3. Потенціометричні методи аналізу

Ці методи базуються на вимірюванні різниці потенціалів індикаторного електроду, який занурений у досліджуваний розчин. Зміна різниці потенціалів обумовлена зміною концентрації визначаємих іонів. Прямий метод потенціометричного аналізу набув широкого використання для визначення рН розчинів. Непряма потенціометрія – потенціометричне титрування при якому індикаторний електрод занурюють у досліджуваний розчин і титрують відповідним реагентом.

4. Хроматографічні методи аналізу

Хроматографія дозволяє відокремити досліджувану речовину від інших, близьких за властивостями речовин. Тобто методи дозволяє поділити суміш на індивідуальні компоненти. За допомогою хроматографічних методів можлива не тільки якісна ідентифікація, але й кількісне визначення досліджуваних сполук. Переважно для ідентифікації застосовують тонкошарову хроматографію.

5. Радіометричні методи аналізу

Ці методи застосовуються переважно для визначення радіонуклідів. В їх основі лежить радіоактивний розпад радіоактивних елементів (у харчових системах при цьому утворюються нові елементи, які без радіоактивності відносяться до небезпечних). Радіоактивне випромінювання абсорбується і розсіюється речовиною. При радіоактивному розпаді виникають нові види випромінювання α, β і γ. В основі методів радіометричного аналізу покладено виявлення α і γ-випромінювання.

Для виявлення іонізуючого опромінювання застосовують газонаповнені іонізаційні (іонізаційні камери, пропорційні лічильники, лічильники Гейгера-Мюллера, іскрові лічильники, камери Вільсона, напівпровідникові детектори) і сцинтиляційні детектори та.

Специфічні методи дослідження вмісту токсичних речовин у харчових продуктах:

1. Методики вимірювання радіоактивності нуклідів

• експресне визначення об’ємної та питомої активності γ-випромінювання нуклідів за допомогою радіометра СРП-68-01 (об’єкт дослідження: всі продукти, тварини, туші тварин)

• експресне визначення об’ємної та питомої активності β-випромінювання нуклідів методом прямого вимірювання товстих проб (об’єкт дослідження: м’ясні продукти)

• визначення питомої сумарної активності β-радіоактивності за питомою активністю зольних залишків (об’єкт дослідження: зразки м’яса, вторинні продукти забою різних видів, м’ясні продукти, кістки, яйця та яйцепродукти)

• визначення радіонуклідів радіохімічними методами за сумарною β-радіоактивностю (об’єкт дослідження: м’ясo та вторинні продукти забою різних тварин, м’ясні продукти, яйця та яйцепродукти)

За допомогою цього методу визначають:

• стронцій-90 (фосфатний метод)

• цезій-137

• з попереднім концентруванням у вигляді ферроціаніду нікелю-цезію

• сурм’яно-йодидний метод

2. Методи визначення важких металів

• атомно-абсорбційне визначення купруму, цинку, плюмбуму та кадмію в харчових продуктах (поглинання пропорційне конценрації металу в досліджуваній пробі) – ГОСТ 301778

Прилад – атомно-абсорбційний спектрофотометр

• атомно-абсорбційний метод визначення важких металів у плодово-ягідних соках – ГОСТ 26929-94

Показники фіксуються на спектрофотометрі.

• фотометричне визначення купруму у вигляді комплексної сполуки з диетилдитіокарбаматом натрію – ГОСТ 26931-86