1. Заг.поняття про облік і його роль у системі упр-ня. Види госп.обліку: операт, бухг , стат. В умовах переходу Укр. до ринк.ек-ки, розвитку між нар.госп-ких зв’язків зростає необх-ть усіх рівнів упр-ня у своєчасній і достовірній інформ-ї, яка б забезпечувала прийняття обґрунтованих рішень. У цьому зв’язку зростає роль система госп.обліку як осн.частини ек-ї інфор-ї (інформ-ю про майно, грош та фін-й стан, результати роботи – прибутки, доходи чи збитки, а також про особливості їх досягнення (на підставі попередніх даних) як на своєму підпр-ві, так і в партнерів). Госп.облік – система безперервного, суцільного і взаємозв’язаного спостереження за створенням і грош.вираженням сусп.продукту і пов’язаними з ним процесами обміну, розподілу та перерозподілу, за наявністю і рухом майна госп-ва, його майновими відносинами. Мета такого обліку – здобути та систем-ти інфор-ю, потрібну для управління діяльністю госп-ва б-я масштабу та рівня. Без нього не можливе упр-ня б-я ланки світової ек-ки.. Для відобр-ня різносторонньої діяльності під-ва з цілю отримання інфор-ї, необх для упр-ня і контролю, викор-ть 3 види госп.обліку: Оперативний (опер-техн)- застос-ся для нагляду і контролю за окремими діями (госп.операціями). Він здійсн-ся безпосередньо на місцях (в цеху, складі) і в момент здійс-ня певних госп.операцій (виконання договорів доставок, плану випуску, реал-ї ГП ). Ціль цього обліку – швидке, оперативне і своєчасне отримання інфор-ї про хід вир-ва. Ця інфор-я викор-ся для отримання поточного щоденного управління роботою під-ва. Дані операт.обліку необх для спостереження за розвитком госп.процесів, їх опер-го планування, аналізу і упр-ня Опер.облік перервний у часі, тобто необхідність в ньому виникає не завжди. Визначеної системи первинної документації опер.облік, як правило не має. В ньому викор-ся в основному дані документів бух.обліку і в окремих випадках під-ва складають свої форми документів. Бухг.облік – явл.осн.видом обліку на під-ві, оскільки він явл.собою систему суцільної, безперервної, документально обґрунтованої і взаємопов’язаної реєстрації різноманітних засобів і госп.операцій. Важлива осбл-ть цього обліку в тому, що госп.операції, обчислюються в натуральному і трудовому вимірниках, обов’язково узагальнюються в грошовому (вартісному) вимірнику. Він регіструє увесь хід госп.процесів. це необхідно для систематизації і отримання повного уявлення про них за визначені проміжки часу. Реєстрація первинних госп.операцій здій-ся на основі первинних документів, які охоплюють всі госп.операції, придаючи обліку доказову силу, дозволяють здійсн-ти контроль, отримувати повні, достовірні і обґрунтовані дані. Для забез-ня систематичного і взаємопов’язаного відображення госп.операцій в бухг.обліку викор-ся наявні тільки йому способи оброблення облікової інформ-ї - це система рахунків, методу подвійного запису, балансове узагальнення. Статистичний – викор-ся при вивченні кіл-х і як-х хар-тик масових соц-ек явищ і процесів, які відбув-ся у сусп-ві (в області ек, культури, політ), закон-тей їх розвитку за конкретних умов місця і часу (перепис нас-ня, викор.роб. часу, середня з/п робітників тощо).

2.Види бухгалтерського обліку: фінансовий, управлінський, по­датковий. Взаємозв'язок між видами обліку і обумовленість їх існування в умовах ринкових відносин. Відп-но до ЗУ „Про бухг.облік та фін.звітність в Укр.” бухг.облік поділ.на види: Фінан.облік - комплексний системний облік госп.діял-ті підпр-ва через суцільне, повне і безперервне відображення усіх госп.операцій за звіт.період. Його ведуть відповідно до вимог міжнар. та нац. закон.актів і стандартів бухг.обліку. До об’єктів фін.обліку належать активи підпр-ва, його зобов'язання, власний капітал, витрати і доходи діял-ті, тобто госп.операції, пов’язані з процесами вир-ва і реалі-ії продукції. Управлінський облік – це внутр.облік, який ведеться для підготовки і подання інфор-iї менеджерам для план-ня, контролю і прийняття рішень на різних рівнях упр-ня підпр-м. Орг-ю упр.обліку не регламентують міжнар. й нац.стандарти та законодавчі акти. Їх здійснює підпр-во самостійно залежно від особливостей діял-ті, структури й розмірів підпр-ва, потреб упр-ня. В межах упр.обліку здій-ся облік витрат та калькул-ня с/в продукції, а також прогноз-ня витрат і доходів підпр-ва. Податковий облік –система обліку валових доходів і валових витрат під-ва згідно до ЗУ “Про опод-ня прибутку підп-в”. Дані подат.обліку викор-ся працівниками податкових інспекцій з метою аналізу та контролю податків, які сплачує підп-во за встановленою податк.системою. ціль усіх видів обліку – пред’явлення користувачам даних про хід госп.діял-ті для того, щоб забезпечити найбільш раціональне її здіснення і сприяти найкращому задоволенню потреб користувачам інфор-iї. Кожний із видів обліку сприяє досягненню цих цілей. Відображаючи різні сторони єдиного предмету – процесу розширеного відтворення, окремі види обліку взаємно розвивають і доповнюють один одного.

3. Функції бухг.обліку. Предмет і об'єкти бухг.обліку. Метод бухг.обліку, його складові частини. Осн.функ-ми бухг.обліку є: *здійснення безперервного, суцільного, взаємопов’язаного й документованого спостереження за ек-ми процесами та явищами на всіх ланках нар.госп-ва; *забезпечення достовірною і своєчасною інф-єю внутр-х і зовн-х користувачів про госп.процеси та явища, що здійснювалися на підп-ві, про наявність і стан його активів, зобов'язань і власного капіталу; *формування інф-ної бази для планування, стимулювання, орг-ї, рег-ня, аналізу і контролю госп.діял-ті підп-в. Предметом бухг.обліку є госп.-фін.діяль-ть під-в, орг-й, установ. Предмет бухг.обліку склад з окремих його об’єктів. Об’єктами є: 1)активи є ресурси контрольовані під-м у результаті минулих подій використання яких, як очікується приведе до отримання ек.вигод у майбутньому. Активи за терміном їх викор-ня поділ.на: * Необоротні (осн.засоби, нематеріальні активи, довгострокові фін.інвестиції, довгострокова дебіт.заборг-ть). * Оборотні (Запаси - виробничі запаси, НЗВ, готова продукція, товари; Довгострокова заборгованість; Поточні фін.інвестиції, грош.кошти та їх еквіваленти). 2) власний капітал це частина в активах під-ва, що залиш-ся після вирах-ня його зобов’язань. Він поділ.на: статутний капітал( це зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підп-ва), додатковий( акціонерні товариства показують суму, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість), резервний( сума резервів, створених відп.до чинного зак-ва або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підп-ва), неоплачений ( сума заборгованості власників (учасників) по внесках до статутного капіталу. При визначенні підсумку власного капіталу ця сума вирах-ся.), вилучений (у госп.тов-вах фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених тов-вом у його учасників. При визначенні підсумку власного капіталу сума вилученого капіталу підлягає вирах-ню), нерозподілений прибуток (сума прибутку, яка реінвестована у підп-во, або сума непокритого збитку. При визначенні підсумку власного капіталу ця сума вирах-ся). 3)Зобов’язання – заборг-ть під-ва, що виникла в наслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому приведе до зменшення ресурсів під-ва. За терміном погашення вони поділ.на: *Поточні (корот-ві кредити банків, кред.заборг-ть, поточні зобов’язання, за розрахунками з бюджетом, зі страхуванням, з оплати праці, з учасниками). *довгострокові (довгострокові кредити банків, довгострокові фін.зобов’язання). Об’єкти бухг.обліку відобр-ся за доп.його методу. - це система прийомів, яка забезпечує суцільне, безперервне, взаємопов’язане та об’єктивне об’єктів бухг.обліку що має на меті отримання інфор-ії для упр-ня ними. До них відносять: Документування спосіб первинного відображення об’єктів бухг.обліку (активів, зобов'язань, власного капіталу та господарських процесів) у первинних бухг.документах (рахунках, накладних, чеках, ордерах тощо).Інвентаризація спосіб виявлення фактичної наявності і стану засобів, коштів підп-ва та зобов'язань на певну дату. Вона здійс-ся через вимір-ня, зважування, перерахунок, звірення. Оцінка спосіб грош.вимір-ня об’єктів бухг.обліку. За доп.оцінки натуральні і трудові хар-ки (вимірники) госп.засобів перерах-ть у вартісні. Калькулювання метод обч.с/в виготовлення од.товарно-матер. цінностей або од.виконаних робіт. Суть - обґрунтовують, визначають і розподіляють витрати, які належать до того чи ін. об’єкта кальк-ня (виробу, процесу, замовлення тощо). Рахунки спосіб групування за певною системою фін-ек інфор-ї для її поточного відображу у бухг.обліку і для здійс-ня контролю за госп.процесами, станом активів, зобов'язань, власного капіталу. Подвійний запис –подвійне відображ у бухг.обліку кожної господ.операції : у дебеті одного чи декількох рахунків та одночасно у кредиті одного чи декількох рахунків на одну і ту ж саму суму. Він дає змогу здійс-ти балансовий контроль бухг.інфор-ії. Бухг.баланс спосіб групування і відображ наявності і стану активів, зобов'язань, власного капіталу на певну дату в узаг-му вартісному вимірнику. Бухг.звітність сукуп способів і прийомів узагальнення даних поточного обліку і впорядкована система взаємопов’язаних ек-х показників виробн-госпо-ї діяльн підпр-ва за звітний період.

