- •Історія економіки та економічної думки
- •Змістовий модуль 1 історія народного господарства та економічних учень до ринкової та ринкової епохи вільної конкуренції
- •Тема 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки
- •Лекція 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки
- •1. Предмет та методи дослідження історії економіки та економічної думки.
- •2. Періодизація економічної думки. Критерії періодизаціїю
- •3. Історія економіки та економічної думки як наука, її місце серед економічних наук та значення.
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •Лекція 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •1. Господарський розвиток за первісної доби.
- •2. Основні риси економіки Стародавнього Сходу.
- •3. Економічна думка Стародавнього Єгипту та Вавилонії
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.)
- •Лекція 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.)
- •1. Господарський розвиток Стародавньої Греції.
- •2. Господарський розвиток Стародавнього Риму.
- •3. Економічні ідеї Ксенофонта, Платона, Аристотеля
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільства європейської цивілізації в період середньовіччя (V – хv ст.)
- •Лекція 4. Періодизація феодального ладу. Еволюція феодальних відносин в країнах Західної Європи
- •1. Особливості становлення та розвитку феодалізму в Україні.
- •Питання 2. Особливості становлення та розвитку феодалізму в Україні
- •2. Середньовічне місто, розвиток ремесла.
- •Лекція 5. Зовнішня торгівля. Головні торгівельні шляхи Середньовіччя
- •1. Грошово-кредитні та фінансові відносини.
- •2. Економічна думка середньовіччя. Канонічна доктрина Фоми Аквінського.
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах європейської цивілізації (XVI – перша половина XVII ст.)
- •Лекція 6. Економічні причини і наслідки великих географічних відкриттів
- •1. Буржуазні революції в країнах Західної Європи. Ґенеза індустріальної цивілізації.
- •2. Аграрні відносини в Україні.
- •3. Мануфактурний період розвитку промисловості в Україні (початковий етап).
- •Лекція 7. Формування національних ринків. Розвиток зовнішньої торгівлі
- •1. Грошово-кредитна та фінансова сфера.
- •2. Умови виникнення меркантилізму, принципи теорії та практики. Етапи розвитку.
- •3. Особливості розвитку меркантилізму в Англії, Франції, Росії
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII – перша половина хіх ст.)
- •Лекції 8. Еволюція розвитку країн Європи та Росії
- •1. Промисловий переворот і початок капіталістичної індустріалізації в Англії.
- •2. Особливості здійснення промислового перевороту у Франції.
- •3. Перебудова економіки Німеччини на засадах капіталістичного розвитку.
- •4. Аграрні реформи Австрійської та Російської імперії.
- •5. Особливості промислового розвитку на Україні.
- •Лекція 9. Економічні погляди економічних шкіл.
- •Школа фізіократів
- •Розвиток класичної політичної економії
- •Вчення соціалістів-утопістів Питання 1. Школа фізіократів
- •Тема 7. Ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •Лекція 10. Основні тенденції господарського розвитку в період монополістичної конкуренції
- •Лекція 11. Економічні погляди представників старої та нової історичної школи
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в україні (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •Лекція 12. Особливості промислового перевороту
- •Лекція 13. Економічні програми національних урядів України.
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Лекція 14. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •Лекція 15. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.)
- •Лекція 16. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.).
- •Тема 12. Економічний розвиток україни в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •Лекція 17. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •Тема 13. Формування засад ринкового господарства в україні (90-і роки хх ст.)
2. Основні риси економіки Стародавнього Сходу.
Історія стародавніх цивілізацій охоплювала період з IV тис. до н. е. до падіння Західної Римської імперії у V ст. н. е. Склалися два типи господарської організації – східне і античне рабство. Проте їм були властиві спільні риси: ручна технологія з індивідуальними та спільними знаряддями праці, провідна роль землеробства і натурального господарства, позаекономічний примус як засіб організації та привласнення суспільної праці.
Давньосхідна економіка – приклад найсуворішої державної централізації. Держава була розпорядником робіт та головним власником усіх зрошуваних земель. Численні господарства общинників, у свою чергу, сплачували до казни натуральні податки (зерно, птицю тощо) та брали участь у громадських роботах. Частина храмових та державних земель здавались в оренду. У системі натурального господарства економічне значення мала зовнішня торгівля. Вивчення економічної структури та форм виробничих відносин у давньосхідних суспільствах, де праця рабів не мала великого виробничого значення, дає змогу вважати виробництво на Давньому Сході рабовласницьким лише умовно, а самі суспільства розглядати як особливу, „азіатську” систему господарства.
