Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
самост. вивч. мова.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
15.11.2019
Размер:
748.54 Кб
Скачать

Загальноприйняті правила в діловому листуванні

  • Службові листи пишуть на чистому бланку або аркуші паперу лише з його лицьового боку.

  • У міжнародній практиці писати довгі листи не прийнято, але якщо лист більше ніж на одну сторінку, то в кінці аркуша треба поставити «далі буде».

  • Службові листи друкуються на машинці, комп'ютері, передаються факсом, ширина поля з лівого боку – не менше 2 см. Сам текст листа друкується через 2 чи 1,5 інтервали. Абзац з крайнього рядка – 5 інтервалів, а звертання до адресата пишеться без абзацу.

  • Вихідна інформація офіційного характеру не повинна містити будь-яких позначок, ініціалів виконавця, номерів телефонів тощо. Позначки припустимі тільки на 2-му чи 3-му примірнику листа, що залишається в установі, органі, організації тощо.

  • У тексті листа не допускаються виправлення, підчищення.

  • Конверти мають бути відповідного розміру. Траурні конверти (з чорною прокладкою всередині) прийнято використовувати лише за призначенням.

  • Резолюції на всіх видах вхідної кореспонденції робляться олівцем або на окремих аркушах паперу та приколюються.

  • Лист складається текстом усередину. Найважливіші ділові листи бажано не перегинати, а надсилати у великих цупких конвертах. Менш офіційні листи можна складати.

  • У вітальних листівках, за етикетом, підпис прийнято ставити лише на офіційному привітанні. Особиста листівка повинна мати хоча б кілька рядків.

На телеграфний запит треба дати відповідь упродовж трьох днів, на лист протягом 10 днів. Якщо запит вимагає детального розгляду, то протягом трьох днів слід повідомити, що лист узято до відома і дати остаточну відповідь упродовж 30 днів.

Завжди потрібно пам'ятати: бездоганно оформлена ділова кореспонденція – це свідчення вашої поваги до адресата.

Листи, які надсилають установи, друкуються на бланках.

Акт - це службовий документ, який посвідчує якийсь факт і складається в присутності свідків, або на підставі обстеження.

Відповідно до змісту фіксованого матеріалу акти бувають:

  • законодавчі: містять рішення щодо законів, указів, постанов;

  • адміністративні: підтверджують факти, події, вчинки, пов'язані з діяльністю установ, підприємств, організацій окремих осіб.

Реквізити акта:

1. назва виду документа;

2. дата;

3. індекс;

4. місце складання чи видання;

5. гриф затвердження;

6. заголовок до тексту;

7. підстава (оформляють за зразком реквізиту 22);

8. текст;

9. позначка про наявність додатка (в разі потреби);

10.підписи (спочатку друкують: "Голова"; розшифрування підпису голови; нижче, через два інтервали, друкують: "Члени комісії" і розшифрування підписів в алфавітному порядку прізвищ у стовпчик через півтора інтервалу).

Вимоги до оформлення акта:

1. Заголовок до тексту має включати короткий зміст актованого факту.

2. Текст складається з двох частин: вступної, в якій вказують підстави для складання акта, перераховують членів комісії, їхні посади, прізвища, ініціали, та констатуючої, в якій зазначають мету і завдання, описують сутність і характер виконаної роботи, встановлені факти, вносять пропозиції, роблять висновки.

3. Дата акта має відповідати дню факту, що актується.

4. Акт складають у трьох примірниках:

1-й - направляється до вищої організації;

2-й - керівникові організації;

3-й-до справи.

5. Акт підписують всі особи, які брали участь у його складанні, а також присутні.