41.Ефективність правового регулювання.

Ефективність правового регулювання суспільних відносин Метою видання правових приписів є досягнення необ­хідного суспільне корисного результату. Саме тому су­спільство зацікавлено, щоб юридичні норми досягали мети, визначеної при їх виданні. Цілями правового регулювання висту­пає: а) закріплення за допомогою юридичних засобів уже існуючих суспільних відносин; б) стимулювання тих, що вже існують і які відповідають загальному інтересу суспільства; в) створення умов для виникнення і розвитку нових форм суспільних відносин; г) вилучення з практики соціальне небезпечних відносин.

Ефективність правового регулювання визначається мірою досягнення цілей, які поставленні перед рпавовим регулюванням.

Основними чинниками, що забезпечують ефек­тивність правового регулювання, можна вважати: 1. Відповідність вимог норм права рівню соц-ек розвитку суспільства. 2. Рівень досконалості законодавства. 3. Рівень правової культури громадян.

Закон - нормативний акт вищого органу державної влади, або безпосередньо волевиявлення народу, що регулює найбільш важливі суспільні відносини, має вищу юридичну силу, та приймається в спеціальній процедурі. Закони складають основу системи права держави.

Ознаки :

1. Головний нормативний акт;

2. Має вищу юридичну силу;

3. Приймається вищим представницьким органом, або народом;

4. Ядро всієї правової системи;

5. Приймається в особливому порядку.

Процедура прийняття :

1. готується проект;

2. обговорюється;

3. приймається в І і ІІ читаннях;

4. приймається;

5. опубліковується за підписом Президента.

Види :

1. Конституційні та звичайні.

2. Республіканські та місцеві.

3. Постійні та тимчасові.

4. Галузеві та міжгалузеві.

5. Загальні та спеціальні.

42.Закон.Основні правові ознаки закону.

Закон - це нормативно-правовий акт, що приймається в особливому порядку органом законодавчої влади або референдумом, має вищу юридичну чинність і регулює найбільш важливі суспільні відносини.

Основні ознаки закону:

-закон являє собою різновид нормативно-правових актів (у їхній системі є закони й підзаконні

акти) і як усякий інший нормативний акт містить норми права (загальні правила поведінки),

адресовані відповідним суб'єктам права;

-закон приймається органом законодавчої влади (вищим представницьким органом державної

влади) - парламентом країни або всенародним голосуванням (референдумом);

-закон приймається органом законодавчої влади в особливому процедурному порядку (стадії

законотворчості), передбаченому Конституцією й регламентом парламенту (див. п.4 ст.82

Конституції України);

-закон у системі нормативно-правових актів (системі законодавства) має вищу юридичну чинність.

Згідно п.2 ст.8 Конституції України (Основного Закону України) - Конституція України має найвищу юридичну чинність. Вища юридична чинність закону вказує на його верховенство в системі правових актів, що також припускає, що підзаконні акти повинні відповідати законам (видаватися на основі й на виконання законів), у випадку невідповідності (або протиріччя) вони у встановленому порядку відміняються.

-закон регулює найбільш важливі (основні, найбільш значимі) суспільні відносини, які становлять предмет компетенції парламенту країни;

-закон у системі законодавства ставиться до числа найбільш стабільних нормативно-правових актів.