4.Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". П(с)бо №1.

У Законі "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і П(С)БО 1 наводяться десять основних факторів, якими слід керуватися при визначенні облікової політики: форма власності та організаційно-правова форма підприємства; вид діяльності чи галузеве підпорядкування (комерційна діяльність, будівництво, промисловість тощо); обсяги виробництва, середньоспискова чисельність працівників тощо; відносини із системою оподаткування (звільнення від різного виду податків, зменшення ставок податків, надання пільг по оподаткуванню); можливість самостійних дій з питань ціноутворення; стратегія фінансово-господарського розвитку (мета і завдання економічного розвитку підприємства на довгострокову перспективу, напрямки інвестицій, які будуть надані, тактичні підходи до вирішення перспективних завдань); наявність технічного оснащення функцій управління (забезпечення ЕОМ, засобами оргтехніки, програмними засобами); наявність ефективної системи інформаційного забезпечення підприємства (за всіма необхідними для підприємства напрямками); рівень кваліфікації бухгалтерських кадрів, економічної сміливості та ініціативності керівників підприємства; система матеріального заохочення ефективної роботи працівників підприємства і матеріальної відповідальності за коло обов'язків, що виконуються. У П (С)БО 1 „Загальні вимоги до фін. звітності” розглядаються такі основні питання: дається визначення основних термінів, які використ. у бух.. обліку; мета фін. звітності; склад та її елементи; принципи підготовки; якісні хар-ки; розкриття інформації у фін. звітності.

5. Поняття балансу, його значення і викор-ня в упр-ні. Побудова балансу. Актив і пасив. Статті балансу, їх групування та оцінка. Для оперативного упр-ня під-ми передусім необхідна інфор-я про наявність у них госп.ресурсів, їх склад, розміщення, їх цільове використання, джерела їх створення тощо. Таку інфор-ю, узаг-ну і згруповану у визначеному порядку, отримують за допомогою бух.балансу. Згідно з П(С)БО 1, баланс - це звіт про фін.стан пiдпр-ва, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання i власний капітал. Б побудований у вигляді двосторонньої та стат.таблиця (ліва – наз.активи, права - пасиви). Б включає заголовок, розділи та статті. У заголовку подаються: назва пiдпр-ва, його орг-правова форма та мiсц-ня; назва звіту; дата, станом на яку складено звіт; валюта, в якій складено звіт, та рівень її точності; коди, передбачені чинним закон-м. Активи є ресурси контрольовані під-м у результаті минулих подій використання яких, як очікується приведе до отримання ек.вигод у майбутньому. Згідно з П(С)БО №1,2 активи за умовою, що: його вартість може бути достовірно визначеним; очікується отримання в майбутньому ек.вигод, пов’яз.з його викор-ням. Активи мають визнаватись i вiдобр-ся у балансi у грош.виразi з викор-ям певної бази оцiнки, а саме: Iстор.собiвартостi (с/в). Активи вiдобр-ть за сумою сплачених грошових коштів або їх еквівалентів, або за справедливою вартістю компенсації на момент їх придбання. Поточної с/в. Активи вiдобр-ть за сумою грош.коштiв або їх еквівалентів, яка була б сплачена в разі придбання такого самого або еквiв-го активу на поточний момент. Вартостi реалізації. Актив вiдобр-ть за сумою грош.коштiв або їх еквівалентів, яку можна було б отримати на поточний момент шляхом продажу активу в ході звичайної реалізації. Теперішньої вартості. Активи вiдобр за теперішньою дисконтованою вартістю майбутніх чистих надходжень грошових коштів, якi, як очікується, має генерувати стаття під час звичайної дiял-тi пiдп-ва. Пасив – відображає зобов’язання та власний капітал. Згідно П(С)БО 1,2 зобов’язання – це заборг-ть пiдпр-ва, яка виникла внаслідок минулих подій i погашення якої, як очікується, приведе до зменшення ресурсів пiдпр-ва, що втiлюють у собi ек. виводи. Для визначення балансової вартості зобов’язань використовують такі види оцiнок: Iстор.с/в З сума грош.коштiв або їх еквівалентів, чи поточна вартість iн.активiв, якi будуть, як очiкується, сплаченi з метою погашення боргу за звич дiял-тi пiдпр-ва. Поточна с/в З недисконтована сума грош.коштiв чи їх еквiвалентiв , необхiдна для погашення З на поточний момент. Вартiсть погашення З недисконтована сума грош.коштiв або їх еквiвалентiв, що, як очiкується, буде сплачена для погашення З пiд час звич госп.дiял-тi пiдпр-ва. Теперiшня вартiсть З це теперiшня (дисконтована) вартiсть майбутнiх чистих вiдпливiв грош.коштiв, якi, як очiкується, будуть необхiднi для погашення З пiд час звич дiял-тi пiдпр-ва. Пріоритетною оцінкою як і в активах, так і в зобовязаннях явл.істор.с/в. Власний капітал це частина в активах під-ва, що залиш-ся після вирах-ня його зобов’язань. Суми підсумків пасиву і активу балансу повинні бути ріні, оскільки наявні ресурси повинні відповідати суми зобов’язань і власного капіталу. Тому основна властивість балансу – рівняння його двох частин: А = П або А = З + ВК. Це формула фунд.облікової моделі.

