5. Класифікація програмних продуктів

5.1. Класи програмних продуктів

Програмні продукти можна класифікувати по різних ознаках. Класифікація по сфері (області) використання програмних продуктів:

• апаратна частина автономних комп'ютерів і мереж ЕОМ;

• функціональні задачі різних предметних областей;

• технологія розробки програм

У цих областях виділяють відповідно три класи програмних продуктів:

• системне програмне забезпечення;

• пакети прикладних програм;

• інструментарій технології програмування.

Системне програмне забезпечення спрямоване:

• на створення операційного середовища функціонування інших програм;

• на забезпечення надійної й ефективної роботи самого комп'ютера й обчислювальної мережі;

• на проведення діагностики і профілактики апаратури комп'ютера й обчислювальних мереж;

• на виконання допоміжних технологічних процесів (копіювання, архивирование, відновлення файлів програм і баз даних і т.д.). Даний клас програмних продуктів тісно зв'язаний з типом комп'ютера і є його невід'ємною частиною.

Програмні продукти в основному орієнтовані на кваліфікованих користувачів-професіоналів у комп'ютерній області: системного програміста, адміністратора мережі, прикладного програміста, оператора.

Програмні продукти даного класу носять загальний характер застосування, незалежно від специфіки предметної області. До них пред'являються високі вимоги по надійності і технологічності роботи, зручності й ефективності використання.

Системне програмне забезпечення - сукупність програм і програмних комплексів для забезпечення роботи комп'ютера і мереж ЕОМ.

Пакети прикладних програм (application program package) - комплекс взаємозалежних програм для рішення задач визначеного класу конкретної предметної області. Вони є самим численним класом програмних продуктів. У даний клас входять програмні продукти, що виконують обробку інформації різних предметних областей. Установка програмних продуктів на комп'ютер виконується кваліфікованими користувачами, а безпосередню їхню експлуатацію здійснюють, як правило, кінцеві користувачі - споживачі інформації.

Даний клас програмних продуктів може бути дуже специфічним для окремих предметних областей.

5.2.Системне програмне забезпечення

Системне програмне забезпечення складається з

- базового програмного забезпечення, що, як правило, поставляється разом з комп'ютером, і сервісного програмного забезпечення, що може бути придбане додатково.

Базове програмне забезпечення - мінімальний набір програмних засобів, що забезпечують роботу комп'ютера. Сервісне програмне забезпечення - програми і програмні комплекси, що розширюють можливості базового програмного забезпечення й організують більш зручне середовище роботи користувача.

У базове програмне забезпечення входять:

• операційна система;

• операційні оболонки (текстові і графічні);

• мережна операційна система.

Операційна система призначена для керування виконанням користувальницьких програм, планування і керування обчислювальними ресурсами ЕОМ.

Операційні системи для персональних комп'ютерів поділяються на:

• одне і многозадачные (у залежності від числа паралельно виконуваних прикладних процесів);

• одне- і многопользовательские (у залежності від числа користувачів, що одночасно працюють з операційною системою);

• нестерпні і стерпні на інші типи комп'ютерів;

• немережеві і мережні, що забезпечують роботу в локальній обчислювальній мережі ЕОМ.

Операційна система MS DOS (фірма Microsoft) з'явилася в 1981 р. У даний час існують версии 6.22 і 7.0 (у складі Windows 95), а також її різновиду інших фірм-розроблювачів (DR DOS, PC DOS). Сьогодні ця операційна система встановлена на переважній більшості персональних комп'ютерів. Починаючи з 1996 р. MS DOS поширюється у виді Windows 95 - 32-розрядної многозадачной і многопоточной операційної системи з графічним інтерфейсом і розширеними мережними можливостями.

Операційна система OS/2 розроблена фірмою IBM для персональних комп'ютерів на основі системної прикладної архітектури, раніше використовуваної для великих ЕОМ. Це многозадачная, однокористувальницька, высоконадежная операційна система, що забезпечує як текстовий, так і графічний інтерфейс користувача. OS/2 забезпечує:

• підтримку графічного інтерфейсу користувача;

• одночасну обробку декількох додатків;

• многопоточную обробку декількох задач одного додатка;

• 32-розрядну обробку даних;

• стиск даних при записі на магнітні диски;

• захист пам'яті.

Перспективної є многопользовательская і многозадачная операційна система Unix, створена корпорацією Bell Laboratory. Unix має найбільш важливі якості, такими, як:

• переносимость прикладних програм з одного комп'ютера на іншій;

• підтримка розподіленої обробки даних у мережі ЕОМ;

• сполучуваність із процесорами RISC.

Unix одержала поширення для суперкомп'ютерів, робочих станцій і професійних персональних комп'ютерів, має велика кількість версій, розроблених різними фірмами.

Найбільш традиційне порівняння ОС здійснюється по наступним характеристиках процесу обробки інформації:

керування пам'яттю (максимальний обсяг адресуемого простору, типи пам'яті, технічні показники використання пам'яті);

функціональні можливості допоміжних програм (утиліт) у складі операційної системи;

наявність компресії диска;

можливість архивирования файлів;

підтримка многозадачного режиму роботи;

підтримка мережного програмного забезпечення;

наявність якісної документації;

умови і складність процесу інсталяції.

Мережні операційні система-комплекс програм, що забезпечує обробку, передачу і збереження даних у мережі. Мережна ОС надає користувачам різні види мережних служб (керування файлами, електронна пошта, процеси уnравления мережею й ін.), підтримує роботу в абонентських системах. Мережні операційні системи використовують архітектуру чи сервер однорангову архітектуру. Спочатку мережні операційні системи підтримували лише локальні обчислювальні мережі (ЛВС), зараз ці операційні системи поширюються на асоціації локальних мереж.

Операційна система Windows NT є многозадачной, призначеної для архітектури клієнт-сервер і використання різних протоколів транспортного рівня мережної операційної системи, має 32-розрядну архітектуру і забезпечує функції локальної мережі:

• можливість кожної абонентської системи в мережі бути чи сервером клієнтом;

• спільну роботу групи користувачів;

• адресацію оперативної і зовнішньої пам'яті великого розміру;

многозадачность і многопоточность обробки даних;

• підтримку мультипроцессорной обробки й ін.

Сервісне програмне забезпечення

Розширенням базового програмного забезпечення комп'ютера є набір сервісних, додатково встановлюваних програм, які можна класифікувати по функціональній ознаці в такий спосіб :

• програми діагностики працездатності комп'ютера;

• антивірусні програми, що забезпечують захист комп'ютера, виявлення і відновлення заражених файлів;

• програми обслуговування дисків, що забезпечують перевірку якості поверхні магнітного диска, контроль схоронності файлової системи на логічному і фізичному рівнях, стиск дисків, створення страхових копій дисків, резервування даних на зовнішніх носіях і ін.;

• програми архивирования даних, що забезпечують процес стиску інформації у файлах з метою зменшення обсягу пам'яті для її збереження;

• програми обслуговування мережі.