Національний університет “Острозька академія”

Навчальна програма

дисципліни

“Країнознавство США та Канади”

Острог 2009

Подворна О.Г. Країнознавство США та Канади. Навчальна програма дисципліни. Острог: Національний університет «Острозька академія», 2009.

Навчально-методична розробка містить пояснювальну записку з дисципліни «Країнознавство США та Канади», тематику лекційних і семінарських занять, робочий план, план семінарських і контрольних занять, зразки модульних робіт, перелік літератури як до кожного лекційного чи семінарського заняття, так і до усього курсу.

Підготовлена кандидатом політичних наук О. Подворною.

Затверджено на засіданні кафедри міжнародних відносин та країнознавства (Протокол № від_______________ 2009 р.)

Схвалено Вченою Радою Острозької Академії.

Пояснювальна записка

Навчальна дисципліна «Країнознавство США та Канади» є однією з базових професійно-орієнтованих дисциплін освітньо-професійної програми підготовки фахівців з країнознавства і має за мету ознайомити студентів з основними характеристиками та особливостями розвитку цих двох північноамериканських держав.

Специфіка цього курсу полягає у донесенні до слухача системної інформації про США та Канаду, включно з основними етапами історії, та особливостями політичного, економічного, соціального та культурного розвитку від початку колонізації американського континенту до розвитку цих держав на сучасному етапі. Велика увага приділяється зовнішній політиці цих держав на різних етапах їхнього розвитку.

Мета вивчення курсу — ґрунтовно засвоїти найважливіші знання щодо США та Канади, вміти порівнювати їх політико-правові системи, підходи до організації економічного життя, принципи ведення зовнішньої політики.

У процесі вивчення курсу студенти повинні оволодіти вміннями та сформувати навички виявлення характерних для кожної країни особливостей геополітичного та геоекономічного становища у світі та в регіоні; навчитись визначати ступінь сприятливості природних умов для життєдіяльності населення, сутність екологічних проблем у досліджуваних країнах; аналізувати демографічну ситуацію у країнах, ефективність заходів розв’язання демографічних проблем; виявляти основні риси економічного розвитку, сутність економічних проблем, перспективи розвитку господарства; характеризувати політичні системи, здійснювати їх порівняльний аналіз, визначати внутрішньополітичні проблеми і шляхи їх розв’язання; аналізувати зовнішню політику держав на світовому і регіональному рівнях, їх участь у діяльності міжнародних організацій; виявляти відмітні ознаки політичних, економічних, культурних зв’язків України з державами, що вивчаються.

Для якісного опанування навчальним курсом необхідна ефективна самостійна робота студентів. Здобуття знань і вмінь повинно базуватися на систематичній праці з різноманітними джерелами країнознавчої інформації: енциклопедіями, довідниками, статистичними збірниками, науковими монографіями та статтями, науково-популярною літературою тощо.

До викладання курсу широко залучаються міжпредметні зв’язки. Зокрема, використовуються досягнення всесвітньої історії, конституційного права, політології, культурології, географії, демографії, статистики, курсів з міжнародної економіки, міжнародних відносин, міжнародного туризму та інших галузей науки.

В процесі досягнення мети планується реалізувати наступні завдання:

- сприяти становленню широкої загальної підготовки студента в питаннях, що стосуються США та Канади, формуванню у них мислення, необхідного для дипломатичної діяльності;

- створити необхідні передумови для засвоєння інших країнознавчих дисциплін: сучасної системи міжнародних відносин, сучасної політики Євросоюзу та ін.;

- формувати вміння науково оцінювати процеси, що відбуваються в світі.

В результаті вивчення курсу студенти повинні:

- знати загальні відомості про країну: її природу, клімат, надра, національний склад, становище національних меншин, релігійну ситуацію, структуру політичної влади, основні події політичного життя, головні тенденції економіки і соціальної політики, основні досягнення в сфері культури;

- вміти: застосовувати набуті знання для оцінки перспектив розвитку кожної з вивчених країн, можливого ступеня порозуміння між конкретними державами і народами, реальної перспективи співробітництва України з тими чи іншими країнами у всіх сферах суспільного життя.