6. Зміни в балансі, зумовлені госп.операціями. Бухг.баланс, як відомо, відобр.в узагальненому грош.вимірі стану ресурсів госп-ва і джерел їх утворення на певну дату. Однак в процесі госп.діял-ті відбуваються неперервний рух ресурсів, зміна їх складу і джерел створення. Але під впливом госп.операцiй, якi відбуваються на пiдпр-вi, змінюються наявність i стан активів підпр-ва, його капіталу та зобов’язань. У наслiдок того відб-ся змiни даних окр.статей бухг.балансу. Усi госп.операцiї, якi викликають змiни в балансi пiдпр-ва, подiл.на 4 типи: 1)Операції цього типу спричиняють змiни тiльки в активi балансу, тобто одна стаття активу збiл-ся, а iн.зменш-ся на одну й ту саму величину. Валюта балансу після здiйс-ня такої операцiї залиш-ся без змiн (поч.пiдсумок балансу = кiнц. пiдсумку балансу). 2) Операцiї викликають змiни тiльки в пасивi балансу, тобто одна стаття пасиву збiльш-ся, а iн.зменш-ся на одну й ту саму величину. Валюта балансу після здiйс-ня такої операцiї також залишається без змiн. 3) Операцiї сприч-ть змiни i в активi, i в пасивi балансу, тобто одна стаття активу й одна стаття пасиву збiл-ся на одну й ту саму величину. Унаслідок здій-ня такої операцiї валюта балансу зростає на суму здiйсненої операцiї. 4) Операції також спричиняють зміни і в активі, і в пасиві балансу, але внаслідок їх здiйснення значення статей зменш, тобто одна стаття активу й одна стаття пасиву зменш.на одну й ту саму величину. Валюта балансу пiсля здiйснення такої операцiї також зменш-ся. здійснені на пiдпр-вi госп.операцiї (сплаченi витрати, виготовлена пр-цiя, закуплені матерiали тощо) спричиняються до змiн у станi активiв власного капіталу i зобов’язань пiдпр-ва. Унаслідок того змiнюються вартісні данi статей бухг.балансу. На кожному під-ві щоденно здій-ся велика кіл-ть госп.операцій, що відображ.у бухг.балансі . оскільки баланс складається на певну дату, як правило на 1 число місяця, за його доп.неможливо спостерігати за змінами в складі і розміщенням кожного виду госп.ресурсів під-ва і їх джерел. Тому поточний облік руху госп.ресурсів і їх джерел ведеться на спец.рахунках.

7.Поняття про рахунки, їх будова, взаємозв'язок між рахунка­ми і балансом. Рахунки – один з елементів методу бухг.обліку. Призначені для поточного реєстрування змін у наявності та стані активів, капіталу та зобов’язань і виникають у процесі вироб–госп.діял-ті підпр-тв. За побуд.рахунки – табл, що склад-ся з 2 частин. Ліву частину табл наз дебет, а праву кредит. Кожний рахунок має назву і кодове позначення. В бухг.обліку для кожного виду засобів, їх джерел і госп.операцій відкриваються окремі рахунки. По кожному відкритому рахунку неодмінно показують розмір об’єктів обліку станом на поч.звітного періоду (місяця, року). Цей залишок наз.початковим сальдо. Рахунки бух.обліку пов’язані з балансом, оскільки вони відображають одні і ті ж госп.ресурси і їх джерела. Кожній статті балансу відповідає одна чи декілька рахунків. Взаємозв’язок рахунків і балансу: 1) по відношенню до балансу рахунки бувають: Активні рахунки відображу.ресурси підпр-ва за їх складом і розміщенням. Їх сальдо записують в активі бухг.балансу. Поч і кін сальдо на активних рах записують у Дт. Пасивні рахунки харак-ть власний капітал та зобов’язання. Їх сальдо відображ у пасиві бухг.балансу. Поч і кін сальдо на пасивних рахунках записують у кредиті. На активно – пасивних рахунках сальдо відображають розгорнуто, тобто окремими сумами по Дт і по Кт рахунку. Значення деб і кред оборотів для активних і пасивних рахунків неоднакове. 2) на початок місяця рахунки відкривають на підставі баланса на поч. цього місяця. Відкрити рахунок – означ.відобразити його схему, вказати № і назву рахунку відповідно до плану рахунків, записати залишок поч. на підставі відповідної статті балансу. 3) кін залишки на рахунках відобр-ся на відповідних статтях балансу, який складається на кінець місяця. Схематично взаємозв’язок відобр.таким чином: Баланс → рахунок → баланс.

8.План рахунків, його суть, будова, значення. Для орг-ї правильного, повного і ясного бухг.обліку необхідно заздалегідь встановити визначену систему рахунків поточного рахунку, яка відповідала б усім вимогам фін-госп.діял-ті під-ва. План рах. явл.собою перелік рахунків, який відображає систематизовану групу необх-ї інфор-ї про всебічну госп.діял-ть під-ва, для здій-ня упр-ня, контролю, узагальнення і аналізу. План рах.в Укр.був розр.і затвердж. Мінфіном Укр. 21 грудня 1998р., явл.обовязковим для всіх під-в і орг-й Укр. він побуд.у вигляді табл.в якій наводиться № (коди рах.), їх назва, № і коди субрах. і сфера застосування. Всі рах. бух.обліку згруповані у 10 класів. Клас 1. Необ.активи. Клас 2. Запаси. Клас 3. Кошти, розрахунки та ін. активи. Клас 4. Власний капітал та забезпечення зобов’яз. Клас 5. Довгострокові зобов’яз. Клас 6. Поточні зобов’яз. Клас 7. Доходи і результати діяльності. Клас 8. Витрати діяльності за елементами. Клас 9. Витрати за видами діяльності. У розділ ”Позабалансові рах” віднесені позабалансові рах, об’єднані в 0 клас. Усі рах. чітко поділ.на балансові ( Рахунки активів, Рахунки забов’язань, Рахунки власного капіталу) та тимчасові (Рахунки витрат, Рахунки доходів, Рахунки фін.результатів).До балансових рах належать рах. 1 – 6 класів, об’єднані у класи за розділами активу і пасиву бухг.балансу Рах. класів 1 – 3 є активні, рах. класів 4 – 6 є пасивні. Рах. класів 7, 8, 9 – залишків ніколи не мають, у балансі не відображаються, за їх доп.ведеться облік доходів і витрат підп-ва та підрах-ся фін.результати діял-ті. Для забезпечення правильного викор-ня рахунків при відобр-ні госп.операцій Мінфіном розроблена інструкція до Плану рах. План.рах.і інструкція по його застосуванні явл.важними засобами держ.керівництва бухг.обліком на під-вах і в орг-х усіх форм власності, можливості узагальнення показників обліку при складанні балансу і ін.форм звітності.

9.Подвійний запис його суть і контрольне значення. Бухг.проводки. Порядок записів на рах. Поняття сальдо та оборотів. Порядок виведення сальдо на активних, пасивних і активно-пасивних рах. У результаті госп.операцій відбув-ся подвійні і рівновеликі зміни засобів госп-ва і джерел їх створення. Це обумовлено необ-тю відображати госп.операції на рах. способом подвійного запису. Подвійний запис спосіб відображ-ня госп.операцій у рівновеликій сумі в дебеті і кредиті на 2 або декількох взаємопов’язаних рахунках. Метод подвійного запису в бухг-ії викор-ть для контролю за об’єктами обліку та повнотою і правильністю відображ. госп.процесів на рах. бухг.обліку. Запис госп.операції на раху. наз бухг.проводкою. Госп.операції відображають 2 видами проводок: простою або складною. Простою бухг.проводкою наз проводку, при якій один рахунок -ся, а ін. кред-ся на одну й ту саму суму. Складна–проводка, за якою 1 рах. деб-ся, а декілька кред-ся на заг. суму, або навпаки – один кред-ся, а декілька деб-ся на заг. суму. Протягом місяця суми по госп.операціях бухгалтер відображує на рах.відповідно до бухг.проводок, у кінці місяця підраховує обороти і кін залишки. Залишок кін =залишок поч. + об.за ДТ – об.за Кт. Залишок кін на пасивних рах. = залишок поч. + об.за Кт –об.за Дт. Активні рах. їх сальдо записують в активі бухг.балансу. Поч і кін сальдо на активних рах записують у Дт. Пасивні рахунки - їх сальдо відображ у пасиві бухг.балансу. Поч і кін сальдо на пасивних рахунках записують у кредиті. На активно – пасивних рах. сальдо відображають розгорнуто, тобто окремими сумами по Дт і по Кт рахунку. Значення деб і кред оборотів для активних і пасивних рахунків неоднакове Подвійний запис на рах. виконує контрольну функцію. В бухг.обліку результат об.за Дт усіх рах. повинен бути рівний результату об.за Кт усіх рах. Подв.запис дозволяє вияснити, в результаті яких операцій відбулися зміни тих чи ін. госп.ресурсів або джерел, звідки госп.ресурси прийшли і куди вони були використані, що має велике значення для контролю за зберіганням майна під-ва.

