12. Поняття колізії правових норм та шляхи вирішення протиріч.

Колізія правових норм - (від лат. Colisio - зіткнення) розбіжність змісту двох чи кількох актів нормативного характеру.

Практичне значення має так зване розв’язання колізії, тобто визначення того акту, який має бути застосований до даних правовідносин.

При цьому слід керуватись такими првилами:

1. Законодавство колишнього СРСР застосовується з тих питань, що не врегулбовані законодавством України за умови, що воно не суперечить Конституції та законам України;

2. У випадку колізії актів різної юридичної сили - діють акти, що мають більшу юридичну силу (Конституція-закон-підзаконний акт);

3. Коли в колізії акти, що мають однакову юридичну силу - застосовується акт, що прийнятий пізніше;

4. У разі розбіжності змісту (конкуренції) загальної та спеціальної норми - керуються правилами спеціальної норми.

Порядок розв’язання колізій іноді зазначається в тексті самого акту.

13 Влада і соціальні норми у первісно-общинному суспільстві.

Первісно-общинний лад, то є той час, коли існувало Суспільство, але не існувала Держава. В той час життя будувалось на засадах природнього самоуправління. Рівень виробництва був досить низьким, що і сприяло потребі людей до об’єднання в роди, племена чи їх об’єднання, які були основною організацією тогочасного суспільства.

Рід - об’єднання людей, що засноване на кровному родстві, а також на спільності майна чи праці. Рід був особисний, а не територіальний союз. Роди об’єднувались в племена чи навіть їх союзи.

Влада носила усуспільнений характер. Владні функції здійснювали усі дорослі члени роду. Вибирались старійшини, рада, воєнноначальники та жреці з найдостойнійших з представників роду. Але чіткого апарату управління не було.

В той час діяли не норми права, а соціальні норми - звичаї - історично складені правила поведінки, які ввійшли в звичку внаслідок неоднороазового застосування, в продовж довгого часу, в зв’язку з чим стали життєвою потребою. Деякі з них одночасно були і релігійними нормами. Суттєвим було відсутність різниці між правами та обов’язками - право сприймалось, як обов’язок

14. Держава та громадські організації.

Політична система суспільства - це організаційне вираження усієї сукупності державних та суспільних організацій, в тому числі трудові колективи, які приймають участь в політичному житті країни.

Окрім держави існують такі організації як політичні партії, профспілки, творчі об’єднання, молодіжні, жіночі та релігійні організації, органи суспільної самодіяльності, суспільної допомоги, виробничі кооперативи та асоціації, акціонерні товариства, приватні заклади та організації. Держава займає всеж домінуюче місце серед даних органів, тому, що вона є єдиною повновладною організацією в межах усієї країни, визначає основні напрямки розвитку суспільства з урахуванням інтересів усіх та кожного, та виступає як офіційний представник в середині країни та на міжнародній арені.

В основі зв’язку між державою та громадським організаціями та трудовими колективами лежать принципи співпраці, взаємодопомоги та взаємопідтримки.

Держава в політичній систмі суспільства виконує слідуючі функції:

• надає конституційне право громадянам на об’єднання в громадсько-політичні організації та сприяє їх функціонуванню з дотриманням принципів демократичного суспільства.

• визначає правовий стан деяких політико-громадських утворень.

• їх діяльність знаходиться під охороною держави.