- •1 . Уведення в інформаційні системи
- •1.1. Визначення інформаційної системи, склад, класифікація, сфери використання
- •1.2. Функціональна частина інформаційних систем
- •1.3. Забезпечувальна частина інформаційних систем.
- •1.4. Життєвий цикл інформаційних систем
- •1.5. Персонал ис
- •2. Економічна інформація як об'єкт обробки в ис
- •2.1. Поняття економічної інформації, властивості, вимоги, міри адекватності інформації
- •2. 2. Класифікація економічної інформації
- •2. 3. Форми представлення економічної інформації. Носії і способи її передачі
- •2.4. Методи класифікації і кодування інформації
- •1.5. Структура економічної інформації.
- •3 Інформаційне моделювання.
- •3.1. Поняття інформаційної моделі. Рівні опису
- •3.2. Класифікація зв'язків між інформаційними одиницями. Типи інформаційних моделей
- •3.3. Реляційна модель. Загальні поняття
- •3.4. Поняття нормалізації реляційної бази даних
- •3.5. Об’єктно-реляційний підхід до проектування бази даних
- •4. Інформаційні технології
- •4.1. Технологічні етапи обробки даних
- •4.2.Порядок опису екранних форм.
- •5. Класифікація програмних продуктів
- •5.1. Класи програмних продуктів
- •5.2.Системне програмне забезпечення
- •5.3.Case-технологія створення інформаційних систем
- •5.4.Пакети прикладних програм
- •6. Засоби формалізованого описання економічної інформації
- •6.1. Характеристика засобів формалізованого описання економічної інформації
- •6.2. Методи класифікації економічної інформації
- •6.3. Методи кодування економічної інформації
- •6.4. Єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації
- •6.5. Категорії класифікаторів, порядок IX розробки, упровадження та ведення
- •6.6. Штрихове кодування інформації
- •6.7. Моделювання елементів економічної інформації
- •7. Основи створення комп'ютерних технологій
- •7.1.Поняття інформаційної (комп’ютерної)технології
- •7.2. Характеристика та класифікація технологічних операцій
- •7. 3. Технологічні процеси автоматизованої обробки економічної інформації
- •7.4. Типові технологічні операції та їх виконання в інформаційних системах обробки даних Операції збору та реєстрації інформації
- •Операції передачі інформації на обробку
- •Операції підготовки машинних носіїв
- •Операції обробки інформації на еом
- •8. Режими роботи еом та їх особливості
- •8.1.Загальна характеристика режимів роботи еом
- •8.2. Організація пакетного режиму обробки інформації
- •8.3. Організація діалогового режиму обробки інформації
- •9. Організаційно-методичні основи створення та функціонування інформаційних систем
- •9.1. Стадії та етапи розробки
- •9.2. Організація робіт, спрямованих на створення та впровадження інформаційних систем
- •9.3. Документація на розробку інформаційних систем
- •10. Інформаційні системи організаційного управління
- •10.1. Концепція розподільної обробки інформації в управлінських інформаційних системах
- •10.2. Характеристика і призначення інтегрованих інформаційних систем
- •10.3. Банківські інформаційні системи
- •3.1. Структура автоматизованої банківської системи
- •10.3.2. Функціональна структура абс
- •10.3.3. Модульний підхід до структуризації абс
- •10.3.4. Програмно-технічна платформа абс
- •10.4. Інформаційні системи в фінансах
- •10.4.1. Автоматизована система фінансових розрахунків (асфр)
- •10.4.2. Аіс у податкових органах України
- •10.4.3. Аіс в страхуванні
- •10.5. Інформаційні системи у статистиці
6.5. Категорії класифікаторів, порядок IX розробки, упровадження та ведення
Класифікатор ТЕІ — це офіційний документ, який містить систематизований звід назв і кодів класифікаційних угруповань, а також назв і кодів об'єктів класифікаційної множини. Класифікатор ТЕІ характеризується класифікованою множиною об'єктів, чинними в ньому методами класифікації та кодування, які визначають структуру коду.
Залежно від рівня затвердження та сфери застосування класифікатори ТЕІ поділяються на три категорії: загальнодержавні, галузеві (відомчі) та класифікатори об'єднань, підприємств, установ.
Згідно з установленими категоріями науково-технічної документації загальнодержавні класифікатори за статусом їх затвердження та застосування прирівнюються до державних стандартів, галузеві — до галузевих стандартів, класифікатори підприємств — до стандартів підприємств.
Загальнодержавні класифікатори ТЕІ мають затверджуватися Держстандартом України і обов'язково застосовуватися при обміні інформацією між системами управління різних міністерств або відомств.
Галузеві (відомчі) класифікатори затверджуються відповідними міністерствами (відомствами) країни і застосовуються при обміні інформацією між об'єднаннями, підприємствами та організаціями, підпорядкованими міністерству або відомству.
Класифікатори підприємств затверджуються керівництвом підприємств і застосовуються при організації інформаційної взаємодії всередині підприємства.