10.Рахунки синтетичного і аналітичного обліку. Узагальнення даних поточного обліку. Оборотні відомості, їх види, поря­док складання. Групування госп.засобів і їх джерел здій-ся з великою або меншою їх деталізацією. За способом групування і узаг-ня облікових даних бухг.рах. поділ.на синтетичні й аналітичні. Синтетичні рах. – бухг.рахунки, на яких облік госп.діял-ті підпр-в ведеться узагальнено. Ці рах. призначені для обліку інфор-ї про склад і рух активів, капіталу, зобов’язань в узаг-му вигляді і в грош.вимірнику. Облік, який здійснюють на підставі таких рахунків, наз.синтетичним обліком. Дані синтет.обліку викор-ть при заповненні бухг.балансу та ін.форм бухг.звітності. Синтет. є рах.: “Основні засоби”, Матеріали“, “Паливо”, “Разрах. з підзвітними особами”, “Разрах. з бюджетом” тощо. Для детальної харак-ки об’єктів бухг.обліку викор-ть аналітичні рахунки, в яких, крім грош.вимірника, застос-ть натуральні і трудові вимірники. Облік, здійснюваний на підставі анал.рах., наз. аналітичним обліком. До синт. Рах. ”Розрах. з підзвітними особами” відкр-ть анал.рах. за прізвищами підзвітних осіб. Субрахунки - проміжне групування анал.рах. в межах синт.рах. Між синт. й анал. Рах. існує нерозривний зв’язок: *на рахунках синт. й анал.обліку сальдо розміщується на одній і тій самій частині рах, *якщо деб-ся (кред-ся) синт.рах., то однаково деб-ся (кред-ся) його анал.рах.; *кожну операцію на рах.синт.обліку записують заг.сумою, а на відповідних анал.рах. – частковими сумами; *сума залишків і оборотів по всіх анал.рах. повинна = залишку й оборотам відповідного синт.рах. Анал облік має важливе контрольне значення . Його показники, наприклад, викор-ть для складання калькуляцій на виг-ня продукції. Точність показників анал.обліку періодично звіряють через проведення інвентаризації. Це підвищує вірогідність облікових записів. У кінці місяця дані поточного обліку на рах. узаг-ся в оборотних відомостях як по синт., так і анал.рах. В них показують об.за Дт і об.за Кт, а також залишки на поч. і кін звітного місяця. Об.відомість по синт.рах.: буд. у вигляді багатогранної табл., в першій графі – назви рахунків, а в ін. - дебетові і кредитові залишки на рах. на поч. періоду, об.за Дт і об.за Кт кожного рахунку за період, а також залишки на рах. на 1-е число наступного за звітним періодом. У кінці об.відомості по кожній графі визначають результати. Об.відомість по анал.рах.: така ж, тільки по синт.рах. складають щомісячно одну об.відомість, а по анал.рах.- по кожній групі рах-ів, які відкриваються до відповідного синт.рах. Табл– Оборотна відомість з анал.рах.

№ назва анл. Рах.	Залишок поч		Обороти				Залишок кін
	К		Д(прихід)		К(вибуття)		К	
			К		К	
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Всього

Табл – Оборотна відомість за синт.рах.

№ назва рах	Залишок поч.(Зп)		Обороти		Залишок кін(Зк)
	Д	К	Д	К	Д	К
1	2	3	4	5	6	7
Всього	графа 2 = графа 3		графа 4 = графа 5		графа 6 = графа 7

11. Класифікація рах. Відображення на рах. операцій з трьох госп.процесів. В умов.розвитку ринк.ек-ки для ефект.керів-ва необх-на різноманітна інфор-я про діял-ть під-ва. Це зумовлено необх-тю викор-ня в бухг.обліку значної кіл-ті різних за своїм значенням рахунків. Класифікація рах. – груп-ня рахунків за ек.змістом, структурою та призн-м. Таке груп-ня допомагає бухг-ру вірно використати рах. при складанні бухг.проводок. Рах.бухг.обліку класиф.за 2 ознаками: * за ек.змістом, * за структурою та призначенням. Клас.рах. за ек.змістом буд-ся на предметі бухг.обліку й зумовлена класф-єю об’єктів обліку. Відп-но до того рах.поділ.на такі групи: 1)рах.активів; 2)рах.зобов’язань; 3)рах.власного капіталу; 4)рах.госп.процесів. Клас.за структурою та призначенням рах.групуються у 5 груп: 1)Осн.рах, що признач.для контролю за ресурсами підпр-ва, його капіталу та зобов’язань. Для чого всі осн.рах.поділ.на: а)матеріальні (№10,12,20,28) за структурою вони – активні; б)рах.капіталу (№40,41,42) за структурою вони - пасивні; в) рах. грош.коштів та їх еквівалентів (№30,31,32)-активні; г)рах.розрахунків (№ 36,37,60,63)-активно-пасивні, активні, пасивні. 2)Регулюючі рах, що призначенні для уточнення вартості об’єктів, яка відображена на осн.рах. 3)Операційні рах, що призначені для обліку операцій 3 госп.процесів. Вони поділ.на: а)калькуляційні (активні), вони признач.для обліку витрат на вир-во продукції і підрахування с/в виготовленої пр-ції (№23).); б) збирально-розподільчі (ні активні, ні пасивні) признач. для обліку витрат на упр-ня і обслуг-ня вир-ва. (№ 91,91,93); в)бюджетно-розподільчі (активні, пасивні), признач.для обліку доходів і витрат звіт.періоду, які фактично відносяться до наступ.періоду (№ 39,69).); г)порівнюючи (ні активні, ні пасивні), признач.для визначення чистого доходу від продажу продукції, втрат від браку, фін.результату діял-ті підпр-ва (№24,70,79).4)Фін-результативний рах.(№44) признач.для підрахування невик-го прибутку(непокритого збитку). Рах.класів 7, 8, 9 є тимчасові, залишків ніколи не мають, у балансі не відображ, у кін місяця вони закриваються на ін. балансові рах. 5)Позабалансові рах.признач.для обліку тов–матер.цінностей, які не належать підпр-ву, знаходяться на відповідальному зберіганні, орендовані, прийняті на комісію або на гарантійне обслуг-ня. Облік операцій на цих рах.ведеться без застос-ня подвійн.запису, а інфор-я обов’язково надається у примітках до звітів. Внаслідок трьох госп.процесів відбувається облік операцій за доп.цих рах.: 1) Облік процесу постачання (придбання запасів). Придбаючи запаси у постачальників, підпр-во сплачує їх вартість і має затрати по їх доставці на свій склад. Всі ці затрати складають фактичну с/в придбаних запасів, за якою вони і відображ.у балансі в розд.2: Факт. с/в придбаних запасів = вартість записів + затрати на їх придбання (ТЗВ). ТЗВ (транспортно–заготівельні витрати): доставка до міста; доставка по місту; розваження – завантаження. У бухг.обліку операції процесу постачання протягом місяця відображ.за Дт матеріальних рах, у залежності від того, які запаси придбає підпр-во, і за Кт різних рах, у залежності від витрат на їх придбання, тобто: Дт 201, 202, 203 ... Кт 31, 63 – вартість, доставка запасів Кт 66, 65 – з/п вантажників, відрахування на соц.заходи; Кт372 – витрати підзвітних сум на придбання запасів. Кожен місяць після нарах.з/п бухг-р розраховує суми відрахувань на соц.заходи за встановленими % від нарах.з/п. До фондів соц.захисту робітників відносяться: ПФ -32%, Ф соц.страх-ня 2,5%, Ф страх-ня на випадок безробіття 2,0%, Ф страх.від нещасних випадків 1,0%, всього 37,5%. Суми відрахувань на соц.доходи відображ.за Кт рах. № 65 на відп-х його субрах. 2)Облік процесу вир-ва. Затрати на вир-во ГП включають прямі витрати та непрямі. Факт.виробнича с/в ГП = прямі витрати + непрямі виробн.витрати. Прямі витрати є витрати, що безпосередньо пов’язані з вир-м продукції. Їх протягом місяця бухг-р відображає на рах.Дт23, Кт20 – прямі матер.витрати, Кт66, 65 – прямі витрати на з/п та соц.заходи. Непрямі вироб.витрати (цехові, витрати на експл-ю облад.) протягом місяця відображ.на рах Дт91, Кт20 – непрямі матер.витрати, Кт66, 65 – непрямі витрати на з/п та соц.заходи, Кт13 – знос необор.активів. У кін місяця накладні виробн.витрати бухг-р списує проводкою Д23, К91. Витрати на упр-ня підпр-м у цілому протягом місяця збираються на рах.Дт92, Кт20 матер.витрати, Кт66, 65 – витрати на з/п апарату упр-ня, Кт13 – знос необор.активів, Кт372 – витрати на відрядження тощо. В кін місяця цей рах.закривається проводкою Дт79, Кт92.У кін місяця на рах. 23 підрах-ся факт.с/в ГП з урахування залишків НЗВ: Факт.с/в ГП = Зп + об.за Дт – Зк.(НЗВ поч + затрати за місяць – НЗВ кін).ГП, що випущена з вир-ва, спис.проводкою Дт26, Кт23. 3)Облік процесу реалізації. С/в реалізованої (відвантаженої) продукції на рах.Дт90, Кт26 відображ. і одночасно нарах-ся заборгованість покупців, яка складає дохід підпр-ва від реалізації, який потім зарах-ся на поточний рахунок підп-ва: ця сума доходу включає ПДВ та відрах-я проводкамиДт36 Дт31Кт70 Кт36. У кін місяця чистий дохід від реалізації (без ПВД) буде списано на фін.результати проводкою: Дт70, Кт79, а ПДВ буде списано як заборгованість бюджету проводкою Дт70, Кт64. Проводкою Д79, К90 спис. с/в реалізованої продукції. Витрати на збут продукції протягом місяця бухг-р відобр.на рах.Дт93 з Кт204, 66, 65, ... Це витрати на упакування продукції, розвантаження – завантаження, доставку до покупця тощо. У кін місяця рах.93 закривається на рах.79 проводкою: Дт79, Кт93. Таким чином на рах.79, який не має залишків, у кін місяця визначається фін.результат від реалізації продукції шляхом порівняння Дт та Кт оборотів. Якщо Кт оборот (чистий дохід) перевищує Дт (витрати), підпр-во отримує прибуток від реалізації продукції, який спис.проводкою: Дт79, К44 – прибуток . Якщо, навпаки, Дт перевищує Кт, підпр-во отримає збиток, тоді проводка буде: Дт44, Кт79.

