19.Дослідить фіскальну політику з урахуванням пропозиції. Крива Лаффера та можливість її практичного застосування в Україні.

В 80-ті рр. ХХ ст. у найбільш розвинутіших західних країнах набули поширення заходи фіскальної політики, спрямовані на стимулювання сукупної пропозиції. Теоретичним обґрунтуванням цього є теорія економіки пропозиції. Головна ідея  скорочення податків сприяє розширенню не лише сукупного попиту, а й сукупної пропозиції, а відтак, і економ. зростанню, і зниженню цін. Вплив скорочення податків на сукупну пропозицію здійснюється за такими напрямами:

зниження особистих податків збільшує використовуваний дохід і посилює стимули до праці і підприємницької діяльності. Працівники розширюють пропозицію праці в економіці, підприємці розширюють свою діяльність, розробляють нові продукти та використовують нові технології;

зниження податків на прибутки підприємців і особистих податків, а також зросла трудова активність унаслідок підвищення стимулів до праці через збільшення використовуваного доходу створюють умови для зростання приватних заощаджень, а відтак і інвестицій, наявного капіталу та потужностей і тому – сприяють росту сукупної пропозиції, тим більше, що скорочення податків підвищує ефективність інвестицій.

вплив фіскальної політики, пов’язаної зі зниженням податків на сукупну пропозицію, можна продемонструвати за допомогою моделі AD-AS:

Т епер припустимо, що держава знизила рівень податкових ставок. Згідно з кейнсіанською теорією цей захід ви­кличе збільшення сукупного попиту. Тому на крива AD₁ переміститься вправо в положення AD₂. Внаслі­док зростання AD обсяг ВВП збільшиться від Y₁ до Y₂. Водночасно підвищиться ціна від P₁ до P₂, тобто виникне ін­фляція. Але згідно з теорією економіки пропозиції стимулювальна фіскальна політика доповнюється збільшенням сукупної пропозиції. Крива AS₁ переміщується вправо в положення AS₂. Це зумовлює подальше зростання обсягів в-ва, тобто від Y₂ до Y₃ і відповідне зменшення безробіття. Водночас знижується ціна  з P₂ до P₃.

Важливою функцією фіскальної політики окрім стимулювання економ. зростання, підвищення рівня зайнятості через перерозподіл нац. доходу є акумуляція ресурсів для фінансування соц. програм. Реалізація всіх функцій бюджетно-податкової політики значною мірою залежить від наповнення бюджету.

Вплив податків на доходи держ. бюджету в довгостроковому періоді був досліджений англійським економістом А. Лаффером. Крива Лаффера відбиває зв’язок між ставками оподаткування і обсягом податкових надходжень до бюджету.

Р азом із зростанням податкової ставки доходи бюджету також збільшуються, але до певної межі. Вони сягають максимуму при певному рівні ставки оподаткування, який унаслідок цього є оптимальним. При подальшому зростанні рівня оподаткування доходи бюджету будуть скорочуватися і при 100 % ставці знову стануть нульовими. Пояснення ґрунтуються на тому, що після певної межі (35-40%) подальше зростання податків знищує стимули до праці і підприємницької діяльності, а також провокує перехід від офіційної економіки до тіньової. Якщо ставки оподаткування нижчі від оптимальних, бюджет недоотримає доходи, що також несе негативні наслідки для розвитку нац. економіки і зростання рівня життя. Коефіцієнт Лаффера необхідно розраховувати для конкретної економіки і на певний відрізок часу.