- •1. Поняття правової держави.
- •2.Президентська республіка.Основні ознаки.
- •3. Застосування права. Основні стадії застосування правових норм.
- •4. Визначення права.
- •5. Право і норми громадських організацій, норм звичаїв, традицій, ритуалів.
- •6 Структура правової норми.
- •7 Представницькі органи держави.
- •8 Основні ознаки правової норми.
- •9. Об’єктивне та суб’єктивне право.
- •10 Ознаки держави.
- •11.Форми правління.Монархічні і республіканські форми правління.
- •12. Поняття колізії правових норм та шляхи вирішення протиріч.
- •13 Влада і соціальні норми у первісно-общинному суспільстві.
- •14. Держава та громадські організації.
- •15.Предмет і метод правового регулювання.
- •16.Причини виникнення держави:психологічна теорія.
- •17.Зміст правовідносин.
- •18 Право як регулятор суспільних відносин.
- •20. Тлумачення норм права : обмежувальне, поширене, судове.
- •21.Типологія держав за теорією цивілізацієї а.Тойнбі.
- •22. Правосвідомість: поняття, структура, роль у суспільному житті.
- •23.Імперативні та диспозитивні норми права.
- •24 Визначення поняття “держава”.
- •25. Глава держави. Коло повноважень.
- •26 Поняття та принципи законності.
- •27. Предмет і метод загальної теорії д і п
- •28 Підзаконні нормативні акти, їх види.
- •29. Психологічна школа права.
- •30 Поняття галузі права, інституту права.
- •31. Правові ознаки конституційної (парламентської) монархії.
- •32 . Систематизація нормативно-правових актів : кодифікація.
- •34 Юридична відповідальність.
- •35 Конституційний суд.
- •36 Тдп в системі юридичних наук
- •37. Право і мораль.
- •38.Дія нормативно-правових актів в часі,просторі і колу осіб.
- •39. Декларація про державний суверенітет України 1990 рік.
- •40.Поняття природного і позитивного права.
- •41.Ефективність правового регулювання.
- •42.Закон.Основні правові ознаки закону.
- •43. Поняття правотворчості. Основні суб’єкти правотворчості.
- •44 Акти застосування правових норм : поняття, види.
- •45. Прогалини в праві.
- •46. Реалістична школа права.
- •47. Типологія держав. Понятя цивілізації, як критерія класифікації держав.
- •48 Принципи та функції права.
- •49. Історична школа права.
- •50.Демократія та автократія, як два типи державності.
- •51 Федерація територіальна та федерація національна: поняття, основні ознаки.
- •52 . Поняття правового статусу особи (громадянина)
- •53. Теорія природнього права і законність в державі.
- •54. Право : його роль та значення в сучасному суспільстві.
- •55.Поняття та види юридичної відповідальності.
- •56.Поняття свободи в теорії права.
- •57 Основні причини правопорушень в суспільстві.
- •58. Правова поведінка як гарантія свободи громадян.
- •59. Право в системі соціальних норм суспільства.
- •60 Вчення про роподіл влад. Реалізація вчення в Конституції України.
- •61 Систематизація нормативно-правових актів. Інкорпорація.
- •62.Поняття соціально - економічної формації і цивілізації як критерію класифікації держав
- •63.Джерела права
- •64 Підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин: поняття і класифікація
- •65 Система права.
- •66Унітарна держава.
- •67.Поняття та ознаки державного суверенітету .
- •68.Конституція України - місце в системі нормативно-правових актів
- •69. Поняття та структура правопорушення. Види правопорушень. Проступки та злочини.
- •70.Структура правової норми
- •71 Регулятивна та охоронювальна функція права.
- •72 Юридичні факти, їх характеристика.
- •73 Процесуальне право та його характеристика.
- •74. Теорії походження права.
- •75. Нормативно-правовий акт: поняття, правові ознаки, види.
- •76.Основні ознаки тоталітарної держави.
- •77.Порядок прийняття законів.Стадії законодавчого процесу.
- •78 Поняття правовідносин. Елементи правовідносин.
- •79.Тлумачення правових норм: поняття та мета.
- •80.Юридичні особи як суб’єкти правовідносин.
- •81 Право та закон.
- •82 Класифікація норм права.
- •83 Співвідношення держави та права.
- •84 Вищі виконавчі органи державно влади.
- •85 Застосування права по аналогії.
- •86 Поняття та основні функції держави.
- •87.Англо-американська правова система
- •88.Правовий нігілізм і шляхи його подолання
- •89 Держава в політичній системі суспільтва.
- •90. Суб’єкти права: поняття, види суб’єктів права.
- •91 Законність та правопорядок.
- •92.Право і демократія
- •93Субєкти правовідносин.
- •94.Романо-германська правова система
- •95 Правова держава та її основні ознаки.
- •96.Законність і доцільність. Гарантії законності.
- •97 Ієрархія нормативно-правових актів.
- •98.Конституція України як нормативно-правовий акт вищої бридичної сили
- •99 . Співвідношення держави і особи: правове забезпечення поєднання інтересів.
