Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII – перша половина хіх ст.)

Лекції 8. Еволюція розвитку країн Європи та Росії

1. Промисловий переворот і початок капіталістичної індустріалізації в Англії.

2. Особливості здійснення промислового перевороту у Франції.

3. Перебудова економіки Німеччини на засадах капіталістичного розвитку.

4. Аграрні реформи Австрійської та Російської імперії.

5. Особливості промислового розвитку на Україні.

Лекція 9. Економічні погляди економічних шкіл.

1. Економічні погляди У. Петті і П. Буагільбера – засновників класичної політичної економії в Англії і Франції.

2. Загальна характеристика фізіократії. Економічна концепція Ф. Кене. Фізіократичне вчення А. Тюрго.

3. А. Сміт як засновник концепції економічного лібералізму.

4. Основні ідеї економічного вчення Д. Рікардо.

5. Еволюція класичної політекономії в першій половині ХІХ ст. Економічні погляди Д. Мілля, Н.В. Сеніора, Т.Р. Мальтус, Ж.-Б. Сея.

6. Критичний напрям політичної економії. Економічні погляди С. Сісмонді, П. Прудона.

7. Економічні вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів.

Мета:

Література:

Лекції 8. Еволюція розвитку країн Європи та Росії

1. Промисловий переворот і початок капіталістичної індустріалізації в Англії.

Переломним моментом у розвитку продуктивних сил світу стає промисловий переворот – перехід від ручної праці до машинної, від мануфактури до фабрики. У соціальному плані головну роль почали відігравати фабриканти та люди найманої праці. Завершення промислового перевороту знаменувало остаточну перемогу індустріальної цивілізації над аграрною.

Першою його здійснила Великобританія (1770 – 1825). В сер. XVIІІ ст. склався комплекс економічних та політичних передумов успішного здійснення промислового перевороту.

Економічні передумови:

1) високий рівень розвитку мануфактурного виробництва, обумовлений активним процесом первісного нагромадження. З'явилися спеціалізовані мануфактури для виробництва знарядь праці;

2) значні кошти, які англійська буржуазія отримувала внаслідок панування у світовій торгівлі, експлуатації колоній і работоргівлі, вкладалися в промисловість;

3) аграрний переворот і політика обгороджування земель створили резерв робочої сили, необхідної для розвитку фабричної промисловості;

4) економічне життя країни визначав єдиний широкий національний ринок, що стимулював розвиток промисловості та сільського господарства;

5) важливу роль відігравало вигідне географічне розташування: Великобританія знаходилася в центрі світових торгових шляхів.

Головними політичними передумовами стали:

1) англійська буржуазно-демократична революція скасувала феодальні привілеї та відкрила шлях до капіталістичного розвитку;

2) проведення політики протекціонізму та меркантилізму.

Технічний прогрес передував промисловому перевороту та відбувався в ході його розвитку. Він почався в текстильній, поширився в металургійній промисловості, енергетиці, на транспорті. Винахід у 1785 р. механічного ткацького верстата С. Картрайта підвищив продуктивність праці майже у 40 разів. Велике значення для текстильної промисловості мали винаходи в'язальної, тюлевої, мереживної машин.

Революційну роль у розвитку промисловості відігравав винахід парової машини Дж. Уаттом (1769 р.), удосконаленої в універсальну машину подвійної дії (1784 р.). Це дало змогу широко використовувати вугілля як основне паливо, ліквідувало залежність від водяного двигуна, відкрило для промисловості нові регіони країни. На її основі американець Р. Фултон в 1807 р. створив пароплав, англієць Дж. Стефенсон – паровоз. Токарно-гвинторізний верстат Моделі (1797 р.), свердлильна машина Уілкінсона стали основою металообробного виробництва.

