оброком, а такж був проти використ найманої праці.

Найглибший аналіз кризового стану феодал-кріпосн ладу міститься в працях Д.Журавського. широко використовуючи статистичний матеріал, він показав на прикладі київської губернії стан і перспективи розвитку галузей господарства і відмітив, що занепад поміщицьких господарств пов'язаний з низькою продуктивністю кріпосної праці.

Відомим представником екон думки був професор І.Вернадський. він був прихильником англ. Класичної школи політекономії і виступав за приватну ініціативу та вільну конкуренцію. В свої роботах «курс політичної економії» та «нариси політичної економії» і т.д. він розглянув ряд важливих питань. Він видив з того, що праця є головним і єдиним джерелом багатств. Визначення ролі праці, вартості та джерел доходів наближало вернадськогодо доктрин класичної школи, до поглядів рікардо.

В Період кін19-поч20 в центрі передової економічної думки знаходились проблеми подолання відставання україни від провідних капіталістичних держ зх.., проблема індустріалізації, впровадження здобутків технічного прогресу та с\г.економічна думка цього періоду була представлена в роботах М.Туган-Барановського, Є.Слудського, Д.Ляшенка, М.Коссовсього,В.Косинського, М.Птузи і т.д.

В цей час в укр. ідуть економ дослідження. Однією з найяскравіших робіт того часу є праця туган-барановського «очерки новейшей истории политической економии и социализма». Автор вважав основною визначною рисою їх формування зміну загальног плану суспільство – економічної думки. Він виділяє 3 основні напрямки політекономії: 1. Захисники нерегульованого ринку(товарно-господарського ладу)2.прихильники ідей соціалізму як антиподу товарного вир-ва, 3.прихильники змішаної сис-ми в якій зберігається товарто-господорський лад,але він пом’якшується шляхом посилення держ втручання в економ процеси. До 1 напряму віднос: смат, рікардо,менгер, візер, до 2:маркс і марксисти, до 3: нім істор школа шмоллер, брентано.

Автор показав, що між цими школами іде гостра полеміка. Він підтримував ідеї австрійської школи граничної корисності і важав, що вона обіцяє підхід який назавжди покладе край суперечкам про цінність.

Ідею змішаності економіки відстоював левицький. Він заперечував прогресивну роль капіталізму. Розвиток ринкових відносин у рої і укр. вважав штучним явищем, закликав зупинити їх розвиток. Він був теоретиком і практиком кооперативного руху в укр.. на основі ідеї його праці «артільний договір» на пд. Укр. було засновано 85 коопераційних спілок.

Першим дослідником економіки ринкових відносин у галичині бву навроцький. Він був прихильником соціалістичних ідей. Виступав з гострою критикою теорії «економічної гармонії» баста, доказуючи антагоністичні інтереси експлуататорів та експлуатованих. Гнівно реагував на знеземелення галицьких селян, засуджував монополію і т.д.

Під захистом соціал ідей виступали: терлецький, павлик, франко.

Наприкінці 19ст більшість укра вчених були прихильниками неокласичної теорії, яка розвивал на осн маржиналізму. Вольський предметом економ теорії вважає «працю із суспільного погляду», яка охоплює всі сфери матеріа і дух культури. Політекономія – наука про людину, її діяльність , що спрямована на задоволення її матеріальних і духовних потреб.

Найвідомішим представником маржиналістичного напряму був Р.Орженський. аналізуючи теорію граничної корисності, він прийшов до висновку, що цінність і ціна блага формуються не на особистих, а на суспільних оцінках корисних благ.