62.Поняття соціально - економічної формації і цивілізації як критерію класифікації держав

Суспі́льно-економі́чна форма́ція — історичний тип суспільства, цілісний «соціальний організм», що базується на певному способові виробництва. Одне з базових понять соціальної філософії марксизму.

Формація в марксизмі характеризується специфічною структурою (базисом і надбудовою) і законами виникнення, функціонування та розвитку. Одна із основних категорій історичного матеріалізму. Історії відомо п'ять суспільно-економічних формацій, що становлять ступені історичного прогресу:

- первіснообщинна -рабовласницька -феодальна -капіталістична - комуністична

Вироблене марксизмом поняття «суспільно-економічна формація» вперше дало змогу науково обгрунтувати положення про те, що кожний ступінь розвитку суспільства характеризується особливостями, які зумовлені способом виробництва й відрізняють його від інших ступенів; виявити повторюваність, спільність суттєвих рис у країнах з однаковим рівнем розвитку виробництва, розкрити причини виникнення класів суспільних і класової боротьби, їхню роль у житті суспільства, відкрити специфічні і загальні закони розвитку формацій і тим самим представити історію суспільства як природничо-історичний закономірний процес.

Цивілізація — людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу (процес зародження, розвиток, загибель чи перетворення цивілізації) має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі (науці, технологіях, мистецтві тощо), спільні духовні цінності та ідеали, ментальність (світогляд).

Поняття цивілізація (від лат. civilis — громадський, суспільний, державний, громадянський) введене у науковий словник французьким просвітником Оноре Габріелем Мірабо 1756 року. Під цим визначенням французькі просвітники мали на увазі суспільство, засноване на засадах розуму та справедливості.

63.Джерела права

-Правовий звичай;

- Релігійно-правові норми;

- Правовий прецедент;

- Нормативно-правовий акт;

- Нормативний договір;

- Міжнародно-правовий акт.

64 Підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин: поняття і класифікація

Правовые отношения – возникают на основе норм права, волевые общественные отношения, участники которых имеют субъективные права и юридические обязанности, обеспеченные государством. Правоотношения возникают, изменяются и прекращаются под влиянием различных фактов, которые носят название юридических фактов.

Юридический факт – конкретные жизненные обстоятельства, приводящие норму права в действие, порождая, изменяя, правоотношения, конкретные юридические права и обязанности персонально определенных субъектов. Юридические факты делятся на: 1) события – юридические факты, наступление которых не зависит от воли субъектов правоотношений; 2) действия: а) правомерные – соответствующие правовым предписаниям и не нарушающим их. Они делятся на: юридические акты (действия, которые совершаются со специальной целью вызвать определенные юридические последствия – сделка, постановление следователя, решение суда); юридические поступки (действия, которые вызывают наступление юридических последствий независимо от того, были ли они направлены на достижение указанных последствий или нет); б) неправомерные – не соответствуют правовым требованиям, нарушают их. К ним относятся: объективное противоправное поведение (противоправные действия осуществлены, но лицо их совершившее является неделиктоспособным); правонарушения (влекут юридическую ответственность – это правонарушения и преступления). 3) состояния – длящиеся обстоятельства, отражающие положение субъекта в обществе, его отношение с другими субъектами (трудовые отношения, гражданство, инвалидность).