12.Визначення первинного документа. Документація як складова частина методу бухгалтерського обліку. Класифікація доку­ментів, їх структура, вимоги до заповнення. Порядок прий­няття, перевірки і обробки документів. Документація – сукуп. документів, що їх складають на всі госп.операції. Дані первинних бухг.документів є основою первинної облікової інформації. Бухг.документи класиф.за такими ознаками: *за місцем складання;* за призначенням; *за порядком складання; *за способом оформлення операцій; *за змістом. 1)За місцем складання поділ.на внутрішні (оформлені на підпр-ві) та зовнішні (отримані від партнерів та ін.підпр-в і установ). 2) За призначенням: розпорядчі, які вміщують розпорядження на право здійснення операцій (доручення на отримання матер.цінностей, платіжне доручення, вимога тощо); виконавчі (оправдальні), що підтверджують факт здійснення госп.операції (прибутковий ордер), накладна, рахунок-фактура; бухг.оформлення, що їх складають прац.бухг-рії на підставі даних розпорядчих і виконавчих док-в (розрахунки з/п, амортизації, податків); комбіновані, в яких поєднані ознаки розпорядчих, виконавчих док-в та док-в бухг.оформлення (лімітно-забірна карта, наряд тощо). 3)За порядком складання: первинні, які складають у момент здій-ня операції або безпосередньо після її зак-ня (ордер, накладна), та зведені, які складають на підставі даних згрупованих однорідних перв.док-в (авансований звіт, платіжна відомість). 4)За способом оформлення операцій: одноразові, котрі заповнюють на одну операцію, та нагромаджувальні, в яких записують однорідні госп.операції за певний проміжок часу. 5)За змістом: грошові, розрахункові, обліку матеріальних запасів, обліку особового складу тощо. Для реєстрації госп.операції викор-ть різні за формою і змістом перв.бухг.док-ти. Перв.док-ти для надання їм сили й доказовості повинні мати обов’язкові реквізити: назва підпр-ва, від ім. якого складено документ; назва док-та і код форми; дата і місце складання; зміст госп.операції, її обсяг та вимірники в натур. й вартіс.виразі; посади, прізвища і підписи осіб, відпов-х за здійснення операції. Залеж.від хар-ру операцій до перв.док-в можуть бути внесені дод.реквізити: ідентиф.код підпр.ва; № документа; підстава для здій-ня операцій; дані про док-т, що засвідчує особу одержувача тощо. При відсутності б-я реквізиту перв.док-т втрачає свою доказову силу і не може бути підставою для здій-ня записів у системі рахунків бухг.обліку. Для оформл.перв.бухг.док-в ставлять такі вимоги: треба складати в момент здій-ня операції або безпосередньо після її зак-ня; складають на бланках типових форм, затвердж.Мін-м статистики Укр., або на бланках спеціалізованих форм, затвердж.відповідними мін-ми і відомствами; документи, створені засобами обчисл.техніки на машинозчитувальних носіях, застос-ть у бухг.обліку за умовами надання їм юр.сили й доказовості. Підпр-во зобов’язане за власний рахунок зробити копії таких док-в на паперовому носії; записи в перв.док-х роблять у темному кольорі чорнилом, кульковою ручкою, друкарською машинкою чи принтером; вільні рядки в первинних документах прокреслюють; у грош.док-х ( чеки, касові ордери, платіжні відомості, платіжні доручення) суми проставляють цифрами і прописом. Перше слово суми записують із великої літери; кожен перв.док-т повинен містити дані про посаду, прізвище і підписи осіб, відповідальних за його оформлення; керівник підпр-ва затверджує перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підпис.перв.доку­менти) на здійснення госп. операцій, пов'язаних із відпуском грош.коштів і док-в, товарно-матер.цінностей. Бланки суворої звітності друкують за зразками типових або спеціалізованих форм з обов'язковим друку­ванням на бланках квитанцій, білетів, талонів, абонементів тощо їх номінальної вартості. Усі бланки суворої звітності підлягають №; деякі перв.док-ти (накладні, платіжні дору­чення, податкові накладні, рахунки) оформ. у дек-х екземплярах (через копірку). Якщо в таких док-х допущена помилка, їх анулюють, а замість них оформляють нові. Усі перв.бухг. док-ти з місць їх оформлення у встановлені терміни передають у бухг-ю. Кожен перв.док-т у бухгалтерії підлягає: перевірці; обробленню; погашенню. Після зак-ня звіт.періоду всі док-ти передають під розписку на збереження до постійного архіву - 3 роки. Після закінчення терміну зберігання та за умови проведення ревізії док-в їх знищують, та складають акт на знищення док-в, які не підлягають збереженню.

