- •Заснування Острозької академії в контексті культурно-історичної ситуації в Європі та в Україні в другій половині 16 століття.
- •Культурно-освітня ситуація в Західній Європі в 2-й половині 16 століття.
- •Культурно-історична ситуація в Україні в 2й половині 16 століття.
- •Острог – визначний центр культури 2-ї половини 16 століття.
- •Владимир бо свой народ крещенієм просвЂтил
- •Перша фундаторка академії Ельжбета-Гальшка княжна Острозька.
- •Острозька академія – перший заклад вищого типу в Україні.
- •9.Організація навчального процесу в Острозькій академії
- •Культурно-освітня діяльність Герасима Даниловича Смотрицького
- •Просвітительська та релігійна діяльність Кирила Лукаріса
- •Просвітительська та релігійна діяльність Никифора Кантакузина (Парасхес)
- •Просвітительська та релігійна діяльність Яна Лятоса
- •Учень Острозької академії Петро Конашевич-Сагайдачний
- •Просвітительська та релігійна діяльність Київського митрополита Іова Борецького
- •Видатний український полеміст 16-17 ст. Мелетій Смотрицький
- •Значення творів Даміана Наливайка у формуванні української літературної мови
- •Острозькі стародруки Івана Федорова
- •Перше видання острозької друкарні – Буквар 1578 р.
- •Книга Нового завіту 1580 р.
- •3.”Книжка Собраніє вещей нужнейших” 1580 р.
- •4. “Хронологія” Андрія Римші.
- •5. Острозька Біблія 1581р.
- •Острозька Біблія 1581р. – перша в світовому друкарстві крилична Біблія
- •Острозький Буквар та Читанка 1578 р.
- •Книга Нового завіту 1580 р.
- •Полемічні видання острозьких просвітників (загальна характеристика)
- •Визначний твір української полемічної літератури 16 ст. - “Ключ царства небесного” Герасима Смотрицького . Острог. 1587.
- •Визначний твір української полемічної літератури 16ст. - “Книга о единой истинной православной вере” Василя Суразького
- •Визначнийвір країнькї полемічної літератури 16ст. - “Апокрисис” Христофора Філарета. Острог. 1598-1599.
- •Відповіді на листи ...Іпатія Потія Клірика Острозького. Острог. 1598р.
Заснування Острозької академії в контексті культурно-історичної ситуації в Європі та в Україні в другій половині 16 століття.
Твори Еразма Ротердамського про необхідність заснування тримовних колегіумів були поширені в Україні. Під впливом ідей Еразма Ротердамського була заснована Острозька слов’яно-греко-латинська академія. Проте концепція гебрайсько-грецько-латинсокї освіти, в ній трансформувалася в слов’яно-греко-латинську освіту Вивчення мов в Острозькій академії, як і в західноєвропейських колегіумах, використовувалося для вивчення Біблії, для підготовки до друку текстів Острозької Біблії.
Культурно-історична ситуація в Європі другої половини XVI ст. визначалася боротьбою європейських християнських країн з Туреччиною. 7 жовтня 1571 р. флот Священної ліги, до якої входили Венеція та інші італійські міста, Римський папа та Іспанія, отримав перемогу над турецьким флотом. Але турки швидко відбудували свій флот і успішно закінчили війну. Венеція віддала їм острів Кіпр. Отже, перед європейським християнськими країнами постала проблема об’єднання в боротьбі з мусульманською Туреччиною. Ця ситуація в Європі також відобразилася на спрямуванні діяльності Острозької академії. Острозька академія виникла для вирішення не лише вузько-національних, але й загальноєвропейських завдань. Одним із головних завдань академії було створення православного патріархату, що було одним з проявів спільних зусиль європейських країн по створенню антитурецької коаліції. Острозька академія була першим вищим навчальним закладом Європи, у якому отримали інституційне об’єднання два типи культури: західноєвропейська ренесансна (латинська) культура поєдналась із вітчизняною (слов’янською, власне українською), що розвивалася на основі греко-візантійської духовності. Це синтезування двох культур: грецької та латинської було наслідком ситуації. що склалася в Європі після битви під Лепанто, коли перед християнськими країнами постала проблема об’єднання.
Для поширення католицької пропаганди в православних країнах. Римський папа створив Афанасієвську колегію в Римі. У контексті цієї ситуації Острозька академія повинна була протистояти утвердженню чужої релігії та культури, виховувати великих патріотів своєї вітчизни, які б високо піднесли прапор рідної культури.
Мова є кодом кожної культури. Отже вивчення в Острозі трьох мов було фактично вивченням цінностей трьох культур. В Україні ще протягом X- першої половини XVI ст. латинська культура сприймалася як чужинецька: власна питома культура усвідомлялася як греко-слов’янська.. Засвоєння “західних” “латинських” елементів культури відбувалося, але відбувалося фрагментарно, стихійно, вважалося небезпечним і ворожим для вітчизняної культури. Заснування Острозької академії як слов’яно-греко-латинського закладу засвідчило перехід до нового етапу культурного синтезу – перехід від механічного засвоєння латинських чинників до усвідомленного прагнення творчо поєднати слов’яно-грецьку спадщину з надбаннями культури латинської Західної та Центральної Європи. До складу слов’янського компоненту входила міжслов’янська кирило-мефодіївська спадщина і специфічно українська, характерна тільки для народу України. Прагнення синтезу східних та західних надбань надовго визначило напрямок розвитку української культури. Українська двомовна культура стала тримовною.