- •1. Поняття правової держави.
- •2.Президентська республіка.Основні ознаки.
- •3. Застосування права. Основні стадії застосування правових норм.
- •4. Визначення права.
- •5. Право і норми громадських організацій, норм звичаїв, традицій, ритуалів.
- •6 Структура правової норми.
- •7 Представницькі органи держави.
- •8 Основні ознаки правової норми.
- •9. Об’єктивне та суб’єктивне право.
- •10 Ознаки держави.
- •11.Форми правління.Монархічні і республіканські форми правління.
- •12. Поняття колізії правових норм та шляхи вирішення протиріч.
- •13 Влада і соціальні норми у первісно-общинному суспільстві.
- •14. Держава та громадські організації.
- •15.Предмет і метод правового регулювання.
- •16.Причини виникнення держави:психологічна теорія.
- •17.Зміст правовідносин.
- •18 Право як регулятор суспільних відносин.
- •20. Тлумачення норм права : обмежувальне, поширене, судове.
- •21.Типологія держав за теорією цивілізацієї а.Тойнбі.
- •22. Правосвідомість: поняття, структура, роль у суспільному житті.
- •23.Імперативні та диспозитивні норми права.
- •24 Визначення поняття “держава”.
- •25. Глава держави. Коло повноважень.
- •26 Поняття та принципи законності.
- •27. Предмет і метод загальної теорії д і п
- •28 Підзаконні нормативні акти, їх види.
- •29. Психологічна школа права.
- •30 Поняття галузі права, інституту права.
- •31. Правові ознаки конституційної (парламентської) монархії.
- •32 . Систематизація нормативно-правових актів : кодифікація.
- •34 Юридична відповідальність.
- •35 Конституційний суд.
- •36 Тдп в системі юридичних наук
- •37. Право і мораль.
- •38.Дія нормативно-правових актів в часі,просторі і колу осіб.
- •39. Декларація про державний суверенітет України 1990 рік.
- •40.Поняття природного і позитивного права.
- •41.Ефективність правового регулювання.
- •42.Закон.Основні правові ознаки закону.
- •43. Поняття правотворчості. Основні суб’єкти правотворчості.
- •44 Акти застосування правових норм : поняття, види.
- •45. Прогалини в праві.
- •46. Реалістична школа права.
- •47. Типологія держав. Понятя цивілізації, як критерія класифікації держав.
- •48 Принципи та функції права.
- •49. Історична школа права.
- •50.Демократія та автократія, як два типи державності.
- •51 Федерація територіальна та федерація національна: поняття, основні ознаки.
- •52 . Поняття правового статусу особи (громадянина)
- •53. Теорія природнього права і законність в державі.
- •54. Право : його роль та значення в сучасному суспільстві.
- •55.Поняття та види юридичної відповідальності.
- •56.Поняття свободи в теорії права.
- •57 Основні причини правопорушень в суспільстві.
- •58. Правова поведінка як гарантія свободи громадян.
- •59. Право в системі соціальних норм суспільства.
- •60 Вчення про роподіл влад. Реалізація вчення в Конституції України.
- •61 Систематизація нормативно-правових актів. Інкорпорація.
- •62.Поняття соціально - економічної формації і цивілізації як критерію класифікації держав
- •63.Джерела права
- •64 Підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин: поняття і класифікація
- •65 Система права.
- •66Унітарна держава.
- •67.Поняття та ознаки державного суверенітету .
- •68.Конституція України - місце в системі нормативно-правових актів
- •69. Поняття та структура правопорушення. Види правопорушень. Проступки та злочини.
- •70.Структура правової норми
- •71 Регулятивна та охоронювальна функція права.
- •72 Юридичні факти, їх характеристика.
- •73 Процесуальне право та його характеристика.
- •74. Теорії походження права.
- •75. Нормативно-правовий акт: поняття, правові ознаки, види.
- •76.Основні ознаки тоталітарної держави.
- •77.Порядок прийняття законів.Стадії законодавчого процесу.
- •78 Поняття правовідносин. Елементи правовідносин.
- •79.Тлумачення правових норм: поняття та мета.
- •80.Юридичні особи як суб’єкти правовідносин.
- •81 Право та закон.
- •82 Класифікація норм права.
- •83 Співвідношення держави та права.
- •84 Вищі виконавчі органи державно влади.
- •85 Застосування права по аналогії.
- •86 Поняття та основні функції держави.
- •87.Англо-американська правова система
- •88.Правовий нігілізм і шляхи його подолання
- •89 Держава в політичній системі суспільтва.
- •90. Суб’єкти права: поняття, види суб’єктів права.
- •91 Законність та правопорядок.
- •92.Право і демократія
- •93Субєкти правовідносин.
- •94.Романо-германська правова система
- •95 Правова держава та її основні ознаки.
