2. 2.Навчальні заклади в системі освіти країн Західної Європи і дореволюційної Росії: коледжи, гімназії, ліцеї, колежи?, колегіуми, колегії (історія і сучасність)

Колледж - учебное заведение. Первые колледжи возникли в Великобритании в начале XIII века, в США они появились в XVII веке.

В некоторых странах (в Великобритании, США и др.) этим словом обобщенно называются разные формы после-школьного образования и существует три основных вида колледжей:

соответствующие уровню высшей школы (вуз или его составная часть);

занимающие промежуточное положение между средними и высшими учебными заведениями;

соответствующие уровню средней школы.

Гімназія— навчальний заклад середньої освіти. Первинно, у давньогрецьких містах і провінціях, переважно у містах-державах у Малій Азії, де грецька культура мала вплив, термін вживався на позначення «місця для фізичних (гімнастичних) справ».

Приблизно з кін. V ст. гімназії стають освітніми закладами: у них вели свої бесіди філософи, ритори, вчені тощо. Кожне грецьке місто мало одну або й декілька гімназій. Найвідомішими з них були: Дромос у Спарті; з афінські гімназії (Академія, Лікейон, Кіносарг), де викладали Платон і Аристотель; Кранейон у Коринфі; гімназії в Неаполі, Ефесі, Нікеї та ін. містах. Гімназія як європейський навчальний заклад середньої освіти бере початок з XVI століття. Безпосередніми попередниками гімназій стали школи (scholae) при монастирях та світські школи при університетах, що з'являються з поч. XIII ст. переважно в Німеччині та Італії. У таких школах-гімназіях основним предметом була латина і викладався курс тривіальних наук (лат. trivium), куди входили граматика, логіка (діалектика) і риторика.

З епохою Відродження і особливо Реформації освіта набуває класичних зразків — як у змісті навчання, так і його формах. Зокрема, виникла ціла низка нових освітніх, гуманістичних за спрямованістю шкіл — т.зв. латинські школи, що включали ліцеї, гімназії, вчені школи, педагогіуми тощо. Перша така латинська школа виникла в Лондоні в 1510 р.; у Німеччині подібний заклад вперше було відкрито Меланхтоном у 1526 році в Нюрнберзі.

Лицей (др.-греч. Λύκειον) — учебное заведение. 1) Среднее общеобразовательное учебное заведение в ряде стран Западной Европы, Латинской Америки, Африки. 2) В России до революции 1917 года — привилегированное среднее или высшее учебное заведение, предназначавшееся главным образом для подготовки чиновников. 3) Наименование некоторых средних общеобразовательных и профессиональных учебных заведений в России, работающих (с 1988/89 учебного года) по своим учебным программам.

В Российской Империи лицеями назывались привилегированные учебные заведения со сроком обучения от 6 до 11 лет, охватывавшие программу обучения средней и высшей школы. Они предназначались главным образом для подготовки государственных чиновников.

Понимание лицея в дореволюционной России хорошо отражает его определение в «Словаре живого великорусского языка» В. И. Даля:

«высшее учебное заведение, то равное университетам и академиям, то ниже или даже выше их, но не разделяемое на факультеты; общее высшее училище».

Колегіум - у Західній Європі, Україні та Росії в XVI-XVIII сторіччі — назва деяких закритих середніх і вищих(рідко) навчальних закладів.

Колегія - у Стародавньому Римі — група осіб, зв'язаних спільним виконанням релігійних відправ або спільною професією. (ЄЗУЇТСЬКІ ШКОЛИ (колегії, колегіуми) — навч. заклади, які організовували і якими опікувалися чл. ордену єзуїтів.)