18.Розгляньте автоматична фіскальна політика. Ефект вмонтованих стабілізаторів в умовах спаду та інфляційного зростання.

Основа: здатність фіскальних інструментів змінюватися без прямої участі держави (в автоматичному режимі). Це зумовлено залежністю податків і трансфе­ртів від доходу  вони можуть змінюватися пропорційно до змін ВВП навіть за стабільних податкових ставок і незмінного рівня трансфертних платежів.

Податки, що автоматично залежать від доходу: податок з доходів фіз. осіб, податок на прибуток п-в, ПДВ, акцизний збір. Зі зрос­танням ВВП вони збільшують податкові надходженя до бюджету, і навпаки. Автоматична зміна податків залежить також від їх чутливості до зміни доходу, що зумовлюється чинною системою оподаткування (за прогресивної  із зростанням ВВП податки збі­льшуються швидше, ніж дохід; за пропорційної  пропорційно зміні до­ходу; за регресивної  зі збільшенням доходів податки зменьшуються.

Певні трансфертні платежі також змінюються залежно від динаміки ВВП. Але на відміну від податків вони  в протилежному напрямі відносно зміни ВВП (виплати по безробіт­тю, соц. субсидії малозабезпеченим, субсидії с/г п-вам) скорочуються при зростанні в-ва і навпаки.

Об’єднавши податки і трансферти в категорію — чисті податки, можна побачити, що їх здатність виконувати стабілізаційну функцію зумовлюється тим, що вони являють со­бою вилучення з потоку доходи—витрати, зміна яких викликає зміну сукупних витрат і ВВП. При цьому важливо, що вилучення у формі чистих податків збільшуються в період зростання вироб­ництва і зменшуються в період рецесії. У першому випадку ав­томатична зміна чистих податків гальмує зростання сукупних ви­трат і ВВП, у другому — гальмує їх скорочення. Це згладжує циклічні коливання і стабілізує економіку. За здатність виконува­ти в автоматичному режимі стабілізаційну функцію в економіці чисті податки називають «автоматичними стабілізаторами».

Держава впливає на дію автоматичних стабілізаторів опосеред­ковано. Її роль у впровадженні певної систему податків і трансфертів. Внесенням змін у цю систему держава впливає на ефективність автоматичних стабілізаторів.

Дія ефекту вмонтованих стабілізаторів:

1. В економіці спостерігається «перегрів»  відбувається інфляційне зростання, що свідчить про надмірність сукупних ви­трат. За цих умов бажано стримувати сукупний попит і скорочу­вати сукупні витрати. Механізм автоматичних стабілізаторів виглядає так:

1) ВВП зростає інфляційно й автоматично збільшуються чисті податки;

2) 1  спричинює збіль­шення податкових вилучень з потоку доходи — витрати;

3) внаслідок 2 уповільнюється зростання сукупних витрат і ВВП.

2. В економіці спостерігається спад в-ва, викликаний дефіцитом сукупних витрат. За таких умов бажано стимулювати до зростання сукупного по­питу і збільшення сукупних витрат. Механізм ав­томатичних стабілізаторів діє так:

1) обсяг реального ВВП скорочується й автоматично зменшу­ються чисті податки;

2) 1  спричинює скоро­чення податкових вилучень з потоку доходи — витрати;

3) внаслідок 2 уповільнюється скорочення сукупних витрат і ВВП.

Автоматичні стабілізатори впливають на динаміку ВВП че­рез мультиплікатор витрат (М_Е), що дорівнює М_Е = 1 / (1  с), де (с) – гранична схильність до споживання, а (1  с)  гранична схильність до заощадження. Але насправді до складу вилучень з потоку доходи  витрати входять податки (t), що зменшують мультиплікатор витрат: М_Е = 1 / [1  с * (1  t)].

Узагальнюючи попередній аналіз, ефект гальмування динамі­ки ВВП, викликаний автоматичними стабілізаторами, можна ви­значити таким чином:

Оскільки автоматичні стабілізатори не здатні повністю усува­ти циклічні коливання в економіці, то для вирішення цієї про­блеми недискреційна фіскальна політика може доповнюватися заходами дискреційної фіскальної політики.