57 Основні причини правопорушень в суспільстві.

Вивченням причин та умов вчинення правопорушень займається кримінологія.

Причини та умови злочинності - це систма негативних для відповідної соціально-економічної формації соціальних явищ, детермінуючих злочинність, як свій наслідок.

Причини - ті соціальні явища, які породжують і відтворюють злочинність і злочини як свої закономірні наслідки.

Умови - це такі соціальні явища, які самі не породжують злочинність і злочини, а лише сприяють, полегшують, інтенсифікують.

Сукупність причин та умов - детермінанти.

Класифікація причин та умов :

1. За рівнем дії (субординації):

• злочинності вцілому;

• окремих видів (категорій, груп);

• окремих злочинів.

2. За змістом:

• соціально-економічні;

• ідеологічні;

• політичні;

• соціально-психологічні;

• культурно-виховні.

3. За природою:

• об’єктивні;

• об’єктивно суб’єктивні;

• суб’єктивні.

В цілому кримінологія нараховує >300 причин та умов.

Всі концепції про причини та умови можна поділити на : біологічні та соціологічні.

58. Правова поведінка як гарантія свободи громадян.

Правова поведінка - така поведінка суб’єктів, що відповідає приписам правових норм. В ній реалізується свобода людського спілкування, задоволеня різних інтересів особи.Правомірна поведінка є об’єктивною передумовою нормального функціонування цивільного суспільства. Поведінка яка відповідає правовим приписам, забезпечує не лише свободу, а і відповідну їй організованість суспільних відносин, їх підпорядкованість предписаному правом порядку.

В основі правової поведінки лежить поняття людьми справедливості та корисності правових встановлень, їх відповідальність перед суспільством і державою за свої вчинки.

Правова держава намагається розширити та стабілізувати круг правомірних суспільних відносин шляхом підвищення якості правового регулювання, витіснення з життя суспільства поведінки, що не відповідає правовим приписам.

Суть правової поведінки передбачена правилом “дозволено все, що не заборонено” - для громадян і “дозволено все, що передбачено законом” - для посадових осіб та державних органів.

59. Право в системі соціальних норм суспільства.

Важливим засобом організації суспільних відносин є соціальні норми, норми права, норми моралі, норми громадських організацій, норми традицій, звичаїв ритуалів.

Соціальні норми - це правила, що регулюють поведінку людей та діяльність організацій в їх взаємовідносинах. Необхідність в соціальних нормах виникла на раніх сходинках розвитку людського суспільства взв’язку з необхідністю врегулювання поведінки людей загальними правилами. Її ознаки : 1. Соціальні норми є правлами поведінки людей (тобто вони вказують якими повинні бути вчинки людей); 2. Це правила поведінки загального характеру. Характер виражається в тому, що вимоги норми відносять не до конкретної особи, а до конкретних людей. 3. Це не тільки загальні, а і обов’язкові правила поведінки людей в суспільстві. А

Норма права - встановлене і санкціоно-ване державою і в певному порядку правило поведінки, яке має загально-обов’язковий характер та забезпечується силою державного примусу.

Норми моралі - правила поведінки, які встановлюються в суспільстві у відповідності з моральними уявленями людей про добро і зло, справедливість... і охороняються силою суспільної думки.

Норми звичаїв - правила поведінки, що склались в визначеній суспільній сфері і ввійшли в звичку людей.

Норми традиції - виступають у вигляді найбільш загальних і стабільних правил поведінки.

Єдність правових норм і соціальних норм цивілізованого суспільства засновуються на спільності соціально-економічних інтересів, культури суспільства, приверженості людей до ідеалів свободи та справедливості.

Норми права і соціальні норми взаємодіють між собою. Вони взаємообумовлюють, доповнюють, взаємозабезпечують один одного в регулюванні суспільних відносин. Це зумовлюється тим, що правові закони втілюють в себе принципи гуманізму, справедливості, рівності.