13.Визначте роль інвестицій в сукупних витратах. Передумови та зміст моделі “вилучення - ін’єкції”.

Підхід "витікання-ін'єкції" грунтується на зіставленні витікань із потоку "видатки  доходи" та ін'єкцій у цей потік. Витікання — це будь-яке витрачання доходу не для купівлі в-них у країні кінцевих товарів і послуг. Витікання з потоку "видатки — доходи" відбуваються че­рез заощадження, податки та імпорт. Ін'єкція— це будь-яке доповнення до споживчих видатків на купів­лю продукції, в-ну всередині країни. Ін'єкціями є інвестиції, дер­ж. закупівлі товарів і послуг та експорт.

Підхід "витікан­ня — ін'єкції" є непрямим. Переваги: вказує на нерівність сукупних видатків та реального ВВП за всіх обсягів ви­робництва, крім рівноважного. Нагадаємо, що згідно із нашими припущеннями ми розглядаємо закриту економіку, в якій відсутній державний сектор і є лише один вид ін'єкцій (інвестиції) та один вид витікань (заощадження).

Домогосподарства заощаджують частину доходу. За­ощадження означають витікання (вилучення) з потоку "видат­ки — доходи", що зменшує реальний ВВП. Проте поряд зі спожив­чими благами економіка виробляє капітальні блага, які купують ділові підприємства за рахунок інвестиційних коштів. Інвестиції є ін'єкціями у потік "видатки — доходи". Отже, інвестиції нейтралізу­ють витікання з потоку "видатки — доходи" у вигляді заощаджень.

Заощадження та інвестиції можуть кількісно не збігатися. Якщо S > І, то сукупні видат­ки є меншими, ніж реальний ВВП. За цих умов реальний ВВП країни перевищує рівноважний. І навпа­ки. Тільки коли S = І, витікання з потоку "видатки — доходи" у вигляді заощаджень нейтралізуються ін'єкція­ми у вигляді інвестицій у цей потік, а ВВП є рівноважним.

З гідно з підходом "витікання — ін 'єкції" економічна рівновага дося­гається тоді, коли витікання з потоку "видатки—доходи "дорівнюють ін'єкціям у цей потік (S = І).

За рівнів ВВП, менших за рівноважний, домогосподарства за­ощаджують менше, ніж п-ва планують інвестувати (S < І). За цих обставин відносно низькі вилучення доходу че­рез заощадження нейтралізуються відносно великими ін'єкціями у вигляді інвестицій. Це стимулює збільшення обсягу в-ва.

За рівнів ВВП, вищих за рівноважний, домогосподарства заоща­джують більше, ніж п-ва планують інвестувати (S > І). В цих умовах обсяг в-ва зменшуватиметься.

За­ощадження (S) та інвестиції (І) мають бути рівними, щоб обсяг нац. в-ва був рівноважним. Це твердження стосується фактичних заощаджень та запланованих інвестицій. Що ж до фактичних заощаджень та фактичних інвестицій, то вони зав­жди рівні.

Фактичні інвестиції — це сума запланованих та непе­редбачених інвестицій у запаси вони за будь-якого рівня ВВП дорівнюють фактичним заощадженням. Незаплановані інвестиції у запаси функціонують як зрівнювальний компонент, що постійно збалансовує величини фактичних заощаджень та фактичних інвестицій за будь-якого рів­ня ВВП.

Заплановані і фактичні І та S рівні між со­бою лише у стані економ. рівноваги. Жодних змін у І у запаси у цьому разі не відбувається, як і збільшення чи зменшення обсягу в-ва. Збільшення або зменшення інвестицій у запаси ілюструє вертикальний відрізок, щодо якого лінія S виявляється відповідно вищою або нижчою лінії І.

Розмежування запланованих і фактичних інвестицій має важ­ливе значення. Річ у тім, що економічна рівновага досягаєть­ся за рівності запланованих ін­вестицій та заощаджень. Процес установлення економічної рів­новаги у нац. еконо­міці відбувається таким чином.

1. Незбіг S та за­планованих І зумов­лює відмінність між планами в-ва та планами видат­ків у нац. економіці. 2. Відмінності між планами видатків і планами в-ва спричиняють непередбачені зміни в І у запаси. 3. Непередбачені зміни в І у запаси спонукають п-ва переглядати плани в-ва в напрямі їх зменшення, коли запаси зростають, та в напрямі збільшення, коли  скоро­чуються. 4. Тільки коли заплановані І та S рівні між собою, а зміни І у запаси відсутні, рівень ВВП буде рівно­важним, тобто встановиться економ рівновага.