26.Поняття і принципи законності.

Законність — це комплексне (принцип, метод, режим) соціально-правове явище, що характеризує організацію і функціонування суспільства і держави на правових засадах.

Основні принципи законності:

-єдність, тобто однаковість розуміння і застосування законів та підзаконних нормативно-правових

актів на всій території їхньої дії та щодо однойменних суб'єктів;

-верховенство закону, тобто регулювання всіх найважливіших аспектів суспільного та державного

життя законами та відповідність всіх підзаконних нормативно-правових актів Конституції та

законам;

-контроль за законністю, тобто наявність дійового механізму недопущення та усунення будь-яких

порушень законності з боку будь-яких суб'єктів права;

-неминучість відповідальності за порушення вимог закону, тобто кожен випадок порушення

закону з боку будь-якого суб'єкта права повинен тягнути за собою відповідне реагування з боку

держави, відповідних органів

27.Предмет науки теорії держави і права.

Тео́рія держа́ви і пра́ва (ТДП) — фундаментальна галузь юриспруденції і навчальна дисципліна, що вивчає державу і право.

Предмет науки- система категорій чи відносин, які досліджуються наукою з метою отримання певного приросту знань.

Предметом теорії держави і права є загальні закономірності зародження, виникнення, функціонування та вдосконалення держави і права.

Оскільки теорія держави і права характеризується як самостійна юридична наука, то її предмету властиві певні особливості, що визначають його своєрідність.

-Оскільки держава і право функціонують в рамках суспільства і взаємодіють з ним, а суспільство

розвивається за певними законами та закономірностями, то предметом теорії є вивчення тих

закономірностей суспільного розвитку, що безпосередньо впливають на державу та право.

-Теорія вивчає закономірності, що мають об'єктивний характер. Вони визначаються впродовж

тривалого періоду розвитку державності і залежать від рівня розвитку суспільних відносин.

-Закономірності, що вивчаються теорією, мають загальний характер. Вони характеризують

державу і право як логічно завершені явища, не враховуючи історичних та національних

особливостей певної держави.

-Оскільки основу будь-якого суспільства складають економічні відносини, то предметом теорії є

визначення взаємодії державно-правових інститутів та економічних відносин.

-Окрім держави існує система органів та організацій що беруть участь у розробці, прийнятті та

реалізації політичних рішень. Ці організації складають поняття політичної системи. І предметом

теорії є визначення взаємодії держави та інших елементів політичної системи в процесі реалізації

владних повноважень.

-Оскільки держава і право регламентують суспільні відносини як самостійно так і в процес

і взаємодії між собою, то закономірності, що вивчаються теорією, можуть бути притаманні як

державі і праву одночасно, так і окремо кожній з цих категорій.

-Регулююча функція держави і права визначає необхідність упорядкування відносин між людьми. Тому предметом теорії держави і права є визначення ступеню впливу державно-правових інститутів на особистість. Саме теорія вивчає такі категорії як закон, законність, правовідносини, громадянство, правосвідомість, правова культура, правомірна поведінка, правопорушення, юридична відповідальність.

-Оскільки держава і право є динамічними явищами що постійно розвиваються, то теорія вивчає

закономірності та перспективи їх розвитку (правова держава, громадянське суспільство).

Отже, теорія держави і права є суспільною юридичною наукою і належить до загальнотеоретичних юридичних наук.