- •Історія економіки та економічної думки
- •Змістовий модуль 1 історія народного господарства та економічних учень до ринкової та ринкової епохи вільної конкуренції
- •Тема 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки
- •Лекція 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки
- •1. Предмет та методи дослідження історії економіки та економічної думки.
- •2. Періодизація економічної думки. Критерії періодизаціїю
- •3. Історія економіки та економічної думки як наука, її місце серед економічних наук та значення.
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •Лекція 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •1. Господарський розвиток за первісної доби.
- •2. Основні риси економіки Стародавнього Сходу.
- •3. Економічна думка Стародавнього Єгипту та Вавилонії
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.)
- •Лекція 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.)
- •1. Господарський розвиток Стародавньої Греції.
- •2. Господарський розвиток Стародавнього Риму.
- •3. Економічні ідеї Ксенофонта, Платона, Аристотеля
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільства європейської цивілізації в період середньовіччя (V – хv ст.)
- •Лекція 4. Періодизація феодального ладу. Еволюція феодальних відносин в країнах Західної Європи
- •1. Особливості становлення та розвитку феодалізму в Україні.
- •Питання 2. Особливості становлення та розвитку феодалізму в Україні
- •2. Середньовічне місто, розвиток ремесла.
- •Лекція 5. Зовнішня торгівля. Головні торгівельні шляхи Середньовіччя
- •1. Грошово-кредитні та фінансові відносини.
- •2. Економічна думка середньовіччя. Канонічна доктрина Фоми Аквінського.
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах європейської цивілізації (XVI – перша половина XVII ст.)
- •Лекція 6. Економічні причини і наслідки великих географічних відкриттів
- •1. Буржуазні революції в країнах Західної Європи. Ґенеза індустріальної цивілізації.
- •2. Аграрні відносини в Україні.
- •3. Мануфактурний період розвитку промисловості в Україні (початковий етап).
- •Лекція 7. Формування національних ринків. Розвиток зовнішньої торгівлі
- •1. Грошово-кредитна та фінансова сфера.
- •2. Умови виникнення меркантилізму, принципи теорії та практики. Етапи розвитку.
- •3. Особливості розвитку меркантилізму в Англії, Франції, Росії
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII – перша половина хіх ст.)
- •Лекції 8. Еволюція розвитку країн Європи та Росії
- •1. Промисловий переворот і початок капіталістичної індустріалізації в Англії.
- •2. Особливості здійснення промислового перевороту у Франції.
- •3. Перебудова економіки Німеччини на засадах капіталістичного розвитку.
- •4. Аграрні реформи Австрійської та Російської імперії.
- •5. Особливості промислового розвитку на Україні.
- •Лекція 9. Економічні погляди економічних шкіл.
- •Школа фізіократів
- •Розвиток класичної політичної економії
- •Вчення соціалістів-утопістів Питання 1. Школа фізіократів
- •Тема 7. Ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •Лекція 10. Основні тенденції господарського розвитку в період монополістичної конкуренції
- •Лекція 11. Економічні погляди представників старої та нової історичної школи
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в україні (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •Лекція 12. Особливості промислового перевороту
- •Лекція 13. Економічні програми національних урядів України.
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Лекція 14. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •Лекція 15. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.)
- •Лекція 16. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.).
- •Тема 12. Економічний розвиток україни в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •Лекція 17. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •Тема 13. Формування засад ринкового господарства в україні (90-і роки хх ст.)
2. Аграрні відносини в Україні.
Об'єктивна необхідність пошуку нових торговельних шляхів була зумовлена відповідною економічною та політичною ситуацією, що склалася на той час у Європі.
Основними економічними передумовами Великих географічних відкриттів є зрушення у розвитку продуктивних сил Західної Європи, початок розкладу феодальної та зародження у її надрах нової, капіталістичної системи. Серед економічних передумов вирізнялися:
бурхливий розвиток промисловості, зростання товарності сільського господарства, що приводило до потреби в нових ринках збуту;
ускладнення грошового обігу та посилення ролі торговельних бірж вимагало більшої кількості дорогоцінних металів як засобів обігу (європейські джерела срібла були значною мірою виснажені). «Жага золота» штовхала європейців на пошук нових шляхів на Схід, через океани;
криза середземноморської торгівлі. Завоювання Туреччиною Південно - середземноморського та Азовсько-Чорноморського басейнів і феодальна роздробленість Золотої Орди сприяли блокуванню традиційних торговельних шляхів та перетворили арабів, які захопили Аравійський півострів, у монополістів посередниківу цьому напрямі торгівлі. А це робило торгівлю європейців зі Сходом нееквівалентною і сприяло відтоку, а не притоку дорогоцінних металів.
