- •1.Складові частини (структура) міжнародного договору.
- •2.Депозитарій міжнародного договору
- •3.Поняття міжнародного договору. Класифікація міжн. Договорів.
- •4. Укладання міжнародного договору, стадії. Органи, що представляють державу при укладанні міжнародного договору.
- •6. Вступ в силу міжнародного договору.
- •7.Припинення дії міжнародного договору
- •8.Застереження до міжнародного договору.
- •9.Правило альтернату. Мова міжнародного договору.
- •10. Форма міжнародного договору та її юридичне значення.
- •11. Реєстрація міжнародного договору та її значення.
- •12. Чинність і нечинність міжнародного договору. Підстави нечинності. Дія міжнародного договору.
- •13. Поняття права міжнародної безпеки.
- •14.Поняття та джерела міжнародного економічного права.
- •15. Види і форми визнання.
- •16. Правовий режим повітряного простору.
- •17.Способи набуття зміни державної території. Державні кордони.
- •18. Поняття, значення і види територій в міжнародному праві.
- •20. Поняття та класифікація джерел міжнародного права.
- •27.Загальновизнані принципи міжнародного права, їх роль в системі норм міжнародного права.
- •21. Імперативні та диспозитивні норми міжнародного права.
- •23. Види і форми відповідальності в міжнародному праві
- •24. Мирні засоби вирішення міжнародних спорів та їх класифікація.
- •26. Функції міжнародного права та їх роль в регулюванні м.В.
- •28. Особливості міжнародного права порівняно з національним.
- •29. Міжнародне публічне і міжнародне приватне право.
- •30. Теорії взаємодії міжнародного і національного права.
- •31. Поняття та джерела міжнародного гуманітарного права.
- •32. Режим військового полону.
- •33. Початок війни та його правові наслідки.
- •34. Правовий статус комбатантів та некомбатантів.
- •35. Захист цивільного населення під час збройних конфліктів.
- •36. Правовий режим поранених та хворих
- •37. Призупинення військових дій. Припинення стану війни.
- •39. Правовий статус космонавтів.
- •40. Правовий статус космічних об’єктів.
- •41. Правовий режим космічного простору і небесних тіл.
- •42. Проблема розмежування космічного і повітряного простору.
- •43. Кодифікація права зовнішніх зносин.
- •44. Консульський патент та консульська екзекватура.
- •45. Поняття дипломатичних привілеїв та імунітетів. Класифікація.
- •46. Дипломатичний корпус. Дуаєн дип. Корпусу.
- •47. Дипломатичні класи та ранги.
- •48. Органи зовнішніх зносин держави та їх система.
- •49. Персонал дипломатичного представництва.
- •50. Функції консульських установ.
- •51. Правовий режим внутрішніх та територіальних вод.
- •52. Правовий режим відкритого моря.
- •53. Міжнародний район морського дна.
- •56. Джерела міжнародного морського права.
- •54.Правовий режим економічної зони і континентального шельфу
- •55. Поняття, джерела і принципи міжнародного повітряного права.
- •57. Правовий режим вод держав – архіпелагів.
- •58. Право мирного проходу.
- •59. Правовий режим прилеглої зони.
- •60. Поняття міжнародного морського права.
- •61. Юридична природа та юридична сила рішень міжнародної організації. Рада Безпеки оон.
- •62. Поняття міжнародної міждержавної організації.
- •63. Міжнародний Суд оон
- •64. Міжнародна правосуб’єктність м.О.
- •65. Оон. Ціль створення та правова природа.
- •66. Органи міжнародної організації. Класифікація органів.
- •67. Функції міжнародної організації.
- •68. Генеральна асамблея оон.
- •69. Економічна та Соціальна Рада оон.
- •70. Поняття, принципи та джерела міжнародного повітряного права
26. Функції міжнародного права та їх роль в регулюванні м.В.
Можна розглядати функції сучасного міжнародного права з п'яти основних позицій (насправді вони гнучко взаємодіють, а не виокремлюються за вказаними напрямами):
1) соціальні функції міжнародного права (стабілізації, зміцнення й забезпечення відносин між суб'єктами міжнародного права);
2) власне юридичні функції (визначення прав та обов'язків суб'єктів міжнародного права стосовно один одного, встановлення статусу різних категорій суб'єктів, їх правосуб'єктності, зміцнення міжнародного права, міжнародної законності, міжнародного правопорядку та ін.);
3) функції взаємодії з іншими управлінськими системами, що діють у міжнародній сфері (внутрішньодержавним правом, політикою, мораллю, релігією, етикою тощо);
4) функції програмування розвитку міжнародних відносин та міжнародного права (програмування їхнього розпитку на перспективу, прогнозування параметрів поведінки суб'єктів міжнародного права, передбачення варіантів напрямів розвитку інших систем, з якими взаємодіє міжнародне право, тощо);
5) функції інформаційного порядку (забезпечення знаннями про зміст міжнародно-правових актів, вплив на формування міжнародно-правової свідомості та ін.).
28. Особливості міжнародного права порівняно з національним.
Характерні риси міжнародно-правової системи в порівнянні з внутрішньодержавною системою права:
1. особливий спосіб створення норм: у міжнародному праві — самими суб'єктами права (насамперед державами), у внутрішньодержавному праві — законодавчими, виконавчими, а в деяких правових системах — і судовими органами;
2. особливі суб'єкти права: в міжнародному праві — держави, міждержавні організації, народи і нації, що борються за незалежність (держави у стані утворення), державоподібні утворення і лише частково і в суттєво обмеженому обсязі фізичні особи; у внутрішньодержавних правових системах — як правило, фізичні та юридичні особи, органи державної влади й місцевого самоврядування, політичні партії, громадські організації, інші соціальні об'єднання;
3. особливі предмети правового регулювання: в міжнародному праві — відносини між суб'єктами міжнародного права; у внутрішньодержавному праві — відносини між суб'єктами національної системи права, які перебувають у межах юрисдикції конкретної держави;
4. особливі об'єкти права: в міжнародному праві - міжнародні відносини, які складаються з приводу певних матеріальних і нематеріальних благ; у національному праві внутрішньодержавні відносини, які складаються з приводу тих самих благ і благ, що перебувають цілком у юрисдикції конкретної держави;
5. особлива соціальна сутність права: норми міжнародного права мають загальнодемократичний характер, норми внутрішньодержавного права завжди збігаються з сутністю держави правотворця (соціалістичні, буржуазні тощо);
6. особливий характер побудови системи права: міжнародне право — координаційна система права; внутрішньодержавні системи — субординаційні;
7. особливі джерела права: в міжнародному праві — міжнародний договір, міжнародний звичай, рішення міжнародних міждержавних організацій і деякі інші; у внутрішньодержавному праві — закони та підзаконні акти;