Початок промислового перевороту в Англії пов’язується з бавовняною промисловістю. Перша прядильна фабрика була створена в 1769 р. Бавовна почала визначати ритм британської економіки XIX ст. в цілому. З 1785 р. будівництво фабрик у бавовняній промисловості стало масовим (в 1790 р. їх налічувалось 150, а в 1868 р. – 2543), широко використовуються прядильні та ткацькі верстати. Виробництво ситцю зросло в 50 разів, ціна готового продукту зменшилася в 5 разів. Механізація суконної, швейної, галантерейної, паперової, поліграфічної галузей завершилася після 1850 р.

В англійській металургії технічне переоснащення почалося в середині XVIII ст. За 1750– 1770 рр. було побудовано 27 домен на коксі. Важливим показником успіхів промислового перевороту було поширення парових машин. У 1782 р. паровий молот з'явився на металургійному заводі, в 1785 р. парова машина була встановлена на бавовняній фабриці.

Промисловий переворот зробив неминучими зміни у засобах транспорту та зв'язку. Були поліпшені сухопутні шляхи, знайдено спосіб твердого покриття. У 20 –30-х роках XIX ст. почали використовувати парові машини на залізничному та водному транспорті. В 1829 р. була побудована залізниця між Манчестером і Ліверпулем, яка мала комерційне значення. Прискорилися темпи будівництва каналів. У 1814 р. почалося пароплавне сполучення річок Великобританії, а морське – в 30-х роках XIX ст., будівництво океанських суден – в 40 –50-х роках. У 60-х роках XIX ст. ці види транспорту стали пануючими.

У перші десятиліття XIX ст. з'явилися машинобудівні заводи з виготовлення обладнання для текстильних, паровозобудівних підприємств. У 50 –60-х роках XIX ст. істотною ознакою машинобудування став випуск засобів виробництва. У першій четверті XІХ ст. промисловий переворот завершився.

Наслідки промислової революції:

1) пануючим стає фабричне виробництво, країна з аграрної перетворюється в індустріальну. Обсяг промислового виробництва протягом першої половини XIX ст. зріс у 4 рази. Характерно, що процес створення машинного виробництва (індустріалізація) у більшості країн розпочинався в легкій промисловості і лише після тривалого періоду нагромадження відповідних капіталів у галузях, що виробляють предмети споживання, переходив у галузі, де виробляють знаряддя праці. У вугільній, металургійній, машинобудівній індустрії Великобританія зайняла панівне становище у світі, відіграючи роль "майстерні світу";

2) промислова революція змінила економічну географію Великобританії. З'явилися нові промислові райони – Ланкашир і Манчестер, Глазго. Південний Уельс, Середня Шотландія були основними центрами видобування вугілля та важкої промисловості. Лондон з 2,5 млн. населення став світовим банківським і торговельним центром;

3) зміни в соціальній сфері пов’язані з утворенням структури капіталістичного індустріального суспільства. Різко підвищується питома вага міського населення. Зростає чисельність промислового пролетаріату (становив 45,5% зайнятого населення);

4) значно зростає роль колоній як ринків сировини та збуту для англійської промисловості. Англія перетворюється в економічного лідера доби домонополістичного капіталізму – провідну торговельну країну, найбільшу колоніальну державу, „майстерню світу”, яка постачала свої товари у більшість країн. У цьому велику роль відіграв перехід до вільної торгівлі – фритредерства (1853 р.). Ця політика означала скасування митних зборів на сировину та напівфабрикати й зниження їх на готову продукцію, яка завозилась в країну;

5) важливим підсумком промислового перевороту було створення національних фінансово-кредитних систем, що забезпечували потреби індустріального розвитку.

У Великобританії провідна роль залишалася за Англійським банком (1694 р.), що був не лише урядовим банком, а й приватним. Після впровадження золотого стандарту (1797 р.) його білети стали замінником золотої монети. Зростає кількість приватних банків з 290 в 1797 р. до 650 в 1810 р. Виникають акціонерні банки. Зросло значення фондової біржі. У 60-х роках XIX ст. у національну економіку англійські банки вкладали приблизно 50% інвестицій.