- •100. Підстави, умови настання та види юридичної відповідальності.
- •101 .Причини виникнення держави: органічна теорія, теорія насильства та психологічна теорія.
- •102.Поняття правоправоздатності і дієздатності
- •103 Передумови правовідносин.
18 Право як регулятор суспільних відносин.
Право - це система формально визначених норм (правил поведінки), які встановлені або санкціоновані державою у спеціальному порядку, є загально-обов’язковими для всього населення, державних органів та посадових осіб, охороняється державною владою від порушень, виражає волю народу опосередковано через преставників або безпосередньо і направлені на регулювання та охорону суспільних відносин.
Воно виникає в державно-організованому суспільстві як основний регулятор суспільних відносин. Погляди на право еволюціонували з розвитком суспільства.
Право - соціальне явище без якого не можливе існування цивілізованого суспільства; - повинно відображати вимоги загальнолюдської справедливості, служити інтересам суспільства вцілому; - як право приватної власності є основою всіх прав людини; - міра поведінки, встановлена та охоронювана державою.
Кант. Право - сукупність умов при яких свавілля одного може бути погоджено з свавіллям іншого по спільному для них правилу свободи.
Недивлячись на різність в поглядах виділяють такі риси права, як регулятора суспільних відносин : правові норми встановлюються державою в офіційних актах; охороняються та гарантуються до виконання примусом держави; загальнообов’язковість даної системи норм для всього населення на всій території дії норми; виражає загальну та індивідуальну волю громадян в гармонійному взаємозв’язку. В силу вказаних ознак право виступає як регулятор суспільних відносин та забезпечує вільний розвиток особи.
19.Поняття законності.Боротьба з правопорушеннями.
Законність — це багатоаспектне (принцип, метод, режим) соціально-правове явище, що характеризує організацію і функціонування суспільства і держави на правових засадах.
Принципи законності:
1)єдність, тобто однаковість розуміння і застосування законів та підзаконних нормативно-
правових актів на всій території їхньої дії та щодо однойменних суб'єктів;
2)верховенство закону, тобто регулювання всіх найважливіших аспектів суспільного та державного
життя законами та відповідність всіх підзаконних нормативно-правових актів Конституції та
законам;
3)контроль за законністю, тобто наявність дійового механізму недопущення та усунення будь-яких
порушень законності з боку будь-яких суб'єктів права;
4)неминучість відповідальності за порушення вимог закону, тобто кожен випадок порушення
закону з боку будь-якого суб'єкта права повинен тягнути за собою відповідне реагування з боку
держави, відповідних органів.
Правопору́шення — протиправне, винне, суспільно небезпечне або шкідливе діяння (дія або бездіяльність) деякого спроможного суб'єкта, яке спричиняє шкоду інтересам суспільства, держави або особи i тягне за собою юридичну відповідальність.
20. Тлумачення норм права : обмежувальне, поширене, судове.
Тлумачення - це діяльність по уясненню та роз’ясненню змісту юридичної норми з метою їх правильного застосування та реалізації.
Ознаки тлумачення :
Може здійснювати будь-який суб’єкт.
Зміст тлумачення - повне розкриття смислу державних велінь, що закріплені в нормативних актах;
Об’єкт тлумачення - норма права, або її елементи.
Здійснюється за допомогою певних засобів і прийомів.
Мета - забезпечення правильного застосування та реалізації юридичної норми.
Результат тлумачення - правила розуміння змісту юридичної норми.
Є два види тлумачення : тлумачення-уяснення та тлумаченя-роз’яснення.
Тлумачення-уяснення - розумовий процес по становлення змісту юридичної норми, який не виходить за рамки свідомості інтерпритатора.
Способи тлумачення: Мовний (текстово-філологічний); Систематичний (з’ясування зв’язків між нормами); Цільовий (телеологічний) - виявлення цілей норми; Історичний; Функціональний; Логічний.
Види тлумачення-уяснення: буквальне (адекватне); обмежувальне (коли текс є ширшим чим зміст); поширювальне (зміст норми ширше ніж текст).
Тлумачення-роз’яснення - встановлення змісту юридичної норми та його об’єктивний вираз у актах тлумачаення джля потреб інших суб’єктів.
Види :
Офіційне - роз’яснення змісту яке є формально-обов’язкове для інших суб’єктів. Воно поділяється на : аутентичне (здійснюється органом, що прийняв норму права), делеговане (здіснюється суб’єктами, які не встановлювали норму і яким делегованцу права, щодо тлумачення норма, які були встановлені іншими субєктами (ВСУ. ВАСУ, Ген прок)). За сферою дії офіційне поділяється на загальне і індивідуальне (казуальне) воно є : судове, прокурорське, адміністративне.
Неофіційне - роз’яснення норми будь-якими суб’ктами, яке не є обов’язковим : наукове (академічне, доктринальне), практико-юридичне (адвокати, юрисконсульти), буденно-побутове.