- •1.Складові частини (структура) міжнародного договору.
- •2.Депозитарій міжнародного договору
- •3.Поняття міжнародного договору. Класифікація міжн. Договорів.
- •4. Укладання міжнародного договору, стадії. Органи, що представляють державу при укладанні міжнародного договору.
- •6. Вступ в силу міжнародного договору.
- •7.Припинення дії міжнародного договору
- •8.Застереження до міжнародного договору.
- •9.Правило альтернату. Мова міжнародного договору.
- •10. Форма міжнародного договору та її юридичне значення.
- •11. Реєстрація міжнародного договору та її значення.
- •12. Чинність і нечинність міжнародного договору. Підстави нечинності. Дія міжнародного договору.
- •13. Поняття права міжнародної безпеки.
- •14.Поняття та джерела міжнародного економічного права.
- •15. Види і форми визнання.
- •16. Правовий режим повітряного простору.
- •17.Способи набуття зміни державної території. Державні кордони.
- •18. Поняття, значення і види територій в міжнародному праві.
- •20. Поняття та класифікація джерел міжнародного права.
- •27.Загальновизнані принципи міжнародного права, їх роль в системі норм міжнародного права.
- •21. Імперативні та диспозитивні норми міжнародного права.
- •23. Види і форми відповідальності в міжнародному праві
- •24. Мирні засоби вирішення міжнародних спорів та їх класифікація.
- •26. Функції міжнародного права та їх роль в регулюванні м.В.
- •28. Особливості міжнародного права порівняно з національним.
- •29. Міжнародне публічне і міжнародне приватне право.
- •30. Теорії взаємодії міжнародного і національного права.
- •31. Поняття та джерела міжнародного гуманітарного права.
- •32. Режим військового полону.
- •33. Початок війни та його правові наслідки.
- •34. Правовий статус комбатантів та некомбатантів.
- •35. Захист цивільного населення під час збройних конфліктів.
- •36. Правовий режим поранених та хворих
- •37. Призупинення військових дій. Припинення стану війни.
- •39. Правовий статус космонавтів.
- •40. Правовий статус космічних об’єктів.
- •41. Правовий режим космічного простору і небесних тіл.
- •42. Проблема розмежування космічного і повітряного простору.
- •43. Кодифікація права зовнішніх зносин.
- •44. Консульський патент та консульська екзекватура.
- •45. Поняття дипломатичних привілеїв та імунітетів. Класифікація.
- •46. Дипломатичний корпус. Дуаєн дип. Корпусу.
- •47. Дипломатичні класи та ранги.
- •48. Органи зовнішніх зносин держави та їх система.
- •49. Персонал дипломатичного представництва.
- •50. Функції консульських установ.
- •51. Правовий режим внутрішніх та територіальних вод.
- •52. Правовий режим відкритого моря.
- •53. Міжнародний район морського дна.
- •56. Джерела міжнародного морського права.
- •54.Правовий режим економічної зони і континентального шельфу
- •55. Поняття, джерела і принципи міжнародного повітряного права.
- •57. Правовий режим вод держав – архіпелагів.
- •58. Право мирного проходу.
- •59. Правовий режим прилеглої зони.
- •60. Поняття міжнародного морського права.
- •61. Юридична природа та юридична сила рішень міжнародної організації. Рада Безпеки оон.
- •62. Поняття міжнародної міждержавної організації.
- •63. Міжнародний Суд оон
- •64. Міжнародна правосуб’єктність м.О.
- •65. Оон. Ціль створення та правова природа.
- •66. Органи міжнародної організації. Класифікація органів.
- •67. Функції міжнародної організації.
- •68. Генеральна асамблея оон.
- •69. Економічна та Соціальна Рада оон.
- •70. Поняття, принципи та джерела міжнародного повітряного права
64. Міжнародна правосуб’єктність м.О.
