2.Фрагменти подачі матеріалу у 1,2 розділах: розділ і проблема рольової поведінки у психолого-педагогічній літературі

Дослідження рольової поведінки розумово відсталих підлітків передбачає передусім теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури з метою розкриття сутності означеної проблеми; з’ясування психологічного змісту основних понять (соціалізація, соціальна адаптація, рольова поведінка, соціальна роль, статус школярів у малій групі (класі), міжособистісні стосунки). Необхідним вбачається виявлення стану відповідних наукових розробок, які передусім потребують глибокого вивчення особливостей виконання рольової поведінки, зокрема розумово відсталими підлітками, а також визначення дієвих шляхів її корекції та формування. Досягненню зазначеного сприятиме розгляд питань, які і визначають зміст першого розділу дисертації, а саме: засвоєння ролей як проблема соціалізації підростаючого покоління; соціальні ролі школярів; проблема рольової поведінки школярів у спеціальній психолого-педагогічній літературі.

1.1.Засвоєння ролей як проблема соціалізації підростаючого покоління

Однією з найактуальніших для психолого-педагогічної науки і практики є проблема становлення особистості дитини у процесі її соціалізації та підготовки до самостійного життя. Соціалізація – це процес формування особистості в певних соціальних умовах, процес засвоєння людиною соціального досвіду, в ході якого вона перетворює соціальний досвід у свої цінності і орієнтації та вибірково вводить у свою систему поведінки ті норми і шаблони поведінки, які прийняті в суспільстві або групі [71]. Вивченню цієї багатопланової проблеми присвячені дослідження таких вчених, як Г.М.Андрєєвої, Е.Аронсона, Р.Ейкерта, А.І.Ковалевої, А.Б.Коваленко, М.Н.Корнєва, В.Г.Криська, Д.Майєрса, В.В.Москаленко, Л.Е.Орбан-Лембрик, А.Л.Реан, Л.Д.Столяренко, Т.Уілсона і багато ін.

З поняттям соціалізації тісно пов’язане поняття соціальної адаптації. Соціальна адаптація – це пристосування індивіда до умов і вимог соціального середовища, це узгодження самооцінки із реальністю соціального середовища [71]. У процесі соціальної адаптації людина засвоює моральні норми і цінності найближчого оточення, традиції і звичаї колективу або контактної групи. За визначенням С.Г.Москвичова, соціальна адаптації – це прийняття норм і правил поведінки, характерних даній контактній групі внаслідок ідентифікації з нею, пристосування близького оточення і підкорення його своїй владі, взаємодія та взаємовплив на основі відповідальності [104].

Питання соціальної адаптації є особливо актуальним для дітей з порушенням розумового розвитку, оскільки вони найбільше потерпають від соціальної незахищеності, особливо в сучасних умовах соціально-економічного розвитку України. Докорінна перебудова життя суспільства, зміна системи відношень у всіх його сферах, стрімкий темп цих змін, економічні труднощі ще більше знижують адаптивні можливості цих дітей і підвищують їх психічну вразливість. Тому допомога таким дітям в адаптації до соціальних вимог є досить нагальною справою [12, 33, 48, 58, 68, 101, 108, 116, 117, 136, 142, 155, 165].

Успішність соціальної адаптації розумово відсталої дитини значною мірою визначається її клініко-психологічною характеристикою, структурою дефекту [74, 120]. З цієї категорії дітей найпристосованішими до суспільства є діти з неускладненою формою олігофренії (за класифікацією М.С.Певзнер). Значні адаптивні можливості мають і діти з перевагою нервового процесу гальмування. Певні труднощі у процесі адаптації виникають у дітей з перевагою процесу збудження. Найменшою адаптивністю характеризуються розумово відсталі діти із психопатоподібною поведінкою [158].

Вивчення проблеми соціалізації та соціальної адаптації дітей з обмеженими розумовими можливостями та пошук можливих шляхів її розв’язання вказує, у свою чергу, на актуальність питань засвоєння соціальних ролей, становлення адекватної рольової поведінки в процесі соціалізації особи [80, 83, 112, 140].

Знайти ефективні психолого-педагогічні засоби формування рольової поведінки у розумово відсталих підлітків – означає сприяти досягненню головної мети діяльності спеціального освітнього закладу, а саме – максимальному розвитку в учнів адаптаційних можливостей, їх обізнаності, практичної підготовки до основних сфер життєдіяльності [26, 160]. Це передбачає визначення сутності рольової поведінки і соціальних ролей, її показників, компонентів, етапів та умов становлення.

Дослідженням рольової поведінки особистості в соціумі займались вчені в галузі загальної, соціальної, юридичної психології, а саме: Б.Г.Ананьєв, Г.М.Андрєєва, Е Аронсон, Е.Берн, П.П.Горностай, Е.Гоффман, А.Б.Коваленко, І.С.Кон, М.Н.Корнєв, В.Г.Крисько, Д.Майєрс, Дж.Мід, В.В.Москаленко, А.Н.Налчадспсян, Л.Е.Орбан-Лембрик, Б.Д.Паригін, П.Я.Пригунов, Л.Д.Столяренко, Т.Шибутані, К.Юнг, В.А.Ядов та ін.

Поняття „рольова поведінка” було запропоноване Дж.Мідом на початку ХХ століття і посідає центральне місце в концепціях вивчення особистості представників різних наукових шкіл і напрямів. Особистість досліджується й описується вченими за допомогою засвоєних і прийнятих (інтерналізованих) або вимушено виконуваних цією особистістю соціальних функцій і зразків поведінки – ролей, що випливають з її соціального статусу або соціальної групи [81, 107, 129, 131].

…………………………