6.5. Категорії класифікаторів, порядок IX розробки, упровадження та ведення

Класифікатор ТЕІ — це офіційний документ, який містить сис­тематизований звід назв і кодів класифікаційних угруповань, а також назв і кодів об'єктів класифікаційної множини. Класифіка­тор ТЕІ характеризується класифікованою множиною об'єктів, чинними в ньому методами класифікації та кодування, які визна­чають структуру коду.

Залежно від рівня затвердження та сфери застосування класи­фікатори ТЕІ поділяються на три категорії: загальнодержавні, галу­зеві (відомчі) та класифікатори об'єднань, підприємств, установ.

Згідно з установленими категоріями науково-технічної доку­ментації загальнодержавні класифікатори за статусом їх затвер­дження та застосування прирівнюються до державних стандартів, галузеві — до галузевих стандартів, класифікатори підприємств — до стандартів підприємств.

Загальнодержавні класифікатори ТЕІ мають затверджуватися Держстандартом України і обов'язково застосовуватися при об­міні інформацією між системами управління різних міністерств або відомств.

Галузеві (відомчі) класифікатори затверджуються відповідни­ми міністерствами (відомствами) країни і застосовуються при обміні інформацією між об'єднаннями, підприємствами та орга­нізаціями, підпорядкованими міністерству або відомству.

Класифікатори підприємств затверджуються керівництвом під­приємств і застосовуються при організації інформаційної взаємо­дії всередині підприємства.

При організації" інформаційної взаємодії комп'ютерних інфор­маційних систем різних галузей або рівнів управління по змозі намагаються максимально використати загальнодержавні класи­фікатори для описання одних і тих самих об'єктів або їх власти­востей. При використанні в системах різних категорій класифіка­торів слід застосовувати перекопувальні таблиці, а для переходу від одного класифікатора до іншого на рівні угруповань — алго­ритми агрегування та дезагрегування.

У практиці розробки та організації використання класифікато­рів вирізняють ряд стадій:

1-ша — організація розробки класифікатора, складання та за­твердження технічного завдання;

2-га — складання та затвердження методики розробки класи­фікатора;

3-тя — розробка проекту класифікатора та розсилання його на відгук;

4-та — обробка відгуків, редагування класифікатора, експе­риментальна перевірка;

5-та — затвердження і реєстрація класифікатора;

6-та — видання класифікатора;

7-ма — організація ведення класифікатора;

8-ма — упровадження класифікатора.

1-ша стадія охоплює комплекс організаційних заходів і розроб­ку вимог до класифікатора та сфери його застосування. На цій стадії визначають склад виконавців, розподіл робіт між ними і встановлюють терміни виконання цих робіт.

Основними вимогами, що ставляться до класифікатора, є склад класифікованої множини, перелік кваліфікаційних ознак, обрані методи класифікації та кодування, взаємозв'язок з іншими кла­сифікаторами,

Вимоги до класифікатора визначаються на основі вивчення форм документів, розв'язуваних економічних задач, аналізу чин­них методів класифікації та кодування, а також вітчизняних і за­рубіжних класифікаторів, які охоплюються розглядуваною кла­сифікованою множиною. Ці вимоги з вказівкою сфери дії класифікатора вносяться до технічного завдання.

Порядок розробки загальнодержавних класифікаторів установ­лює Держстандарт, галузевих і підприємств — відповідні мініс­терства або відомства з обліком керівних документів, затвердже­них Держстандартом.

Науково-методичне керівництво розробкою, веденням і впро­вадженням класифікаторів на підприємствах або в установах здійснюють відповідні служби, які розробляють і стандартизують інформаційне забезпечення комп'ютерних систем.

Упровадження загальнодержавних класифікаторів ТЕІ перед­бачає або заміну класифікаторів, використовуваних у рамках окре­мих систем, загальнодержавними, або застосування перекодува-льних таблиць, що встановлюють відповідність кодів загальнодер­жавних і внутрішньосистемних класифікаторів на вході і виході системи, тобто при організації інформаційної взаємодії систем.

Упровадження загальнодержавних класифікаторів передбачає їх використання при кодуванні реквізитів форм економічних до­кументів і кодування всіх номенклатур, використовуваних при виконанні економічних розрахунків.

З метою обліку, уніфікації та скорочення кількості класифіка­торів ТЕІ, що використовуються в ІС обробки даних, затверджені в установленому порядку класифікатори підлягають реєстрації.

У процесі розробки комплексу класифікаторів постала потре­ба їх ведення. Система ведення класифікаторів — це сукупність служб, засобів і методів, які забезпечують підтримку класифікаторів в актуальному стані та інформаційне забезпечення абонентів.

Основна мета створення системи ведення класифікаторів була визначена як оперативне забезпечення повною та вірогідною ін­формацією, яка міститься в класифікаторах, інформаційних сис­тем управління різного рівня, а також підприємств і організацій країни. Отже, система ведення класифікаторів — це складна ін­формаційна система, основні завдання якої такі:

• створити інформаційні масиви у вигляді еталонних і конт­рольних примірників класифікаторів;

• присвоїти коди та назви новим об'єктам і угрупованням та внести зміни до відповідних класифікаторів;

• повідомити абонентам системи ведення про зміни, які виник­ли в класифікаторах;

• надати інформаційні послуги користувачам за їх запитами на основі чинних класифікаторів;

• удосконалити класифікатори і змінити ознаки класифікації при зміні характеру розв'язуваних задач;

• організувати взаємодію служб і органів у складі загальнодер­жавної служби ведення.

Отже, ведення класифікаторів ТЕІ має передбачати створен­ня еталонів і контрольних примірників класифікаторів, внесен­ня до них змін і доповнень (з метою забезпечення достовірнос­ті та повноти інформації, що міститься в них, класифікації і кодування в класифікаторах нових об'єктів, удосконалення класифікаторів) і забезпечення інформацією за класифікаторами абонентів-користувачів.

Ведення класифікаторів може відбуватися вручну і за допомо­гою обчислювальної техніки. В останньому випадку створюють­ся автоматизовані системи ведення класифікаторів. При автома­тизації процесів ведення однією з найважливіших проблем, що виникають при створенні системи ведення загальнодержавних кла­сифікаторів, є вибір інформаційно-пошукової мови. Критеріями при виборі цієї мови можуть бути оперативність розв'язування задач ве­дення класифікаторів на ЕОМ. Задачі, які виникають при веденні класифікаторів, охоплюють задачі пошуку угруповань і окремих об'єктів класифікатора, автоматичного кодування і декодування кодових комбінацій, а також деякі із задач автоматичної класифі­кації. Як пошукову мову природно використовувати мову класи­фікаторів. Що ж до алгоритмів розв'язування задач автоматизації процесів ведення, то їх доцільно безпосередньо пов'язати з мето­дами кодування, застосовуваними в класифікаторі.