- •2.Президентська республіка.Основні ознаки.
- •II. За юридичною силою нормативних актів, що вміщають колізуючі норми (вертикальні колізії):
- •23.Імперативні та диспозитивні норми права.
- •2. Повноваження Президента по відношенню до Верховної Ради та в сфері законодавчої влади.
- •3. Повноваження Президента в сфері виконавчої влади.
- •4. Повноваження Президента в сфері судової влади.
- •5. Повноваження Президента в сфері національної безпеки, оборони та військової політики.
- •6. Повноваження Президента з формування органів та призначення посадових осіб.
- •7. Інші повноваження Президента.
- •26.Поняття і принципи законності.
- •27.Предмет науки теорії держави і права.
- •28.Підзаконні нормативні акти,їх види.
- •29.Психологічна школа права.
- •30.Поняття галузі права,інституту права.
- •31.Правові ознаки конституційної монархії.
- •32.Систематизація нормативно-правових актів.Кодифікація.
- •35.Конституційний суд в системі судової влади.
- •37.Право і мораль.
- •38.Дія нормативно-правових актів в часі,просторі і колу осіб.
- •39.Декларація про державний суверенітет України (1990).
- •40.Поняття природного і позитивного права.
- •41.Ефективність правового регулювання суспільних відносин.
- •42.Закон.Основні правові ознаки закону.
- •46.Реалістична школа права.
- •47.Типологія держав за теорією суспільно-економічної формації.
- •2)Охоронна функція спрямована на охорону відповідної системи суспільних відносин, на
- •49.Історична школа права.
- •50.Демократія і автократія як два типи державності.
- •51.Федерація територіальні і федерація національна:поняття,основні ознаки.
- •53.Природно-правова (договірна) теорія походження держави.
- •55.Поняття та види юридичної відповідальності.
- •5.Право і норми громадських організацій, норми звичаїв, традицій, ритуалів.
- •62.Поняття соціально - економічної формації і цивілізації як критерію класифікації держав
- •66.Унітарна держава
- •67.Поняття та ознаки державного суверенітету .
- •70.Структура правової норми
- •5) Марксистська теорія (к. Маркс, ф. Енгельс, XIX ст.) спиралася на історико-матеріалістичне вчення
- •75.Нормативно-правовий акт:поняття,правові ознаки та види.
- •76.Основні ознаки тоталітарної держави.
- •78.Поняття правовідносин.Елементи правовідносин.
- •79.Тлумачення норм права:обмежувальне,поширювальне,судове.
- •88.Правовий нігілізм і шляхи його подолання
- •87.Англо-американська правова система
- •84.Вищий виконавчий орган державної влади.Його місце в системі розподвлу влад
- •83.Співвідношення держави і права. Демократичний і антидемократичний режими
- •81.Право і закон
- •96.Законність і доцільність. Гарантії законності.
- •60. Вчення про розподіл влад
26.Поняття і принципи законності.
Законність — це комплексне (принцип, метод, режим) соціально-правове явище, що характеризує організацію і функціонування суспільства і держави на правових засадах.
Основні принципи законності:
-єдність, тобто однаковість розуміння і застосування законів та підзаконних нормативно-правових
актів на всій території їхньої дії та щодо однойменних суб'єктів;
-верховенство закону, тобто регулювання всіх найважливіших аспектів суспільного та державного
життя законами та відповідність всіх підзаконних нормативно-правових актів Конституції та
законам;
-контроль за законністю, тобто наявність дійового механізму недопущення та усунення будь-яких
порушень законності з боку будь-яких суб'єктів права;
-неминучість відповідальності за порушення вимог закону, тобто кожен випадок порушення
закону з боку будь-якого суб'єкта права повинен тягнути за собою відповідне реагування з боку
держави, відповідних органів
27.Предмет науки теорії держави і права.
Тео́рія держа́ви і пра́ва (ТДП) — фундаментальна галузь юриспруденції і навчальна дисципліна, що вивчає державу і право.
Предмет науки- система категорій чи відносин, які досліджуються наукою з метою отримання певного приросту знань.
Предметом теорії держави і права є загальні закономірності зародження, виникнення, функціонування та вдосконалення держави і права.
Оскільки теорія держави і права характеризується як самостійна юридична наука, то її предмету властиві певні особливості, що визначають його своєрідність.
-Оскільки держава і право функціонують в рамках суспільства і взаємодіють з ним, а суспільство
розвивається за певними законами та закономірностями, то предметом теорії є вивчення тих
закономірностей суспільного розвитку, що безпосередньо впливають на державу та право.
-Теорія вивчає закономірності, що мають об'єктивний характер. Вони визначаються впродовж
тривалого періоду розвитку державності і залежать від рівня розвитку суспільних відносин.
-Закономірності, що вивчаються теорією, мають загальний характер. Вони характеризують
державу і право як логічно завершені явища, не враховуючи історичних та національних
особливостей певної держави.
-Оскільки основу будь-якого суспільства складають економічні відносини, то предметом теорії є
визначення взаємодії державно-правових інститутів та економічних відносин.
-Окрім держави існує система органів та організацій що беруть участь у розробці, прийнятті та
реалізації політичних рішень. Ці організації складають поняття політичної системи. І предметом
теорії є визначення взаємодії держави та інших елементів політичної системи в процесі реалізації
владних повноважень.
-Оскільки держава і право регламентують суспільні відносини як самостійно так і в процес
і взаємодії між собою, то закономірності, що вивчаються теорією, можуть бути притаманні як
державі і праву одночасно, так і окремо кожній з цих категорій.
-Регулююча функція держави і права визначає необхідність упорядкування відносин між людьми. Тому предметом теорії держави і права є визначення ступеню впливу державно-правових інститутів на особистість. Саме теорія вивчає такі категорії як закон, законність, правовідносини, громадянство, правосвідомість, правова культура, правомірна поведінка, правопорушення, юридична відповідальність.
-Оскільки держава і право є динамічними явищами що постійно розвиваються, то теорія вивчає
закономірності та перспективи їх розвитку (правова держава, громадянське суспільство).
Отже, теорія держави і права є суспільною юридичною наукою і належить до загальнотеоретичних юридичних наук.