- •Історія економіки та економічної думки
- •Змістовий модуль 1 історія народного господарства та економічних учень до ринкової та ринкової епохи вільної конкуренції
- •Тема 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки
- •Лекція 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки
- •1. Предмет та методи дослідження історії економіки та економічної думки.
- •2. Періодизація економічної думки. Критерії періодизаціїю
- •3. Історія економіки та економічної думки як наука, її місце серед економічних наук та значення.
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •Лекція 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •1. Господарський розвиток за первісної доби.
- •2. Основні риси економіки Стародавнього Сходу.
- •3. Економічна думка Стародавнього Єгипту та Вавилонії
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.)
- •Лекція 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.)
- •1. Господарський розвиток Стародавньої Греції.
- •2. Господарський розвиток Стародавнього Риму.
- •3. Економічні ідеї Ксенофонта, Платона, Аристотеля
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільства європейської цивілізації в період середньовіччя (V – хv ст.)
- •Лекція 4. Періодизація феодального ладу. Еволюція феодальних відносин в країнах Західної Європи
- •1. Особливості становлення та розвитку феодалізму в Україні.
- •Питання 2. Особливості становлення та розвитку феодалізму в Україні
- •2. Середньовічне місто, розвиток ремесла.
- •Лекція 5. Зовнішня торгівля. Головні торгівельні шляхи Середньовіччя
- •1. Грошово-кредитні та фінансові відносини.
- •2. Економічна думка середньовіччя. Канонічна доктрина Фоми Аквінського.
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах європейської цивілізації (XVI – перша половина XVII ст.)
- •Лекція 6. Економічні причини і наслідки великих географічних відкриттів
- •1. Буржуазні революції в країнах Західної Європи. Ґенеза індустріальної цивілізації.
- •2. Аграрні відносини в Україні.
- •3. Мануфактурний період розвитку промисловості в Україні (початковий етап).
- •Лекція 7. Формування національних ринків. Розвиток зовнішньої торгівлі
- •1. Грошово-кредитна та фінансова сфера.
- •2. Умови виникнення меркантилізму, принципи теорії та практики. Етапи розвитку.
- •3. Особливості розвитку меркантилізму в Англії, Франції, Росії
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII – перша половина хіх ст.)
- •Лекції 8. Еволюція розвитку країн Європи та Росії
- •1. Промисловий переворот і початок капіталістичної індустріалізації в Англії.
- •2. Особливості здійснення промислового перевороту у Франції.
- •3. Перебудова економіки Німеччини на засадах капіталістичного розвитку.
- •4. Аграрні реформи Австрійської та Російської імперії.
- •5. Особливості промислового розвитку на Україні.
- •Лекція 9. Економічні погляди економічних шкіл.
- •Школа фізіократів
- •Розвиток класичної політичної економії
- •Вчення соціалістів-утопістів Питання 1. Школа фізіократів
- •Тема 7. Ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •Лекція 10. Основні тенденції господарського розвитку в період монополістичної конкуренції
- •Лекція 11. Економічні погляди представників старої та нової історичної школи
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в україні (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •Лекція 12. Особливості промислового перевороту
- •Лекція 13. Економічні програми національних урядів України.
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Лекція 14. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •Лекція 15. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.)
- •Лекція 16. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.).
- •Тема 12. Економічний розвиток україни в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •Лекція 17. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •Тема 13. Формування засад ринкового господарства в україні (90-і роки хх ст.)
4. Аграрні реформи Австрійської та Російської імперії.
5. Особливості промислового розвитку на Україні.
Українська Козацька держава, створена в ході визвольної війни середини XVII століття, поступово втратила свою незалежність. Тож, господарський розвиток українських земель визначався економічними системами Речі Посполитої та Московської держави, до яких вони належали.
Протягом XVI -- першої половини XVIII ст. ст. утвердилася панщинно-кріпосницька систем.,
У 1569 р. між Великим князівством Литовським і Польським королівством було укладено Люблінську унію про створення єдиної держави - Речі Посполитої, в результаті чого більша Частина українських земель відійшла під владу Польщі. Почало Стрімко зростати велике феодальне землеволодіння.