13.Суть і значення інвентаризації. Види інвентаризації. Поря­док проведення інвентаризації, виведення та відображення їх результатів в бухг.обліку. І є одним із осн.методичних прийо­мів бухг.обліку. І це складання опису майна (інвентарю) підпр-ва на підставі періодичної перевірки наявності цінностей, що перебувають на балансі підпр-ва, стану їх збереження, правиль­ності ведення обліку. І є важл.засобом контролю за збереженням майна, дотриманням фін-платіжної дисципліни. 1)За повнотою охоплення засобів, коштів і розрахунків підпр-ва І поділ.на: а) повні, які охоплюють усе майно і розрахунки під­пр-ва (річна І); б) часткові, у процесі яких роблять І окре­мих видів госп.засобів і розрахунків (І каси, І матер.запасів). 2)За часом проведення буває: а) разова, що здій-ся одноразово; б)перманентна, яку проводить постійно діюча комісія, відповідає за організацію проведення І керівник підпр-ва. Він визначає об'єкти, кіл-ть і терміни проведення І. Існ.випадки, коли проведення І не є обов'язковим, а саме: а) при переданні майна держ.підпр-ва в оренду, приватизації майна держ.підпр-ва, перетворенні держ.підпр-ва в АТ; б) перед складанням річної бухг.звітності, крім майна, цінностей, коштів і зобов'язань, І яких проводилася після 1 жовтня звіт.року. І будівель, споруд та ін.нерух. об’єктів осн.фондів проводять 1раз у 3 роки, а бібл.фондів - 1 раз у 5 років; в) при зміні матер.відп-х осіб (на день приймання-передання справ); г) при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів); д) за приписом судово-слідчих органів; е) у випадках техноген.аварій, пожежі, стих.лиха (на день після зак-ня явищ); є) при переданні підп-в та їх структурних підрозділів (на дату передання); ж) у разі ліквідації підпр-ва. Для проведення І згідно з наказом керівника на підпр-ві створ.інвент.комісію. До її складу входить гол.бухг-р або представник бухг-ії. Склад комісії затверджують наказом. У процесі І визначають факт.наявність об'єктів І (безпосереднім обмірюванням, зважуванням, перерахунком, звірюванням документів тощо), дані про які записують у спец.документі - інвентаризаційному описі, котрий підпис.усі члени комісії. При прове­денні І повинна бути присутня матеріально відп-на особа. Вона дає розписку, що всі прибуткові й видаткові док-ти стосовно обліку матер.цінностей здано до бухг-ії. На час проведення І діяльність підрозділу припиняється. Здій-ня операцій можливе тільки в особливих випадках і лише за дозволом керівника підпр-ва. Результати І зіставляють з обліковими даними у звірювальних відомостях. Унаслідок такого зіставлення і встановлюють відповідність або невідповід­ність облікових і факт.даних, тобто: а) факт. і бухг. записи збігаються; б) факт. залишок  облікового - нестача; в) факт. залишок  облікового-надлишок. Розбіжності даних регулюють за таким порядком: *ОЗ, матер.цінності, ЦП, кошти, ін. майно, що виявилися у надлишку, підлягають оприбуткуванню (узяттю на облік) та зарах-ню відпо­відно на результати фін-госп.діял-ті або  фінан-ня з подальшим встановленням причин виникнення надлишку і винних у тому осіб; *нестачу цінностей у межах затверджених норм спи­сують за рішенням керівника підпр-ва на витрати вир-ва, обігу або на  фінансування. Норми прир.  можна заст-ти лише в разі виявлення факт.нестач; *понаднормові нестачі цінностей, а також втрати від псування відносять на винних осіб за цінами, за якими розраховують розмір шкоди; *понаднормові втрати і нестачі матер.цінностей та ГП, якщо винних не встановлено, зара­ховують на збитки або  фінан-ня. Матеріали І та рішення щодо рег-ня розбіжностей оформл.протоколом (їх затверджує керівник підпр-ва) та вносять у звіт підпр-ва.

14.Облікові регістри, їх класифікація та значення в бухг.обліку, порядок заповнення та виправлення помилок. На підставі даних перв.бухг.док-в інфор-ю про здійснені на підпр-ві госп.операції згруповують в ОР. Облікові реєстри (ОР)- таблиці спец. форми, в яких роблять систематизовані записи за рахунками бухг.обліку на підставі даних перв.носіїв інформації (перв.бухг.док-в). Процес відображ.даних про здійснені госп.операції в ОР наз. обліковою реєстрацією. Облікова р-я є 2 етапом облік.робіт після перв.док-ії. У бухг.реєстрах сист-ть дані про стан та операції з ек.однорідними об'єктами облі­ку в системі бухг.рахунків за звіт.період. Дані ОР викор-ть для складання бухг.звітності, проведення аудиту й аналізу госп.діял-ті підпр-ва. У бухг.обліку викор-ть різні за формою, змістом та способом відображ.інформації ОР . 1)За зовнішнім виглядом: бухг.книги, картки, відомості монограми. 2)За видами бухг.записів: хронологічні, систематичні, комбіновані. 3)За обсягом змісту: синтетичні, аналітичні. 4)За побудовою :односторонні, двосторонні, багатогранні, шахові. При обліковій реєстрації госп.операцій можуть бути допущені помилки. В бухг.обліку заст-ть такі методи їх виправлення: 1)коректурний суть методу виправлення помилок в ОР полягає у тому, що неправильний запис закреслюють тонкою рискою так, щоб було видно за­креслене, поряд пишуть правильну суму, яку засвідчує підписом особа, що зробила виправлення, та проставляють дату здій-ня виправлення. 2)Спосіб додаткових записів заст. у тих випадках, коли бухг-ке проведення складене правильно, але в меншій сумі, ніж фактично виконана госп.операція. Додаткові записи викор-ть при коригуванні планових показників (НЗВ, с/в вигот.і реаліз.продукції тощо) до рівня їх факт.значення, коли факт.показники перевищують планові. 3)Спосіб „червоного сторно" викор-ть: *коли допущена помилка в кореспонденції рахунків; *коли записана операція не відбулася; *коли відображена в реєстрі сума госп.операції більша, ніж факт. її розмір. Суть способу у тому, що неправильний бухг.запис сторнують (анулюють) складанням такого самого бухг.проведення і в тій самій сумі, тільки червоним чорнилом. Після сторнування роблять правильний запис, виправлення завіряють підписами. Його викор-ть для кори­гування планових пок-ів до рівня факт.при пе­ревищенні планових пок-ів над факт.(часткове сторнування). У кін звіт.періоду перевірені й виправлені дані в ОР підсумовують і заносять в ін.ОР (журнали-ордери, відомості, Гол.книгу тощо). Такі записи завіряють підписами на реєстрі відп-х за це осіб. Протягом пот.періоду (року) ОР зберіга.у пот.архіві в бухг-ії. Після зак-ня пот.періоду і складання річ.звіту ОР передають на збереження до постійного архіву, де вони зберігаються відповідну кіл-ть років. Наприклад, жур­нали-ордери, відомості, касову книгу. Головну книгу збе­рігають у постійному архіві протягом 3 років. Після зак-ня цього періоду та за умови проведення на під­пр-ві документальної ревізії ОР можуть бути знищені, для того складають спец. акт на їх знищення.

