- •Історія економіки та економічної думки
- •Змістовий модуль 1 історія народного господарства та економічних учень до ринкової та ринкової епохи вільної конкуренції
- •Тема 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки
- •Лекція 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки
- •1. Предмет та методи дослідження історії економіки та економічної думки.
- •2. Періодизація економічної думки. Критерії періодизаціїю
- •3. Історія економіки та економічної думки як наука, її місце серед економічних наук та значення.
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •Лекція 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •1. Господарський розвиток за первісної доби.
- •2. Основні риси економіки Стародавнього Сходу.
- •3. Економічна думка Стародавнього Єгипту та Вавилонії
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.)
- •Лекція 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.)
- •1. Господарський розвиток Стародавньої Греції.
- •2. Господарський розвиток Стародавнього Риму.
- •3. Економічні ідеї Ксенофонта, Платона, Аристотеля
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільства європейської цивілізації в період середньовіччя (V – хv ст.)
- •Лекція 4. Періодизація феодального ладу. Еволюція феодальних відносин в країнах Західної Європи
- •1. Особливості становлення та розвитку феодалізму в Україні.
- •Питання 2. Особливості становлення та розвитку феодалізму в Україні
- •2. Середньовічне місто, розвиток ремесла.
- •Лекція 5. Зовнішня торгівля. Головні торгівельні шляхи Середньовіччя
- •1. Грошово-кредитні та фінансові відносини.
- •2. Економічна думка середньовіччя. Канонічна доктрина Фоми Аквінського.
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах європейської цивілізації (XVI – перша половина XVII ст.)
- •Лекція 6. Економічні причини і наслідки великих географічних відкриттів
- •1. Буржуазні революції в країнах Західної Європи. Ґенеза індустріальної цивілізації.
- •2. Аграрні відносини в Україні.
- •3. Мануфактурний період розвитку промисловості в Україні (початковий етап).
- •Лекція 7. Формування національних ринків. Розвиток зовнішньої торгівлі
- •1. Грошово-кредитна та фінансова сфера.
- •2. Умови виникнення меркантилізму, принципи теорії та практики. Етапи розвитку.
- •3. Особливості розвитку меркантилізму в Англії, Франції, Росії
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII – перша половина хіх ст.)
- •Лекції 8. Еволюція розвитку країн Європи та Росії
- •1. Промисловий переворот і початок капіталістичної індустріалізації в Англії.
- •2. Особливості здійснення промислового перевороту у Франції.
- •3. Перебудова економіки Німеччини на засадах капіталістичного розвитку.
- •4. Аграрні реформи Австрійської та Російської імперії.
- •5. Особливості промислового розвитку на Україні.
- •Лекція 9. Економічні погляди економічних шкіл.
- •Школа фізіократів
- •Розвиток класичної політичної економії
- •Вчення соціалістів-утопістів Питання 1. Школа фізіократів
- •Тема 7. Ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •Лекція 10. Основні тенденції господарського розвитку в період монополістичної конкуренції
- •Лекція 11. Економічні погляди представників старої та нової історичної школи
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в україні (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •Лекція 12. Особливості промислового перевороту
- •Лекція 13. Економічні програми національних урядів України.
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Лекція 14. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •Лекція 15. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.)
- •Лекція 16. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.).
- •Тема 12. Економічний розвиток україни в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •Лекція 17. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •Тема 13. Формування засад ринкового господарства в україні (90-і роки хх ст.)
Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.)
Лекція 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. до н.е. – V ст. н.е.)
1. Господарський розвиток Стародавньої Греції.
2. Господарський розвиток Стародавнього Риму.
3. Економічні ідеї Ксенофонта, Платона, Аристотеля.
Мета:
Література:
Лекція 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.)
1. Господарський розвиток Стародавньої Греції.
Хронологічно період, відомий під умовною назвою античний (лат. аntiquus – давній) охоплював першу половину VIII ст. до н.е. – V ст. н.е. Держави, які склалися на базі „античної” громади набули рис класичного рабства.