До політичних передумов географічних відкриттів можна віднести:
• розвиток абсолютизму в Західній Європі, який створив передумови для організації великих морських експедицій, головною метою яких було захоплення колоній, оскільки істотно збільшилися грошові потреби абсолютистських монархій і дворянства на утримання значно зрослих державних структур та розкішне життя двору. Одночасно більшість феодалів через подрібнення родових земельних маєтків істотно збідніла;
• завершення державного об'єднання низки країн Західної Європи, що супроводжувалося закінченням тривалих виснажливих воєн.
Науково-технічними передумовами великих географічних відкриттів були досягнення в науці та техніці європейців, які забезпечили саму можливість тривалих подорожей. Це насамперед відродження античних уявлень про те, що Земля — куля, уточнення карт, удосконалення навігаційних приладів (компас, секстант, астролябія), а також будівництво суден нового класу — каравел з трьома щоглами та ярусним розташуванням вітрил, що дозволяло йти потрібним курсом за будь-якого напрямку вітру, а, отже, здатних подолати великі відстані в складних умовах океану. Каравели стали одним із символів цієї епохи.
Великі географічні відкриття мали надзвичайно важливе значення не лише для європейської, а й для світової економіки. Відбувається становлення світового ринку. Унаслідок відкриття нових земель площа відомої європейцям поверхні Землі до кінця XVI ст. збільшилася в шість разів.
Розширюється не лише територіальна сфера обігу, а й торговельний асортимент за рахунок нових товарів (тютюн, какао, кава, картопля, томати тощо); різко збільшується обіг відомих, але рідкісних раніше рису, цукру, прянощів.
Боротьба за оволодіння новими ринками вела до створення в ряді країн монопольних торговельних об'єднань, найбільш потужними з яких стали голландська та англійська компанії.
Переміщення основних торговельних шляхів із Середземного моря в Атлантичний океан зумовило занепад італійської торгівлі, передусім венеціанської та генуезької. Роль основних торговельних центрів спочатку переходить до портів Піренейського півострова. Італійські міста змінили торговельну спеціалізацію (увезення в Європу східних тканин, вивезення на Схід англійського сукна). Німецькі міста опинилися поза світовою торгівлею. Водночас зросло значення міст уздовж узбережжя Атлантичного океану, насамперед Антверпена (Нідерланди), який став справжнім центром світової торгівлі — як ввозу, так і вивозу з Європи. Змінюється й техніка торгівлі, яка удосконалюється настільки, що поширюється торгівля за зразками. Це, у свою чергу, вело до створення торговельних бірж, першою з яких стає антверпенська. Поступово роль центру світової торгівлі й кредиту отримують Амстердам та Лондон.
Змінюється техніка торгівлі, яка зростає настільки, що поширюється торгівля за зразками. Огляд усього товарного асортименту став фізично неможливим. Зростання товарної маси диктувало зміни в механізмі торгівлі. У XVI ст. виникають спеціальні місця для огляду зразків і укладання угод — торговельні біржі. Це, в свою чергу, викликає потребу в кредитах для кредитування торгівлі та сприяє заснуванню великих банків. З часом роль центру світової торгівлі й кредиту поступово отримують Амстердам та Лондон. Починаючи з 1585 року Амстердамська біржа здійснює регулярну публікацію цін на товари.
Відбувається становлення світового ринку. Завдяки сміливим експедиціям мореплавців багатьох країн світу торговельні шляхи зв'язали між собою Європу, Африку, Америку та Австралію і почав складатися світовий ринок. Його виникнення стало ще одним потужним поштовхом до зародження і розвитку капіталістичних відносин у Західній Європі.
Великі географічні відкриття створили основу для виникнення міжнародного поділу праці та світового господарства. Кордони європейського світу суттєво розширилися й охопили майже всю планету за винятком Австралії. В 1493 р. Папа Римський скріпив своєю печаткою перший договір про поділ світу між Іспанією та Португалією. Великі географічні відкриття мали великі наслідки не тільки для країн Європи, а й для всього людства. Одним з найбільш значущих економічних результатів Великих відкриттів стала так звана «революція цін» у Західній Європі, яка відіграла вельми значну роль у розкладі феодалізму та формуванні капіталістичного господарства.