- •Історія економіки та економічної думки
- •Змістовий модуль 1 історія народного господарства та економічних учень до ринкової та ринкової епохи вільної конкуренції
- •Тема 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки
- •Лекція 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки
- •1. Предмет та методи дослідження історії економіки та економічної думки.
- •2. Періодизація економічної думки. Критерії періодизаціїю
- •3. Історія економіки та економічної думки як наука, її місце серед економічних наук та значення.
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •Лекція 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •1. Господарський розвиток за первісної доби.
- •2. Основні риси економіки Стародавнього Сходу.
- •3. Економічна думка Стародавнього Єгипту та Вавилонії
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.)
- •Лекція 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.)
- •1. Господарський розвиток Стародавньої Греції.
- •2. Господарський розвиток Стародавнього Риму.
- •3. Економічні ідеї Ксенофонта, Платона, Аристотеля
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільства європейської цивілізації в період середньовіччя (V – хv ст.)
- •Лекція 4. Періодизація феодального ладу. Еволюція феодальних відносин в країнах Західної Європи
- •1. Особливості становлення та розвитку феодалізму в Україні.
- •Питання 2. Особливості становлення та розвитку феодалізму в Україні
- •2. Середньовічне місто, розвиток ремесла.
- •Лекція 5. Зовнішня торгівля. Головні торгівельні шляхи Середньовіччя
- •1. Грошово-кредитні та фінансові відносини.
- •2. Економічна думка середньовіччя. Канонічна доктрина Фоми Аквінського.
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах європейської цивілізації (XVI – перша половина XVII ст.)
- •Лекція 6. Економічні причини і наслідки великих географічних відкриттів
- •1. Буржуазні революції в країнах Західної Європи. Ґенеза індустріальної цивілізації.
- •2. Аграрні відносини в Україні.
- •3. Мануфактурний період розвитку промисловості в Україні (початковий етап).
- •Лекція 7. Формування національних ринків. Розвиток зовнішньої торгівлі
- •1. Грошово-кредитна та фінансова сфера.
- •2. Умови виникнення меркантилізму, принципи теорії та практики. Етапи розвитку.
- •3. Особливості розвитку меркантилізму в Англії, Франції, Росії
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII – перша половина хіх ст.)
- •Лекції 8. Еволюція розвитку країн Європи та Росії
- •1. Промисловий переворот і початок капіталістичної індустріалізації в Англії.
- •2. Особливості здійснення промислового перевороту у Франції.
- •3. Перебудова економіки Німеччини на засадах капіталістичного розвитку.
- •4. Аграрні реформи Австрійської та Російської імперії.
- •5. Особливості промислового розвитку на Україні.
- •Лекція 9. Економічні погляди економічних шкіл.
- •Школа фізіократів
- •Розвиток класичної політичної економії
- •Вчення соціалістів-утопістів Питання 1. Школа фізіократів
- •Тема 7. Ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •Лекція 10. Основні тенденції господарського розвитку в період монополістичної конкуренції
- •Лекція 11. Економічні погляди представників старої та нової історичної школи
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в україні (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •Лекція 12. Особливості промислового перевороту
- •Лекція 13. Економічні програми національних урядів України.
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Лекція 14. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •Лекція 15. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.)
- •Лекція 16. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.).
- •Тема 12. Економічний розвиток україни в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •Лекція 17. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •Тема 13. Формування засад ринкового господарства в україні (90-і роки хх ст.)
3. Мануфактурний період розвитку промисловості в Україні (початковий етап).
Мануфактура – капіталістичне підприємство, засноване на застосуванні ручної техніки й поділі праці.
Форми капіталістичних мануфактур:
Неуважна мануфактура.
Власник мануфактури - лихвар або купець.
Централізована мануфактура.
Змішана мануфактура.
Специфіка мануфактур в Україні та Росії:
В Україні та Росії мануфактури з'являються в XVII в. і засновані на кріпаку, а не на найманій праці.
Перші мануфактури в Росії – казенні (з XV в.) – гарматний двір, збройова палата, ювелірний, монетний двір.
Палацові мануфактури – належали царському двору: полотняні, лляні, ткацькі мануфактури.
Вотчинні мануфактури належали великому боярству (з XVII в.): шкіряні, полотняні, скобяные, на них працювали кріпаки.
Купецькі мануфактури, почали створюватися в часи Петра I.