Становлення античної економіки в Греції відбувалося в межах невеликих полісів (міст-держав). Через це антична громада, на відміну від сільської східної громади, виступала в основному як місто, найчастіше ремісничого типу, яке розширювало свою територію та поповнювало робочу силу у воєнних походах.
У VIII –VI ст. до н. е. прогрес у землеробстві привів до відокремлення ремесла від сільського господарства та розвитку торгівлі між окремими районами Греції. Розвивалася металургійна та гірнича справа, будівництво жител, ткацтво, кораблебудування. В цей час формувалися грецькі рабовласницькі поліси. Центром такого полісу було місто, оточене муром. Найяскравішим прикладом рабовласницької держави була Спарта – наймогутніший у військовому відношенні поліс. Фізична праця була для спартанців принизливим заняттям, їхня справа – війна. Господарство було відсталим, свідченням чого можуть бути гроші – залізні пластини, які ніде, крім Пелопоннесу, ніхто не приймав. Грошовий обмін не набув розвитку.
Інакше формувалися рабовласницькі держави в Аттиці, у прибережних районах Греції та в острівній частині Еллади. Високого розвитку досягли тут ремесло і торгівля. Землеробство відігравало другорядну роль. У нелегкій боротьбі з родовою аристократією в ряді міст перемогло демократичне управління. Найяскравішим прикладом такого полісу стала Афінська рабовласницька держава. За реформою Солона (595 р. до н. е.) анулювалися селянські борги, заборонялося продавати афінян у рабство, а тих, які були продані, викуповували. Було покладено край безоглядній спекуляції аристократії земельними ділянками, обмежено їхні розміри.
Важливим фактором економічного життя Стародавньої Греції була колонізація. Найінтенсивніше вона здійснювалась у VIII –VI ст. до н. е. Головна причина – гонитва за новими землями, за здобиччю, хлібом.
У V ст. до н. е. рабовласницьке суспільство в Греції досягло найвищого рівня розвитку, хоча економіка прогресувала дуже нерівномірно. Ремесло і торгівля розвивалися в незначній частині країни, на більшості ж територій переважали сільське господарство, землеробство і тваринництво. Удосконалювались агротехнічні прийоми в землеробстві: вводилося трипілля, удобрювались вапном поля, застосовувалась борона з дерев'яними зубами, молотильна дошка. З’явилися трактати з сільського господарства.
Греки спеціалізувалися на вирощуванні пшениці, ячменю, розведенні садів, виноградників, оливкових гаїв. Олія була головною статтею грецького експорту.
Значне місце в господарстві Греції займала виплавка металів. Із металів (срібла, золота, міді) виробляли прикраси, посуд тощо. Надзвичайною якістю славилася грецька кераміка (дахівка, посуд), тканини. Військова могутність Афін призвела до розвитку кораблебудування, яким керувала держава. Широкого розвитку набули в грецьких містах грошовий обіг і товарне виробництво. Зовнішня торгівля перебувала в руках купців, які були одночасно власниками кораблів та їхніми капітанами. Держава намагалася регулювати ціни, але торгівля здебільшого була вільною. Набули поширення ярмарки, які влаштовували на ринкових площах міст.
Грошовий обмін провадили лихварі, які мали обмінні магазини - транези. У Греції було стільки видів монет, скільки і міст-полісів. Це ускладнювало обмін і торгівлю. Тому транезити застосовували багатоготівкові розрахунки. Поступово вони перетворювалися на банкірів, які приймали вклади і видавали їх на товари, які купував вкладник.
Нескінченні війни між грецькими містами, боротьба між демосом і аристократією, рабами і рабовласниками паралізували економічне життя країни – сільське господарство, ремесло, торгівлю. У 338 р. до н. е. Грецію завоювала Македонія, а в II ст. до н. е. Балканський півострів став легкою здобиччю Римської рабовласницької держави.