- •Заснування Острозької академії в контексті культурно-історичної ситуації в Європі та в Україні в другій половині 16 століття.
- •Культурно-освітня ситуація в Західній Європі в 2-й половині 16 століття.
- •Культурно-історична ситуація в Україні в 2й половині 16 століття.
- •Острог – визначний центр культури 2-ї половини 16 століття.
- •Владимир бо свой народ крещенієм просвЂтил
- •Перша фундаторка академії Ельжбета-Гальшка княжна Острозька.
- •Острозька академія – перший заклад вищого типу в Україні.
- •9.Організація навчального процесу в Острозькій академії
- •Культурно-освітня діяльність Герасима Даниловича Смотрицького
- •Просвітительська та релігійна діяльність Кирила Лукаріса
- •Просвітительська та релігійна діяльність Никифора Кантакузина (Парасхес)
- •Просвітительська та релігійна діяльність Яна Лятоса
- •Учень Острозької академії Петро Конашевич-Сагайдачний
- •Просвітительська та релігійна діяльність Київського митрополита Іова Борецького
- •Видатний український полеміст 16-17 ст. Мелетій Смотрицький
- •Значення творів Даміана Наливайка у формуванні української літературної мови
- •Острозькі стародруки Івана Федорова
- •Перше видання острозької друкарні – Буквар 1578 р.
- •Книга Нового завіту 1580 р.
- •3.”Книжка Собраніє вещей нужнейших” 1580 р.
- •4. “Хронологія” Андрія Римші.
- •5. Острозька Біблія 1581р.
- •Острозька Біблія 1581р. – перша в світовому друкарстві крилична Біблія
- •Острозький Буквар та Читанка 1578 р.
- •Книга Нового завіту 1580 р.
- •Полемічні видання острозьких просвітників (загальна характеристика)
- •Визначний твір української полемічної літератури 16 ст. - “Ключ царства небесного” Герасима Смотрицького . Острог. 1587.
- •Визначний твір української полемічної літератури 16ст. - “Книга о единой истинной православной вере” Василя Суразького
- •Визначнийвір країнькї полемічної літератури 16ст. - “Апокрисис” Христофора Філарета. Острог. 1598-1599.
- •Відповіді на листи ...Іпатія Потія Клірика Острозького. Острог. 1598р.
9.Організація навчального процесу в Острозькій академії
Всі сучасники відзначали високий рівень викладання у Острозькій академії. Її програма навчання наближувалась до університетів Західної Європи. За взірець організації навчального процесу служили для академії і протестантські і католицькі школи. Зокрема, відома школа у сілезькому місті Бжег, заснована князем Єжи Пястом ІІ у 1564 р. З Єжи Пястом ІІ князь Острозький товаришував і листувався. Процес навчання в академії був подібний до процесу навчання у західноєвропейських школах та університетах. Але Острозька академія поєднувала в собі три степені навчання: початкову, середню та вищу школу. Малих дітей вчили читати, писати та рахувати. Як і на підготовчих “артистичних” факультетах західноєвропейських університетів, у Острозькій академії вчили 7 вільних мистецтв – предмети “тривіуму” (граматику, риторику, діалектику) та “квадривіуму” (арифметику, геометрію, музику, астрономію). Є посередні свідчення, що у Острозькій академії викладалися і вищі науки: філософія та богослів’я:
У листі одного з учнів Острозької академії (Гаврила Дорофійовича) до викладача Кирила Лукаріса, написано, що Кирил Лукаріс заставляв учнів вчити філософські твори: “Діалектику” Аристотеля та “Ісагогіку” Порфірія.
Про викладання філософії та богослів’я у Острозькій академії говориться в “Палінодії” Захарія Копистянського.
Учень Острозької академії Мелетій Смотрицький у своєму творі “Параінезис” говорить про чотирьох відомих богословів: Стефана Зизанія, Філарета, Теофіла Ортолога та Клірика Острозького, що “ці 4 богослови були для руських нібито якимось божественними оракулами”. Серед цих чотирьох найавторитетніших богословів – троє були діячами Острозької академії. Це Теофіл Ортолог (Мелетій Смотрицький), Філарет (Мартин Броневський) та Клірик Острозький. Причому Клірик Острозький, будучи ще учнем академії написав свої найвідоміші богословські твори: “Опис на лист Іпатія Потея” 1598 р. та “Опис на другий лист велебного Іпатія Потея” 1599 р. Очевидно, що учні Острозької академії не могли б написати найвидатніші богословські твори і успішно полемізувати з богословських питань з католиками, якщо б вони не вивчали філософії та богослів’я у академії.
Отже, у Академії вивчались “7 вільних мистецтв”, декілька мов: слов’янська, грецька, латинська, польська (державна) і можливо давньоєврейська, вивчались предмети тривіуму і квадривіуму, а також вищі науки – філософія та богослів’я, тобто повна програма тодішньої вищої школи. У 1584 р. школа вищого типу виникла у Вільно, у 1586 р. – У Львові. Острозька школа виникла значно раніше. Отже, вона по праву вважається першою школою вищого типу на Русі.
Як розподілялось вивчення предметів по класам, можна припустити, аналізуючи навчання у Києво-Могилянській академії, заснованій дещо пізніше у 1632 році. На думку дослідника Острозької академії І.З. Мицька, 1 клас був підготовчим. У 2-му (інфіма), 3-му (граматика), 4 – му (синтаксема) вивчали в основному мови: грецьку, церковнослав’янську, латинську, книжну українську, польську і одночасно вивчали арифметику, геометрію, нотний спів та катехізис. У 5 –му класі (поетика) дітей вчили віршувати. Поетичне мистецтво культивувалося в Острозі. Про це свідчить “Хронологія” Андрія Римші – поетичний календар, а також “Торжество, вірші друку Острозького”, про які є згадки в літературі. У 6-му класі (риторика) вивчали мистецтво риторики, У конспекті спудея академії є зразок урочистої промови, зразок листа. Вищими були 7 –й і 8- й класи, у яких вивчали вищі науки: філософію та богослів’я.