15.Поняття про форми бухг.обліку, що викор-ся в Укр.: спрощена, меморіально-ордерна, жур­нально-ордерна, автоматизована. Однією із важливою умовою раціон-ї орг-ї обліку явл.застос-ня найбільш ефект-ї форми бухг.обліку, його технічне забезпечення. Під формою бухг.обліку-визначену система взаємопов'яз.між собою облікових реєстрів (хроном-х і систем-х) встановленої форми і змістом, із певною методикою відображення у них госп.операцій у певній послідовності. На підпр-х Укр. застосовують різні форми обліку: меморіально-ордерну, журнально-ордерну, спрощену, автоматизовану (комп'ютерну). 1)Меморіально-ордерна хар-є використання книг для ведення синтет.обліку і карток – для анал.обліку. Порядок обліку реєстрації при цій формі наступний: На основі оформлених і оброблених док-в (первин.чи згрупованих) складають меморіальні ордери. В них робляться посилання на док-т, який був викор-й для запису, його № і дата складання, вказуються корресподентські рах.і сума. Це зумовлює упорядкуванню запису. Мемор.ордер склад-ся на окремих бланках на самому док-ті, якщо на ньому відтворена форма ордеру. Він реєструється в Реєстр-му журналі (регістр хронол-го обліку). Нумер-ю мемор.ордерів щомісячно починають з першого №. Після реєстрації даних мемор.ордеру записують у Гол.книгу, яка явл.систематичним реєстром синтет.обліку. Аналіт.облік при мемор-ордерній формі ведуть, як правило, на картках, а касових операцій – у Касовій книзі. Викор-ня мемор.ордерів сприяє упорядкуванню систематичного обліку, а перевірка Дт і Кт оборотів по рах.Гол.книги з оборотом Реєстраційного журналу дає можливість перевірити повноту і правильність облікового запису. Одночасно мемор.-ордерна форма обліку має деякі недоліки: *необх-ть виписки великої кіл-ті мемор.ордерів; *необх-ть запису одних і тих же даних у двох облікових регістрів; *слабке пристосування обліку до потреб аналізу і контролю; *необх-ть виконання великого обсягу робіт в кін місяця; *слабке пристос-ня регістрів до складення звітності. Ці недоліки знижують використання цієї форми на підпр-х і в орг-х. 2) Журнально-ордерна базується на широкому викор-ні системи накопичу вальних і згрупованих регістрів – журналів-ордерів і допоміжних відомостей до нього. Записи в журнали-ордери здій-ть безпосередньо на основі виконуючих док-ів по мірі їх обробки (без складання мемор.ордерів). В журналах-ордерах хроном-й і систематичний облік пов’язані. За виглядом журнали-ордера явл.собою окремі листки-регістри багатогранної форми, які призначені для Кт записів того баланс.рах, операції на якому враховуються в даному журналі-ордері. В окремих графах вказані рахунки, які кореспондують з Дт даного рах. кожному журналу-ордеру наданий постійний №. Записи госп.операцій в журналі-ордері здійс-ся по шахматному принципу: в один робочий прийом суму операції записують одночасно по Дт і Кт кореспондуючих рахунків. Це дозволяє значно скоротити кіл-ть облікових записів, зменшити об’єм облікової роботи і збільшити якість самого обліку. У кін місяці по кожному журналу-ордеру підраховують обороти, які обов’язково звіряють з даними док-в, у яких здійснювалися записи. Журнали-ордери і допоміжні відомості до них підпис.працівниками, які здій-ли записи, і гол.бухг. Обороти за місяцями журналів-ордерів переносять в Гол.книгу, яка призначена для узагальнення даних поточного обліку журналів-ордерів. 3) автоматизована явл.особливою формою бухг.обліку, яка відповідає сучасним умовам упр-ня. Вона забезпечує: *поєднує документацію і реєстрацію облікової інформації, *зниженню трудомісткості обліку з одночасним підвищенням достовірності і оперативності інформації, *інтеграцію всіх видів обліку–оперативного, бухг,статистичного, *своєчасне отримання інформації, необх-ї для упр-ня. Впровадження в обліковий процес комп’ютерної техніки обумовило заміну паперових носіїв інформації технічними. Для ведення бухг.обліку на підпр-х з простим госп.процесом вир-ва, які працюють у невиробничій сфері, а також мають незначну кіл-ть госп.операцій, зайнятих у вир-чій сфері, застос-ть 4)спрощену форму. Вона може вестися за простою формою бухг.обліку (без викор-ня регістрів обліку майна підпр-ва), у формі бухг.обліку з викор-м регістрів підпр-ва.

16.Методологічне, інформаційне та технічне забезпечення ведення обліку на підпр-х Укр. Метод, інформац. та техн. забезп-ня ведення обліку на підпр-х Укр. визначено ЗУ“Про бухг.облік і фін.звітність в Укр.”. Регул-ня питань методології бухг.обліку та фін.звітності здій-ся Мінфіном Укр., яке затверджує нац.положення (стандарти) бухг.обліку, ін.норма-правові акти щодо ведення бухг.обліку та складання фін.звітності. Методологічна рада з бухг.облі­ку діє як дорадчий орган при Мінфінан­сів Укр. з метою: – орг-ії розробки та розгляду проектів нац.положень (стандартів) бухг.обліку, ін.норм-правових актів щодо ведення бухг.обліку та складання фін.звітності;– удосконалення орг-х форм і методів бухг.обліку в Укр.;– методологічного забезп-ня впровадження суч.технології збору та обробки обліково-ек.інформації;– розробки рекомендацій щодо вдосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації бухг-ів. Бухг.облік на підпр-ві веде­ться безперервно з дня реєстрації підпр-ва до його ліквідації. Питання організації бухг.обліку на підпр-ві належить до компетенції його власника (власників) або упов-го органу (посад.особи) відповідно до закон-ва та установчих док-в. Відповідальність за орга-ю бухг.обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх госп.операцій у пер­в.док-х, збереження оброблених док-в, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше 3 років, несе власник (власники) або упов-й орган (посадова особа), який здійснює керів-во підпр-м відпов.до закон-ва та установчих док-в. Для забезпеч.ведення бухг.обліку підпр-во самостійно обирає форми його орг-ії:– введення до штату підпр-ва посади бухг-ра або створ.бухг.служби на чолі з гол.бухг-м;– користування послугами спеціаліста з бухг.обліку, зареєстрованого як підпр-ць, який здійснює підпр.діял-ть без ство­рення юр.особи;– ведення на договірних засадах бухг.обліку централізованою бухг-ю або аудит.фірмою;– самостійне ведення бухг.обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підпр-ва. Ця форма організації бухг.обліку не може застосовуватися на підпр-х, звітність яких повинна оприлю­днюватися. Підпр-во самостійно:– визначає облікову політику підпр-ва;– обирає форму бухг.обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєст­рації та узагальнення інформації в них з додер­жанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діял-ті і техн.обробки облікових даних;– розробляє систему і форми внутрішньогосп-го обліку, звітності і контролю госп.операцій, визначає права працівників на підписання бухг.док-в;– затвердж.правила документообороту і техно­логію обробки облік.інформації, додаткову си­стему рахунків і регістрів аналіт.обліку;– може виділяти на окремий баланс філії, пред­ст.-ва, відділення та ін. відокремлені підроз­діли, які зобов'язані вести бухг.облік, з наступним включенням їх показників до фін.звітності підпр-ва. Керівник підпр-ва зобов'язаний створи­ти необх.умови для правильного ведення бух­г.обліку, забезпечити неухильне вико­нання всіма підрозділами, службами та прац, причетними до бухг.обліку, пра­вомірних вимог бухг-ра щодо дотримання по­рядку оформлення та подання до обліку пер­в. док-в. Гол.бухг-р або особа, на яку по­кладено ведення бухг.обліку підпр-ва: забезп.дотримання на підпр-ві встано­влених єдиних методол.засад бухг.обліку, складання і подання у встановлені строки фін.звітності;організує контроль за відображенням на ра­хунках бухг.обліку всіх госп.операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'яза­них з нестачею та відшкодуванням втрат від не­стачі, крадіжки і псування активів підпр-ва; забезп.перевірку стану бухг.об­ліку у філіях, предст-х, відділеннях та ін. відокремлених підрозділах підпр-ва. Відповідальність за бухг.облік го­сп.операцій, пов'язаних з ліквідацією підпр-ва, включаючи оцінку майна і зобов'я­зань підпр-ва та складання ліквідац-го ба­лансу і фін.звітності, покладається на лік­відац.комісію, яка утворюється відповідно до закон-ва.

