11. Реєстрація міжнародного договору та її значення.

Кожен договір і кожна міжнародна угода, укладені будь-яким членом Організації, повинні бути, при першій нагоді, зареєстровані в Секретаріаті і ним опубліковані. Жодна зі сторін будь-якого такого договору або міжнародної угоди, що є незареєстрованою, не може посилатися на такий договір або угоду в жодному з органів Організації Об'єднаних Націй. (ст. 102 статуту ООН)

Реєстрація чинних міжнародних договорів України у

Секретаріаті Організації Об'єднаних Націй здійснюється за поданням

Міністерства закордонних справ України відповідно до Статуту

Організації Об'єднаних Націй. (ст. 22 ЗУ Про міжнародні договори України)

12. Чинність і нечинність міжнародного договору. Підстави нечинності. Дія міжнародного договору.

13. Поняття права міжнародної безпеки.

Право міжнародної безпеки – це сукупність принципів та норм, які регулюють відносини держав та інших суб’єктів міжнародного права у галузі гарантування міжнародного миру та безпеки, запобігання застосування збройної сили, обмеження та скорочення озброєнь.

Право міжнародної безпеки поділяють на 2 взаємопов’язані нормативні комплекси: норми міжнародного права, орієнтовані на забезпечення миру (позитивний аспект) та норми, спрямовані на відвернення війни та збройних конфліктів (негативний аспект).

Базовим документом принципів та норм права міжнародної безпеки є статут ООН: у преамбулі зазначено одну з цілей – підтримувати міжнародний мир та безпеку і з цією ціллю вживати ефективні колективні заходи для запобігання й усунення загроз миру і придушення актів агресії або інших порушень миру. Поряд із даним статутом у системі джерел права міжнародної безпеки важливе місце посідає Декларація ООН про принципи міжнародного права 1970р. і Заключний акт наради з питань безпеки та співробітництва в Європі 1975р. Ці документи значною мірою розтлумачили зміст основних принципів права міжнародної безпеки,сформульованих у Статуті ООН

Заключний акт також додав нові принципи (принцип територіальної цілісності, принцип недоторканості кордонів та принцип поваги прав людини), які мають надзвичайно важливе значення для права міжнародної безпеки.

14.Поняття та джерела міжнародного економічного права.

Міжнародне економічне право – це галузь міжнародного публічного права, сукупність принципів і норм, які регулюють різноманітні економічні відносини, що носять міжнародний характер.

Основними джерелами міжнародного економічного права є міжнародний договір і міжнародно-правовий звичай.

Міжнародний договір має пріоритетне значення серед джерел міжнародного економічного права. Цей пріоритет пояснюється не лише сучасними тенденціями розвитку міжнародного публічного права, а й специфікою міжнародних економічних відносин, які зароджувалися, усталювалися та розвивалися переважно як договірні та двосторонні.

Серед двосторонніх договорів, що регулюють міжнародні економічні відносини, є і так звані рамкові договори загальнополітичної спрямованості. Це передусім договори про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу.

Звичай відіграє обмежену роль у сфері регулювання міжнародних економічних відносин, оскільки підтримка широкого розмаїття стандартів міжнародного публічного права не сприяє застосуванню звичаєвого права. У цьому зв'язку потрібно зазначити, що усталені, усім зрозумілі й ніби такі, що ні в кого не викликають сумнівів, основні принципи міжнародного права (повага до державного суверенітету, рівноправність, обов'язкове дотримання міжнародних договорів та ін.) держави намагаються регулярно включати як у дво-, так і в багатосторонні договори та інші акти.