- •1.Предмет і завдання.
- •2.Зародження антропологічних знань в античний час і добу середньовічча.
- •3.Розвизток антропології 18ст. Першій половині19ст.
- •4.Розвиток антропології у другій половині 19ст.
- •5.Антропологічна наука 20ст.
- •6.Розвиток української антропології наприкінці 18-19ст.
- •7.Федір Вовк- засновник української антропології.
- •8. Українська антропологія у 20-30-х роках хХст.
- •9.Розвиток антропології в Україні у другій половині ххст.
- •11.Головні напрями палеоантропологічних досліджень.
- •13. Визначення біологічного віку людини за черепом
- •14. Визначення біологічного віку людини за кістками посткраніального скелету.
- •15. Визначення статі людини за черепом
- •16. Визначення статі людини за кістками скелету.
- •17.Реконструкція обличчя за черепом . Метод м.М.Герасимова.
- •18.Методика збирання і система обліку палеоантропологічних даних.
- •19-20Характеристика пігментаці людини та волосяного покриву.
- •21.Характеристика розмірів голови і будова обличчя.
- •22.Методика дослідження морфології тіла
- •23.Дерматогліфіка людини
- •24. Одонтологічні ознаки.
- •25.Групи та фактори крові.
- •26.Місце людини в природі та її тваринні предки.
- •27.Перші представники роду Ното на Землі. Ното habilis
- •28. Архантроп- найдавніша людина
- •29. Неандертальська людина : історія дослідження
- •30. Неандертальська людина: характеристика фізичного типу.
- •31.Чинники процесу гомінізації і проблема грані людиною і твариною.
- •32. Сучасна наука про час і місце виникнення
- •33. Фізичний тип людей верхнього палеоліту (неоантропів)
- •34. Сучасна наука про прабатьківщину людства
- •35. Розвиток мозку предків сучасних людей, виникнення мовлення та мислення
- •36. Рушійні сили антропогенезу
- •37.Сучасна наука про найдавніші витоки антропологічних відмінностей людства.
- •38.Вплив зовнішнього середовища на формування морфо фізіологічних ознак сучасних людей.
- •39.Географічна ізоляція та змішування як чинники формування антропологічних відмінностей.
- •40.Зміни расових ознак та їхніх комплексів у процесі соціально-економічного розвитку людства.
- •42. Головні принципи класифікування народжів світу
- •43.Коротка морфологічна характеристика основних расових груп.
- •44.Раси , психіка , культура.
- •45.Антропологічна структура населення Європи.Загальна характеристика.
- •46. Антропологічна структура населення Азії.Загальна характеристика.
- •47. Антропологічна структура населення Америки.Загальна характеристика.
- •48. Антропологічна структура населення Африки.Загальна характеристика.
- •49. Антропологічна структура населення Австралії та Океанії.Загальна характеристика.
- •50.Давнє населення України , доби палеоліту за даими антропології.
- •51. Антропологічні особливості стародавнього населення України у мезолітичну епоху.
- •52.Неолітичне населення України , його антропологічні особливості.
- •53.Антропологічний склад енеолітичного населення України.
- •54.Давнє населення України доби бронзи.
- •55. Населення раннього залізного віку Кіммерійці, скіфи, сармати
- •56.Носії черняхівської культури за даними антропології
- •57. Населення салтівської культури за даними антропології
- •58.Давнє населення України доби Київської Русі за даними антропології
- •59.Давнє населення України доби пізнього середньовіччя.
- •60. Населення України 18-19 ст.
- •61. Соматичні ознаки українців антропологічна концепція ф Вовка і сучасна наука.
- •62.Антропологічний склад укр.. Народу центрально- українська антропологічна область.
- •63.Антропологічний склад укр.. Народу антропологічна карпатська область.
- •64.Антропологічний склад укр.. Народу нижньодніпровсько-прутська антропологічна область.
- •65.Антропологічний склад укр.. Народу валдайськ, або деснянськ а антропологічна область
- •66.Антропологічний склад укр.. Народу верхньодніпровсько-ільменська антропологічна область
- •67. Новий погляд на антропологічну структуру сучасного населення України(північна, західна , центральна і південна зони)
- •68.Антропологічний склад укр.. Народу за даними дерматогліфічних досліджень
- •69.Антропологічний склад укр.. Народу за даними одонтологічних досліджень
- •70. Антропологічний склад укр.. Народу за даними гематологічних досліджень.
25.Групи та фактори крові.