При організації" інформаційної взаємодії комп'ютерних інформаційних систем різних галузей або рівнів управління по змозі намагаються максимально використати загальнодержавні класифікатори для описання одних і тих самих об'єктів або їх властивостей. При використанні в системах різних категорій класифікаторів слід застосовувати перекопувальні таблиці, а для переходу від одного класифікатора до іншого на рівні угруповань — алгоритми агрегування та дезагрегування.
У практиці розробки та організації використання класифікаторів вирізняють ряд стадій:
1-ша — організація розробки класифікатора, складання та затвердження технічного завдання;
2-га — складання та затвердження методики розробки класифікатора;
3-тя — розробка проекту класифікатора та розсилання його на відгук;
4-та — обробка відгуків, редагування класифікатора, експериментальна перевірка;
5-та — затвердження і реєстрація класифікатора;
6-та — видання класифікатора;
7-ма — організація ведення класифікатора;
8-ма — упровадження класифікатора.
1-ша стадія охоплює комплекс організаційних заходів і розробку вимог до класифікатора та сфери його застосування. На цій стадії визначають склад виконавців, розподіл робіт між ними і встановлюють терміни виконання цих робіт.
Основними вимогами, що ставляться до класифікатора, є склад класифікованої множини, перелік кваліфікаційних ознак, обрані методи класифікації та кодування, взаємозв'язок з іншими класифікаторами,
Вимоги до класифікатора визначаються на основі вивчення форм документів, розв'язуваних економічних задач, аналізу чинних методів класифікації та кодування, а також вітчизняних і зарубіжних класифікаторів, які охоплюються розглядуваною класифікованою множиною. Ці вимоги з вказівкою сфери дії класифікатора вносяться до технічного завдання.
Порядок розробки загальнодержавних класифікаторів установлює Держстандарт, галузевих і підприємств — відповідні міністерства або відомства з обліком керівних документів, затверджених Держстандартом.
Науково-методичне керівництво розробкою, веденням і впровадженням класифікаторів на підприємствах або в установах здійснюють відповідні служби, які розробляють і стандартизують інформаційне забезпечення комп'ютерних систем.
Упровадження загальнодержавних класифікаторів ТЕІ передбачає або заміну класифікаторів, використовуваних у рамках окремих систем, загальнодержавними, або застосування перекодува-льних таблиць, що встановлюють відповідність кодів загальнодержавних і внутрішньосистемних класифікаторів на вході і виході системи, тобто при організації інформаційної взаємодії систем.
Упровадження загальнодержавних класифікаторів передбачає їх використання при кодуванні реквізитів форм економічних документів і кодування всіх номенклатур, використовуваних при виконанні економічних розрахунків.
З метою обліку, уніфікації та скорочення кількості класифікаторів ТЕІ, що використовуються в ІС обробки даних, затверджені в установленому порядку класифікатори підлягають реєстрації.
У процесі розробки комплексу класифікаторів постала потреба їх ведення. Система ведення класифікаторів — це сукупність служб, засобів і методів, які забезпечують підтримку класифікаторів в актуальному стані та інформаційне забезпечення абонентів.
Основна мета створення системи ведення класифікаторів була визначена як оперативне забезпечення повною та вірогідною інформацією, яка міститься в класифікаторах, інформаційних систем управління різного рівня, а також підприємств і організацій країни. Отже, система ведення класифікаторів — це складна інформаційна система, основні завдання якої такі:
• створити інформаційні масиви у вигляді еталонних і контрольних примірників класифікаторів;
• присвоїти коди та назви новим об'єктам і угрупованням та внести зміни до відповідних класифікаторів;
• повідомити абонентам системи ведення про зміни, які виникли в класифікаторах;
• надати інформаційні послуги користувачам за їх запитами на основі чинних класифікаторів;
• удосконалити класифікатори і змінити ознаки класифікації при зміні характеру розв'язуваних задач;
• організувати взаємодію служб і органів у складі загальнодержавної служби ведення.
Отже, ведення класифікаторів ТЕІ має передбачати створення еталонів і контрольних примірників класифікаторів, внесення до них змін і доповнень (з метою забезпечення достовірності та повноти інформації, що міститься в них, класифікації і кодування в класифікаторах нових об'єктів, удосконалення класифікаторів) і забезпечення інформацією за класифікаторами абонентів-користувачів.
Ведення класифікаторів може відбуватися вручну і за допомогою обчислювальної техніки. В останньому випадку створюються автоматизовані системи ведення класифікаторів. При автоматизації процесів ведення однією з найважливіших проблем, що виникають при створенні системи ведення загальнодержавних класифікаторів, є вибір інформаційно-пошукової мови. Критеріями при виборі цієї мови можуть бути оперативність розв'язування задач ведення класифікаторів на ЕОМ. Задачі, які виникають при веденні класифікаторів, охоплюють задачі пошуку угруповань і окремих об'єктів класифікатора, автоматичного кодування і декодування кодових комбінацій, а також деякі із задач автоматичної класифікації. Як пошукову мову природно використовувати мову класифікаторів. Що ж до алгоритмів розв'язування задач автоматизації процесів ведення, то їх доцільно безпосередньо пов'язати з методами кодування, застосовуваними в класифікаторі.