Правосуб’єктність міжнародних організацій: укладати договори з державами й іншими міжнародними організаціями; нести міжнародно-правову відповідальність за свої дії; звертатися до держав та інших міжнародних організацій із вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної міжнародним правопорушенням; обмінюватися офіційними представництвами з державами й іншими міжнародними організаціями; наділяти своїх посадових осіб привілеями й імунітетами тощо.
З погляду юридичної природи міжнародної міжурядової організації можна говорити про її внутрішнє і зовнішнє право. Термін "внутрішнє право ММУО" вживається для позначення норм, які створюються у кожній організації з метою регулювання механізму її функціонування і тих відносин, що складаються між органами, посадовими особами та іншими співробітниками організації. Термін "зовнішнє право ММУО" умовно позначає арсенал правових засобів, за допомогою яких організація забезпечує свій статус у конкретних умовах її місцеперебування, свої зв'язки з державами або іншими (у тому числі неурядовими) організаціями.
65. Оон. Ціль створення та правова природа.
ООН - це універсальна міжнародна організація, створена для підтримання міжнародного миру, загальної безпеки та для сприяння розвитку всебічного співробітництва між державами. Статут ООН був підписаний 26 червня 1945 р. на Конференції в Сан-Франциско та набув чинності 24 жовтня 1945 р.
Цілі ООН викладені у ст. 1 Статуту: 1) підтримувати міжнародний мир і безпеку та з цією метою вживати ефективні колективні заходи для запобігання або усунення загрози миру, а також придушення актів агресії чи інших порушень миру, здійснювати мирними засобами, у згоді з принципами справедливості й міжнародного права, владнання або вирішення міжнародних спорів або ситуацій, що можуть привести до порушення миру; 2) розвивати дружні стосунки між націями на основі поваги принципу рівноправності й самовизначення народів, а також вживати інші відповідні заходи для зміцнення загального миру; 3) здійснювати міжнародне співробітництво у вирішенні міжнародних проблем економічного, соціального, культурного та гуманітарного характеру та в заохоченні й розвитку поваги до прав людини й основних свобод, незважаючи на раси, статі, мови і релігії; 4) бути центром для узгодження націй у досягненні цих загальних цілей.
66. Органи міжнародної організації. Класифікація органів.
З метою ефективного здійснення своїх функцій міжнародні організації створюють організаційно-правовий механізм, що передбачає систему постійно діючих органів. У цю систему за звичай входять вищі органи, виконавчі органи, адміністративні органи, різні комітети і комісії. У структурі найбільш значних організацій створюються ще юридичні органи.
Як вищі органи виступають конгреси, асамблеї, конференції. Іноді їм надається значення генеральних. До складу вищих органів входять усі члени міжнародної організації, і вони працюють посесійно (у пленарному варіанті).
Під виконавчими органами, за звичай, розуміються ради, комітети, виконкоми, бюро та інші органи, до завдань яких входить проведення в життя рішень, ухвалених вищими органами, прийняття оперативних рішень із питань, що не припускають зволікання, а також з інших поточних питань. Вибори членів виконавчих органів, як правило, здійснюються на основі принципу справедливого географічного представництва.
Адміністративні органи, за звичай, представлені секретаріатами. На чолі секретаріату стоїть Генеральний секретар (або директор) міжнародної організації. Завданням секретаріату є організація адміністративно-технічної роботи - від складання найважливіших документів, спрямованих на виконання прийнятих організацією рішень, до їхнього розсилання, реєстрації документів, що надходять, обліку і контролю за повсякденною діяльністю організації та інші питання.
Комітети і комісії утворюються для вирішення якихось спеціальних питань. Вони поділяються на статутні (створені на основі статуту, положення), ті, що з'явилися одночасно з заснуванням міжнародної організації, і створені за необхідністю в процесі її діяльності. Останні можуть бути постійними і тимчасовими.
Юридичні органи представлені звичайно судовими інстанціями. Вони покликані розглядати суперечки між членами міжнародної організації або іншими суб'єктами міжнародного права, а також юридичними і фізичними особами.
Подібними судовими інстанціями можна назвати Міжнародний суд ООН, Європейський суд