Зміни в господарському житті особливо виразно виявилися в мануфактурному виробництві, яке розвинулося на базі дрібних селянських промислів і міського ремесла. Поширення мануфактур у різних регіонах України - характерне явище доби пізнього феодалізму. Проте не всі вони одразу ж набували капіталістичного характеру. В умовах панування натурального господарства існувало чимало мануфактур і кустарно-кооперативних підприємств, де всі виробничі процеси здійснювалися лише на основі примусової праці. На Україні діяла також певна кількість промислових підприємств з використанням одночасно кріпосної та вільнонайманої праці. Ці заклади мали змішаний характер і свідчили про перехідний стан від суто феодального виробництва до капіталістичного. Якісно нову, капіталістичну форму в промисловості України становила мануфактура з цілою системою експлуатації праці найманих працівників, що виникли в результаті розкладу дрібнотоварного виробництва й підпорядкування його капіталові. Саме така мануфактура "революційне" впливала на процес зламу феодальних відносин, що віджили, й заміни їх буржуазними.
На відміну від капіталістичної вотчинна (і кріпосна взагалі) мануфактура утворилася внаслідок втягування в товарно-грошові відносини господарств феодалів, монопольного володіння останніми робочою силою, а також наявності необхідних навичок у селян при виконанні мануфактурних робіт. Поява і зростання великих мануфактур, зокрема винокурень і текстильних закладів, залучення з метою їх розвитку значних коштів свідчило про формування нового типу підприємств, капіталістичних за своїм характером.
Зрушення, які сталися в мануфактурному виробництві протягом досліджуваного періоду, зумовили й відповідні зміни в соціальній структурі українського народу. Це безпосередньо виявилося у збільшенні кількості ремісників і купців у містах і містечках. Наприклад, кількість цехових ремісників у Катеринославському намісництві в 1774 р. становила 1054 чоловік, а в 1789 р. - уже 16149.
Протягом другої половини ХУП-ХУПІ ст. на Україні відбувався процес подальшої спеціалізації окремих галузей промисловості, виникали нові самостійні професії. З часом окремі міста і містечка почали виділятися з-поміж інших населених пунктів розвитком одного або небагатьох видів ремесла. Одночасно з процесом спеціалізації спостерігалася подальша товаризація виробництва, коли дедалі більше продукції окремих виробників надходило на ринок. Виникали промислові села й містечка, господарське життя яких цілком підпорядковувалося вимогам ринку.
Одним із результатів економічного розвитку України стало подальше відокремлення промисловості від землеробства. За джерелами другої половини XVIII ст., значна частина міських, містечкових і навіть сільських ремісників і промисловців жила частково або й виключно за рахунок прибутків зі свого ремесла чи промислу. Розрив зв'язків із землеробством, праця в наймах на підприємстві, підробітки "в людях" перетворювали найбільшу частину населення на пролетаризовану масу. У містах, містечках, а також селах, унаслідок розшарування селянства, козацтва та міщанства виникли значні групи найманих робітників, для певної частини яких заробітки стають єдиним засобом існування. Концентрація найманих робітників особливо активно відбувалася на Лівобережжі та Слобожанщині, де поступово складався ринок робочої сили, котра мала задовольнити зростаючі потреби промисловості. Наймана праця застосовувалася вже в багатьох промислових галузях, а в деяких, наприклад у скляній, селітряній, залізоробній, переважала над працею феодальне залежних груп населення. Найбільшого поширення наймана праця набула в купецьких мануфактурах.
Польські магнати і шляхта Правобережної України вдавалися до примусового й напівкабального найму селян і вільних ремісників. Це досить чітко простежувалося у винокурному виробництві. Основним об'єктом примусового найму були найбідніші верстви селянства: "піші", "халупники" та ін. Чимало з них йшли в найми, відробляючи позику грошима чи натурою. Зароблені в наймах гроші досить часто поверталися магнатам у вигляді чиншу. З розвитком товарно-грошових відносин феодали дедалі частіше звільняли своїх селян від панщини, аби посадити їх на грошову ренту.
Глибоке проникнення в господарство України найманої праці свідчило про розклад традиційних форм його ведення й формування в його надрах нових, капіталістичних відносин.
Таким чином, XVIII ст. - період розквіту мануфактурного виробництва. На відміну від Західної Європи, де існувала одна форма мануфактур - на основі вільнонайманої праці, в Україні в умовах панування феодально-кріпосницької системи господарства існували мануфактури, що базувалися не лише на вільнонайманій, а й на праці кріпаків. Кріпосна мануфактура розглядається в історико-економічній науці як специфічна форма товарного виробництва, побічне прибуткове заняття для поміщиків. Покликана до життя розвитком товарно-грошових відносин, вона сприяла розпаду феодалізму.