46.Реалістична школа права.

Реалістична школа права, один з основних напрямів правознавства в США, що склалося в 20-х рр. 20 ст і істотний вплив, що надав, на подальший розвиток американської правової думки. Найбільші представники: Д. Грей, О. Горбі, Д. Франк, До. Лльовеллін, Е. Паттерсон і ін. Представники Р. ш. п., правильно констатіровав консерватизм, негнучкість, обернений в минуле традиціоналізм правової системи США, вимагаючи її модифікації і пристосування до умов, що змінюються, прийшли до помилкового заперечення принципу стабільності права і підпорядкування судді закону. З точки зору Р. ш. п. норма права — це всього лише думка законодавця про право, яке суддя може прийняти або не взяти до уваги. Всяка правова норма, чи виражена вона в законі або прецеденті, на думку «реалістів», неминуче перетворюється на щось застигле і відстаюче від життя. Право ж повинне змінюватися безперервно, що можливо в тому випадку, якщо правотворчою силою буде суд.(судовий) На думку представників Р. ш. п., право — це те, що вирішує суд.(судовий) Відповідаючи на питання, чим керується суд, виносячи ухвалу, прибічники цієї течії ділилися на дві групи; одна з них зверталася до біхевіорізму (дія зовнішніх чинників на поведінку судді), друга, — до фрейдизму (пошуки дії чинників в глибинній психології). У обох випадках основою поведінки судді, а отже, і твореного їм права, виступали виключно психологічні чинники. Р. ш. п., т. о., прийшла до вульгарного розуміння права, а її нігілістичне відношення до стабільних норм права і вимога необмеженої свободи судового розсуду, по суті, зводили нанівець принцип законності.

47.Типологія держав за теорією суспільно-економічної формації.

До останнього часу питання типології держав розглядалося, як правило, з позиції формаційного підходу, сутність якого полягає в тому, що в основу класифікації держав покладена категорія суспільно-економічної формації, яка ґрунтується на тому чи іншому способі виробництва і відображає співвідношення базису й надбудови, мету, завдання та функції держави з позиції її соціального призначення.

Представники цього підходу (К. Маркс, Ф. Енгельс) за цим критерієм виділяють такі типи держав:

-рабовласницький -феодальний -буржуазний. -соціалістичний (+може бути первіснообщинний)

Переваги формаційного підходу.

1) продуктивна сама ідея поділяти держави на основі соціально-економічних факторів, що, справді, дуже істотно впливають на суспільство;

2) він показує поетапність, природно-історичний характер розвитку держави. Джерело розвитку держави замкнуте, на думку представників цієї теорії, у самому суспільстві, а не поза ним. Зміна одного типу іншим — процес об'єктивний, природно-історичний. У цьому процесі кожний наступний тип держави має бути історично більш прогресивним, ніж попередній.

Недоліки:

1) такий підхід багато в чому однолінійний, характеризується зайвою запрограмованістю, у той час як історія різноманітна і далеко не завжди вписується в накреслені для неї схеми;

2) недооцінюються духовні фактори (релігійні, національні, культурні тощо), які часом можуть дуже істотно впливати на природу тієї або іншої держави.

48.Принципи і функції права.

Функції права - це основні напрями його впливу на суспільні відносини.Функції права поділяють на загально-соціальні та спеціальні юридичні. Загально-соціальні:

1)Гуманістична функція характеризується тим, що право охороняє та захищає права і свободи

людства, народу, людини. Наприклад, Конституція України в ст. 27 закріплює право людини і

громадянина на життя.

2) Організаторсько-у правлінська — право суб'єктів на вирішення певних економічних і соціальних

проблем. За допомогою права регулюються питання економічного і соціального життя в Україні.

3)Інформаційна (комунікативна) — право інформує людей про волю законодавця. Наприклад,

Закон України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 р. встановлює правові основи щодо

поширення і використання інформації в Україні.

4)Оцінно-орієнтувальна - поведінка людей оцінюється з огляду на закони держави, вказує на

безконфліктні, соціально допустимі способи й засоби задоволення потреб людини в межах

правомірної поведінки. Наприклад, Цивільний кодекс України передбачає право людини і

громадянина на одержання спадщини. Особи, що одержують спадщину за заповітом, слідують

останній волі померлого і успадковують його майно в тих межах, у яких це визначено заповітом.

5)Ідеологічно-виховна - право формує у людини певний світогляд, виховує в неї зразки

правомірної поведінки. Наприклад, людина слідує нормам кримінального права, не порушує

заборон та діє в межах визначених обов'язків і тим самим реалізує норми права в межах

правомірної поведінки. Достатньо того, що людина знає межі своїх можливостей, не порушує

вимог права, самовиховується на правових моделях позитивної поведінки.

6)Гносеологічна (пізнавальна) - право само виступає як джерело знань. Наприклад, вивчаючи

норми права, суб'єкт права має можливість одержати знання про обсяг пільг, допустимі норми

шкідливих викидів у атмосферу, про свої права і обов'язки тощо.

До спеціальних юридичних функцій права відносять регулятивну (статичну і динамічну) та охоронну.

1)Регулятивна функція спрямована на врегулювання суспільних відносив способом закріплення

бажаної поведінки в тих або інших галузях чи інститутах права. Регулятивно-статична функція –

здійснює вплив права на суспільні відносини, що закріплює і регулює суспільний порядок у

соціально неоднорідному суспільстві у стані спокою; регулятивно-динамічна - здійснює такий

вплив права на суспільні відносини, що забезпечує динамічний розвиток громадянського

суспільства. Правовий вплив (статичний і динамічний) здійснюється таким чином, що,

наприклад, Верховна Рада України виключно законами регулює права корінних народів і

національних меншин (це регулятивно-статична функція права). Або шляхом прийняття

Державного бюджету України створюються передумови для будь-яких видатків держави на

загальносуспільні потреби (регулятивна динаміка).