Гру́па кро́ві — це класифікація крові за наявністю або відсутністю певних успадковуваних антигенів на поверхні еритроцитів. Такими антигенами можуть бути білки, вуглеводи, глікопротеїни або гліколіпіди, в залежності від системи груп крові. У людини відомо близько тридцяти систем груп крові[1], серед яких найважливішими є система AB0 та система Rh. У разі переливання крові тільки несумісність за цими двома системами може становити серйозну загрозу для здоров'я. Несумісність за іншими системами, такими як MNS, Duffy, Kell, Lewis, має наслідком дуже слабку реакцію щодо переливання крові, або ж вона взагалі відсутня. Інші системи груп крові більш важливі в хірургії для трансплантації[2]
За системою AB0 є два основні білки еритроцитів (гемаглютиногени), позначаються літерами А і В (латинський алфавіт), та два додаткові білки плазми(гемаглютиніни)- Альфа та Бета (грецький алфавіт). Відсутність гемаглютиногенів позначають цифрою «0». За їхньою наявністю чи відсутністю визначають чотири групи крові:
без аглютиногенів та з обома аглютинінами — (0) відома також як І
тільки з аглютиногенами А та з аглютиніном бета — (А) відома також як ІІ
тільки з аглютиногенами В та з аглютиніном альфа — (В) відома також як ІІІ
з обома аглютиногенами та без аглютинінів — (АВ) відома також як IV
Три групи крові було відкрито Ландштайнером та Янським в 1900 році, а за два роки була відкрита й четверта (1901–1907 рр.). Саме Ландштайнер ввів позначення 0, А, В (AB0). Звична жителям колишнього СРСР номенклатура за номерами (І-IV) — це позначення груп крові за Янським. Цей чеський вчений відкрив їх незалежно від Ландштайнера (згідно з історичними джерелами, наукова стаття Янського про визначення трьох типів крові у людини була опублікована на 4 місяці раніше за подібну статтю Ландштайнера).
Кожна з цих груп може містити або не містити ще один білок еритроцитів — резус-фактор(Rh).
Вірне визначення групи крові та резус-фактора життєво важливе для людини при переливанні крові (гемотрансфузії), тому що несумісність крові донора і реципієнта за групою чи резус-фактором може призвести до аглютинації, гемолізу еритроцитів і/чи згортання крові з можливістю смерті пацієнта — гемотрансфузійний шок.
26.Місце людини в природі та її тваринні предки.
За критеріями зоологічної систематики, всі сучасні люди належать до одного біологічного виду ("або навіть підвиду) — "людини розумної" (Ното заріепз, або Ното заріепз заріепз). Цей вид розглядається як сукупність поліморфних популяцій, які вільно змішуються між собою і дають плодюче потомство. Що ж до людських рас, то вони перебувають на однаковому рівні біологічного розвитку, розрізняючись між собою лише за другорядними ознаками.
Вид Ното заріепз входить до роду людина {Ното), який включає
також викопних людей — палеоантропів, або неандертальців, та неоантропів, або верхньопалеолітичних людей. Зауважимо, що нині палеоантропів часто розглядають не як окремий вид, а лише підвид ^ — Ното заріепз пеапйегіНаіепзіз (людина розумна неандертальська) і виду Ното заріепз. Разом з іншими викопними людьми (архантро- ] пами), котрі належать до роду пітекантропів (Оепиз РНИесапіИгориз), та викопними прямоходячими мавпами — австралопітеками — рід Ното складає родину гомінідів (Нотіпісіае), представникам якої властиві великий мозок, випрямлене положення тіла і двонога ходьба, наявність рухливої, придатної до тонких маніпуляцій кисті з великим пальцем, що різко протиставляється іншим. Родина гомінідів та антропоморфні, тобто людиноподібні, мавпи (шимпанзе, горили, орангутани та гібони) входять до надродини гоміноїдів (Нотіпоійеа) підзагону людиноподібних — АпХЬгороійеа (іноді термін "антропоїди" вживають у вужчому значенні — лише стосовно людиноподібних мавп) — загону приматів (Ргітаіез), який належить до класу ссавців (Маттаііа) типу хордових (Скогсіаіа) царства тварин
(Апітаііа).
Людина — суспільна істота, наділена свідомістю. Вона характеризується вертикальним положенням тіла, двоногою ходьбою,
високорозвинутою рукою, великим головним мозком і вмінням виготовляти різноманітні знаряддя. Це дає людині підстави займати найвищий щабель історично-еволюційного розвитку органічного світу. Однак вона не посідає якесь відокремлене місце в природі. Всі наведені ознаки виду Номо заріепз є своєрідним завершенням еволюційних тенденцій, властивих загонові приматів (від лат. ргітиз — перший), який включає приблизно 200 видів нижчих і вищих мавп Старого і Нового Світу, напівмавп (лемурів) та довгоп'ятів.