Суть індустріалізації в Укр, її найважливіші фактори.

У сх. Ук упродовж 60-80рр 19ст завершився промисловий переворот. Найяскравішою ознакою цього було застосування у виробництві парових двигунів, систем машин, механізмів та верстатів. Основним промисловим паливом стало камяне вугілля. Активно застосов досягнення науки і техніки. Значний поштовх одержали традиційні в Укр галузі промисл, пов’язані з с\г.

Наприкінці 19ст у катеринославській та херсонській губерніях виникли 17 вел металургійних заводів, 9 з яких належали іноземця. На кошти іноземного капіталу були збудовані заводи джона юза з робочим селищем в с. юзівка (нині донецьк, дніпровський завод у селищі Кмянському (нині дніпродзеожиськ), гдансівський завод біля кривого рогу та ін.. іноземні акціонерні компані з основним капіталом майже в 63млн карбованців займали основні позиції і кам’яновугільній, залізнорудній, металургійній промисловостях Укр.

В 1900 переважно іноземцям належали 65 підприємств с\г машинобудування. Значнимдосягненням у процесі індустр стало будівництво харківського та луганського паровозобуд заводів.

На пос 20ст активним став процес монополізації. Причиною цьому стала економ криза 1900-03рр., в насл якої збанкрутіли сотні дрібних під-в, натоміть виник ряд великих монополістичних обєднань. Монополії проникои в усі сфери господ. За рівнем концентрації промислового вир-ва Укр вийшла в одне з перших місць у світі. Підприємнці, в основному – іноземні, монополізуючи виробництва, встановлювали ціни, забезпеч високі прибцтки шляхом експлуатації трудового люду.

Таким чином, ставши на шлях індустріалізації, Укр зробила значний крок вперед в економ розв. Вона перетвор в однин з найрозвинутіших р-нів імп. Тут склалися такі центри як: донецький вугільно-металургійний, криворізький залізнорудний і нікопольський марганцевий басейн, та пд.-зх цукро-бурякови р-н.

Однак, у зв’язку з поч. 1 св війни індустріал в Укр так і залишилася незавершеною. До того ж, царський уряд проводив колонізаторську політику щодо Укр. фактично однобічний хар-р мав і товарообмін. Ціни на укр. сировину залишалися низьким, а вартість готових рос товарів була надзвичайно високою. Так, укр. економіка не могла мати високої прибутковості. Отже, не зваж на надзвич високі темпи індустріал в Укр, завершити її до поч. 1 світ війни, не вдалося. Укр, як і рос імп, залишалася аграрно-індустріал.

Зародження і розв укр. Кооперації.

Після сказув кріп права в укр. виникають різні форми економ самооборони громадянства, найважливішою з них стає кооперація як рух сомооборони економічно слабких та соціально принижених верст нас.

Важливу роль не лише в нац.-културному, а й в економ піднесенні укр. народу відіграли укр. сусп. Організації 60-70рр 19ст. перший споживчий кооператив був створ 1866р в харкові. З самого поч. товариство наліч 64члени з повним і 292 з неповним паєм. Крім торгівлі предметами широкого вжику товариство мало: свою їдальню, пекарню, фабрикуовочевих напоїв, забезпеч членів товариства паливом.

Представники товариства ознайомлювалияс з кооперативним рухом на зх.. закрема побували у великобрит, франц, нім. Підтримували стосунки з їх кооперативними організаціями. Протягом 1866-70 рр вУкр діяло 20 споживчих кооперативів (загальна кіль-ть в Рос імп їх тоді становила 63)

Однак перші укр. кооперативи прояснів лише кілька років. Їхній занепад був зумовлений рядом причин. Погано був підготовлений соціал грунт для кооперативної діяльності. Більшість нас не зрозуміла суті коопер. Високі, як на ті часи внески,(20-50крб) не давали змоги вступати у кооперативи менш заможному нас. Через матеріальну скруту кооперативи не могли конкурувати з приват торговцями.

У 90-х рр. 19ст, кооперативна діяльність пожвавилась, що було повяз з діяльн. Відомого укр. кооператора Левицького. Завдяки йго зусиллям 1894 в с.Февар на херсонщині утвор перша хліборобська спілка, так звана артіль: її члени обєднали свої земельні ділянки, робочу худобу, реманент. Спілими зусиллями вони вели госп, а прибутки розподіляли відповідно до кіль-ті працюючих.

З херсонщини артільний рух шв посилився на Катеринослащину, полтавщтну,чернігвщину, київщину, донеччину. Проте, усі ці спілуи не мали значного впливу на с\г і проїснівали не більше 3р.

У 1908 був заснований київських союз споживчої кооперації. За 2 перших роки він обєднав 220 сподивчих товариств на київ, поліллі, чернігівщині. Київський союз розгорнув активну діяльність, скликав кооперативні зїзди і наради, став провідним осередком проти московського союзу. Після фінансового краху в 1913 його було ліквідованою.