17.Зведення бухг.звітності, її використання в уп­равлінні. Весь обліковий процес складається з 3 етапів: первинного обліку, поточного обліку та підсумкового обліку. 1)Первинний облік здій-ся на першій стадії облікового процесу через докум-ня та оцінку госп.явищ і процесів. На стадії 2)поточного обліку проводять облікову реєстрацію господ.операцій на бухг.рах. і в облікових регістрах. На стадії 3)підсумкового обліку здій-ть узагальнення даних поточного обліку в бухг.звітності. Бухг.(фінансова) звітність – впорядкована система взаємозв’яз.ек.показників, що відображають умови і результати виробничої та фін-госп.діял-ті підпр-в, їх фін.стан за звіт.період. Форм-ня фін. звітності - завершальна стадія бухг.обліку. Фін.звітність мусить відповідати таким вимогам: гарантувати об'єктив­ність і достовірність звітних даних; забезпеч.своє­часність даних; відображати дані про всі госп.операції за звіт.період та дані про результати інвента­ризації майна і зобов'язань; забезпеч.єдність мето­дики форм-ня звіт.показників, порівнюваність звітних даних тощо. За терміном подання фін.звітність поділ.на: 1)Періодична (поточна) звітність - звітність про результати діял-ті підпр-ва за місяць, квартал. 2)Річна звітність - звітність про результати діял-ті підпр-ва за звіт.рік. До складу квартальної та річної фін. звітності неодмінно належать такі типові форми (згідно з П(с)БО 1): річна фін.звітність, Баланс, Звіт про фін.результати, Звіт про власний капітал, Звіт про рух грош. коштів, Примітки до фін.звітів. Фін.звітність у відповідному складі й у вста­новлені терміни подають: учасникам, засновникам - відповідно до установчих док-в; органу, до сфери упр-ня якого належить підпр-во; фін.органу - у разі одержання асигнувань із бюджету; органам держ.статистики; органам держ.податкової адміністрації (інс­пекції); установі банку(відповідно до кредитного договору). Заг.прийнятими принципами фін.звітності є: принцип безперервності діял-ті; нараховування; повного висвітлення; обачності; періодичності; єдиного грош.вимірника.

18.Склад і форми бухгалтерської звітності. Порядок складання і подання за призначенням. Положення (стандарт) бухг.обліку № 2 (П(С)БО 2) “Баланс” містить вимоги до форми і змісту балансу. Структуру балансу приведено у повну відповідність з його рівнями, які викор-ся у міжн.практиці П(С)БО 2: Активи = З+ВК. БАЛАНС: Актив(1. Необоротні активи, 2. Оборотні активи, 3. Витрати майбутніх періодів) і Пасив. (1. Власний капітал, 2. Забезпечення наступних витрат і платежів, 3. Довгострокові зобов’язання, 4. Поточні зобов’язання, 5. Доходи майбутніх періодів. П (С) БО 3 "Звіт про фін.результати", виділено статті, які дають змогу визначити фін. результат від звичайної та надзвичайної діял-ті, а також у складі звичайної діял-ті - від осн.та ін.діял-ті (фін.та ін вест.) П(С)БО3: 1. Фін.результати, 2. Елементи операц.витрат, 3. Розрахунок показників прибутковості акцій. Така класиф.доходів і витрат має дуже важл.значення для оцінки діял-ті підпр-ва. До с/в реалізації будуть включені лише витрати від здійснення таких операцій реалізації: - продукції – виробн.с/в реалізованої продукції; - послуг – виробн. с/в наданих послуг; - товарів - витрати на їх придбання, доставку та доведення до придатного для реалізації стану. Решта витрат віднесені до складу адмініст.витрат, витрат на збут та ін.операц.витрат. Структура розділу І звіту розглядає прибуток переважно як джерело розподілу власниками, усі витрати, пов’язані з отриманням доходу звіт періоду, включаючи под.на прибуток, вважає витратами звітного періоду. Р ІІ цього звіту - елементи операц.витрат дає змогу здійснити необх-й аналіз структури витрат на вир-во, упр-ня, збут та ін.операц.витрат за ек.елементами. Р III звіту “Розрахунок прибутковості акцій” стосується лише АТ, прості або потенційні прості акції яких відкрито продаються та купуються на фонд.біржах, у т.ч. таких тов-в, які знах-ся у процесі випуску зазначених акцій. Положення (стандарт) бухг.обліку 4 "Звіт про рух грош.коштів" (далі - П(С)БО 4) Звіт містить інформацію про грош.потоки підпр-ва за звіт.період. Під грош.потоками розуміють надход­ження і вибуття грош.коштів та їхніх еквіва­лентів. Рух коштів відображається у Звіті за 3 видами діял-ті: 1)Опер.діял – осн.діял-ть підпр-ва, а також ін. види діял-ті, що не є інвест.та фін.(надходження коштів від реалізації продукції (товарів, послуг);надходження коштів за надання права користу­вання активами (оренда, ліцензії тощо);платежі постачальникам;виплати працівникам тощо). 2)Інвест.діял-ть сукуп.операцій з придбання та продажу довг-х (необ.) активів, а також коротк-х (поточних) фін.інвестицій, що не є еквівалентами грош.коштів (платежі, пов'язані з придбанням ОЗ і нематер.активів; надходження коштів від продажу необ.активів; надання позик ін. підпр-м; надходження коштів від фін.інвестицій.3)Фін.діял-ть сукуп.операцій, які призводять до зміни величини та (або) складу власного та позикового капіталу (випуск власного капіталу (акцій); отримання позик та погашення їх; викуп акцій власної емісії; виплата дивідендів). До Звіту не включають не грошові операції, тобто ті, що не потребують використання грош.коштів або їхніх еквівалентів (бартерні операції; надходження ОЗ на умовах фін.лізингу). Процес складання Звіту включає 5 осн.етапів Збір і підготовка необх-ї інформації, Визнач.руху грош.коштів у результаті операц.діял-ті, Визнач.руху грош.коштів у результаті інвест.діял-ті, Визнач.руху грош.коштів у результаті фін.діял-ті, Визнач.чистого руху коштів і узгодження залишків їх. Для складання Звіту викор-ть дже­рела інформації: Баланс;Звіт про фін.результати; Примітки до фін.звітів; Головна книга; аналіт.дані окремих рахунків бухг.обліку. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 (далі - П(С)БО 5) "Звіт про власний капітал" надає інформацію про зміни, які відбулися у складі власного капіталу за рахунок: змін в обліковій політиці; виправлення помилок; переоцінки довг-х активів; чистого прибутку (збитки) звіт.періоду; розподілу прибутку; внесків учасників; вилучення капіталу; ін. у капіталі. Структура Звіту про власний капітал: П(С)БО 3 залишок на поч. року , Коригування: Зміна облікової політики Виправлення помилок, Ін. зміни, Скоригований залишок на поч. року, Переоцінка активів, Чистий прибуток (збиток)за звіт.період, Розподіл прибутку,...Внески учасників,...Вилучення капіталу, Ін. зміни в капіталі, Разом зміни в капіталі, Залишок на кін.року. Отже, форми окремих звітів є значним досягненням, дає можливість кардинально підвищити інформативну цінність фін.звітів укр.-х підпр-в, їхню зрозумілість. Застосування цих нормат.документів змінює не тільки систему бухг.обліку, а й місце бухгалтера і аудитора в госп.системі Укр., що відповідатиме тому становищу, яке посідають їхні колеги в країнах з розвиненою ринк.ек-ю.