Східне рабство виникло в IV тис. до н. е. в Стародавньому Єгипті. Вигідне стратегічне та географічне положення сприяло його політичному та економічному розвитку. Зрошувальна система землеробства забезпечувала отримання високих врожаїв, розвивалось тваринництво. Поступово фараони, жерці, державні чиновники присвоїли общинні землі, перетворивши вільних селян на залежних від себе виробників. Згодом стародавні єгиптяни навчилися виплавляти бронзові вироби, виробляти тонке льняне полотно, прикраси з золота і срібла. Особливо високого рівня розвитку досягла обробка каменю (єгипетські піраміди).
Оскільки на півночі Єгипту переважало тваринництво, а на півдні землеробство, то між цими областями виникла жвава торгівля. У ринкові відносини втягнулися Синайський півострів, Нубія та Лівія, які були завойовані Єгиптом. Купці торгували золотом, сріблом, міддю, оловом, шкірами, слоновою кісткою, деревиною. У країні існували рабські ринки, де вільно купували і продавали невільників. Найбільшими рабовласниками були фараони, які привозили полонених із завойованих країн. Однак головною продуктивною силою були селяни – члени громад. В 525 р. до н. е. Єгипет завоювали перси.
До району східного рабства належало також Межиріччя (Месопотамія). Як і в Єгипті, тут Тигр і Євфрат, розливаючись, щедро удобрювали поля. Місцеві жителі, що здавна займалися хліборобством, збирали високі врожаї. Проте для цього треба було звести могутні протиповіневі греблі та інші іригаційні споруди. Найпоширенішими сільськогосподарськими культурами тут були ячмінь, просо, льон, горох, цибуля, часник, огірки, виноград, фігові, фінікові дерева, яблуні. Зростання сільськогосподарського виробництва стимулювало розвиток ремесел та торгівлі. Основне населення - селяни, які, втративши власність на землю, працювали за частку врожаю на храмові господарства. З ремісничих професій поширеними були каменярі, теслярі, ковалі, пекарі, металурги. Найрозвиненішими державами Межиріччя в IV –III тис. до н. е. були ІІІумер, Ур, Ніннур, Урук та ін.
У кінці III тис. до н. е. в Месопотамії утворилося могутнє централізоване Вавилонське царство. Найбільшого розквіту воно досягло за царя Хаммурапі (1792– 1750 рр. до н. е.). Як і в Месопотамії в цілому, головною галуззю господарства вавілонян було землеробство. За Хаммурапі будувалися грандіозні канали. Як свідчить його кодекс, у той час існувало рабство, що трималося на війнах і боргах. Однак переважну частку сільськогосподарської продукції виробляли вільні селянські общини. Значного розвитку набула зовнішня та внутрішня торгівля. Вавилонські купці вивозили фініки, інжир, зерно, вовну, ремісничі вироби, а ввозили рабів, предмети розкоші, ліс, метали, камінь.
Економіка східного рабства характерна і для Стародавньої Індії та Китаю. Вже в IV тис. до н.е. в долині Інду зародилося зрошуване землеробство, розвивалося тваринництво. Виникли ремісничі міста, торгівля. Гончарі славилися своїми глиняними виробами, ткачі – бавовняними тканинами. Вторгнення завойовників на деякий час загальмувало господарську діяльність місцевих жителів. Тільки в II –І тис. до н. е. спостерігалося швидке піднесення економіки Індо-Ганзької долини. Використовуючи залізні знаряддя праці, землероби на зрошуваних полях збирали два врожаї на рік цукрової тростини, пшениці, проса, льону, бавовнику, рису. З'явилися купці-професіонали, в тому числі лихварі. Грошовий обіг був нерозвинений, та й справжні монети з'явилися у формі шматочків срібла з печаткою лише у V ст. до н. е. Рабство мало патріархальний характер, сільська община зберігала панівне становище в економіці .
Особливості східного рабства:
1. Воно не володіло суспільним виробництвом. Головна сфера економічного життя – сільське господарство – залишилось поза рабовласницьким виробництвом. Лише частково праця рабів використовувалася для обробітку ґрунту, особливо в системі царського і храмового господарства.
2. Раби належали в основному державі. Головними джерелами рабства були війни, піратство, боргове рабство.
3. Використання рабської праці було однобоким і непродуктивним. Рабів використовували для обслуговування рабовласників, вони брали участь у будівництві пірамід, каналів тощо.
4. Східне рабство не було класичним, у ньому перепліталися громадські та рабовласницькі елементи.