Одним з наслідків Великих географічних відкриттів для України було виникнення фільварків. Фільварок - це товарне багатогалузеве господарство, базоване па примусовій праці кріпаків. Розвиток фільваркового господарства став причиною проведення аграрної реформи короля польського та великого князя литовського Сигізмунда II Августа.
За рахунок цього очікувалося підвищити продуктивність фільваркових та селянських господарств з метою збільшення товарного виробництва збіжжя, яке було головною сільськогосподарською експортною культурою. Запроваджена спочатку у великокнязівських маєтках, до кінця XVI ст. так звана волочна реформа була поширена на більшість магнатських маєтків. Такі реформування були проведені переважно на Берестейщині та Волині.
Зростання фільваркової системи та поширення панщини зміцнило землеволодіння магнатів і шляхти. Селяни почали втрачати право переходу, опиняючись в особистій, поземельній, судово-адміністративній залежності від хазяїна чи пана. Протягом XVI ст. (1505 та 1520 рр.) польські сейми видали низку законів, що суворо забороняли селянам без дозволу феодала покидати свій наділ, і, нарешті, третій Литовський статут 1588 р, остаточно закріпачив селян. їм заборонялося самостійно виступати в суді і свідчити як проти, так і за своїх панів. Шляхтич отримав право не лише продати чи купити селянина, а й засудити його на смерть. Під ярмом Польщі українського селянина було позбавлено всіх прав.
Під впливом зростання товарно-грошових відносин в ринок поступово втягувалися і селянські господарства, в результаті чого зростає прошарок заможного селянства, яке займалося торговельним землеробством, промислами, використовувало найману працю, проте розвиток капіталістичних відносин стримувався пануванням феодальних.
Цехове ремесло, як і в Зах. Європі, було жорстко регламентоване. Внаслідок цього в містах існувала велика кількість позацехових майстрів, так званих партачів. Розвиток ремесла, його подальша спеціалізація, поява мануфактур посилювали територіальний поділ праці, що в свою чергу стимулювало розширення внутрішнього ринку. Збільшилася кількість торгів та ярмарків. Міцніли й економічні зв'язки України із зовнішнім світом: з Західною Європою, Росією, Сходом. Проте умови для торгівлі були дуже важкими. Економічна політика польського уряду захищала передусім інтереси шляхти і завдавала великої шкоди розвиткові української вітчизняної промисловості, затримувала загальний економічний розвиток
Ті Українські землі що опинилися у складі Московської держави зазнали набагато більших утисків, особливо за правління Петра 1. Петро І спрямовував свою політику щодо України на перетворення ЇЇ у ринок збуту та сировинний придаток Росії. Великої шкоди петровська політика завдала українській торгівлі — як зовнішній, так і внутрішній. Високими митами та заборонами були перекриті можливості для українського купецтва у вже налагодженій міжнародній торгівлі.
У період правління Катерини II (1762—1796 рр.) відбувається ліквідація й більшості соціальних здобутків Визвольної війни. У серпні 1775 р. спеціальним «Маніфестом» знищується Запорізька Січ, та посилюється феодально-кріпосницький гніт.
Щодо економічного розвитку галузей, то найпоширенішою галуззю було ґуральництво. Поряд з ним в багатьох фільварках існували поташні буди, селітряні варниці, суконні мануфактури. Зростання товарності поміщицьких господарств призводить до зростання посівів технічних культур, поліпшуються породи великої рогатої та робочої худоби, овець тощо. У маєтках зростає промислове виробництво з переробки сільськогосподарської продукції. На Лівобережній Україні у 80-х роках XVII ст. було 2836 «заводів», 87 % яких становили винниці. З'явилися мануфактури залізоробні, з виробництва пороху, шовку й виробів з шовку, фаянсу тощо.
З розвитком торгівлі в Україні йшов процес формування фінансово-грошової системи. Протягом XVIII ст. російські гроші поширювалися на Україну і поступово витісняли з обігу польсько-литовські.