- •96.Законність і доцільність. Гарантії законності.
- •97 Ієрархія нормативно-правових актів.
- •98.Конституція України як нормативно-правовий акт вищої бридичної сили
- •99 . Співвідношення держави і особи: правове забезпечення поєднання інтересів.
- •100. Підстави, умови настання та види юридичної відповідальності.
- •101 .Причини виникнення держави: органічна теорія, теорія насильства та психологічна теорія.
- •102.Поняття правоправоздатності і дієздатності
- •103 Передумови правовідносин.
55.Поняття та види юридичної відповідальності.
Юридична відповідальність — різновид соціальної відповідальності, це закріплений у законодавстві і забезпечуваний державою юридичний обов'язок правопорушника пізнати примусового позбавлення певних цінностей, що йому належать.
Юриди́чна відповіда́льність поділяється на перспективну (позитивну) і ретроспективну (негативну).
Позитивна юридична відповідальність — сумлінне виконання своїх обов'язків перед громадянським суспільством, правовою державою, колективом людей та окремою особою.
Ретроспективна юридична відповідальність — специфічні правовідносини між державою і правопорушником внаслідок державно-правового примусу, що характеризуються засудженням протиправного діяння і суб'єкта правопорушення, покладанням на останнього обов'язку перетерпіти позбавлення і несприятливі наслідки особистого, майнового, організаційного характеру за скоєне правопорушення.
Ознаки ретроспективної юридичної відповідальності: 1)державно-правовий примус; 2)негативна реакція держави на правопорушення і суб'єкта, що винний у його скоєнні; 3)обов'язок правопорушника перетерпіти несприятливі наслідки за свою протиправну поведінку.
Принципи юридичної відповідальності: 1)відповідальність винної особи за діяння, а не за виявлення наміру; 2)законність, невідворотність, доцільність і справедливість покладення юридичної відповідальності; 3)гуманність і своєчасність юридичної відповідальності.
Мета юридичної відповідальності — вияв її соціальної необхідності та ефективності.
56.Поняття свободи в теорії права.
Свобода в теорії права – це права людини в особистій, політичній, економічній,соціальній,культурній, екологічній сферах, що врегульовуються державою через систему правових норм, закріплених у відповідних нормативно-правових актах.
До обов'язків держави входить здійснення постійної створюючої діяльності, спрямованої на забезпечення громадян тими чи іншими благами, створення соціальних програм, що гарантують проголошені соціальні, економічні та культурні права.Особисті (громадянські) права — це природні, основоположні, невід'ємні права людини, які мають здебільшого характер негативного права. Вони походять від природного права на життя і свободу, яке від народження має кожна людина, і покликані гарантувати індивідуальну автономію і свободу, захищати особу від сваволі з боку держави та інших людей. Ці права дозволяють людині бути самою собою у відносинах з іншими людьми і державою. Політичні права — можливості (свободи) громадянина активно брати участь в управлінні державою та у громадському житті, впливати на діяльність різних державних органів, а також громадських організацій політичної спрямованості. Це -- право обирати і бути обраним до представницьких органів державної влади і місцевого самоврядування, право створювати громадські об'єднання і брати участь у їх діяльності, свобода демонстрацій і зборів, право на інформацію, свобода слова, думок, у тому числі свобода преси, радіо, телебачення та ін. (у Конституції України 1996 р. — статті 38, 39, 40 та ін.). Економічні права — можливості (свободи) людини і громадянина розпоряджатися предметами споживання і основними чинниками господарської діяльності: власністю і працею, проявляти підприємливість та ініціативу в реалізації своїх здібностей і придбанні засобів для існування, беручи участь у виробництві матеріальних та інших благ. Соціальні права — можливості (свободи) особи та громадянина вільно розпоряджатися своєю робочою силою, використовувати її самостійно або за трудовим договором, тобто право на вільну працю (вибір виду діяльності, безпечні умови праці, гарантовані мінімальні розміри її оплати тощо), право на соціальне забезпечення, відпочинок, освіту, гідний рівень життя та ін. Культурні права — можливості (свободи) збереження та розвитку національної самобутності людини, доступу до духовних досягнень людства, їх засвоєння, використання та участі у подальшому їх розвитку. До них належать права на освіту; навчання рідною мовою; на використання вітчизняних і світових досягнень культури і мистецтва; на вільну наукову, технічну і художню творчість (у Конституції України — статті 53, 54).Екологічні права — можливості (свободи) користуватися природним середовищем як природним середовищем проживання. Це — права на сприятливе довкілля, охорону здоров'я від його несприятливого впливу, відшкодування шкоди, завданої здоров'ю і майну екологічними правопорушеннями, на природокористування та ін.[12] Екологічні права є спорідненими з правом на життя.