Фразеологізми

Зверніть увагу: слова в мові вживаються не ізольовано, а в реченні або у фразі, тобто у сполученні з іншими словами.

У нашій мові зустрічаються лексичні, синтаксичні і фразеологічні сполучення. Наголошуємо, фразеологізми – це такі стійкі мовні звороти, які становлять певну змістову цілісність, хоча їх складові частини легко виділяються.

Запам’ятайте, їх особливості за поданою таблицею:

Назва	Значення	Приклад
Лексичні	Назва одного поняття.	Антонів вогонь, Великий віз (астр.), Біла Церква (геогр.)
Синтаксичні	Вільне, граматично організоване за допомогою сурядного або підрядного зв’язку, словосполучення.	Батько і мати, широке поле, посіяли пшеницю, виписали довідку
Фразеологічні.	Вільні і частіше стійкі словосполучення, що сприймаються як єдине ціле.	Мати на увазі, пасти задніх, дати гарбуза, ні світ ні зоря, випити чашу до дна

Найчастіше фразеологізми вживаються в художній, публіцистичній літературі, в усному мовленні. Вони роблять мову більше образною, дохідливою, переконливою.

Фразеологізми поділяють на кілька груп, дивись таблицю.

Класифікація фразеологізмів:

Групи фразеологізмів	Їх значення	Приклади
Фразелогічні зрощення	Складають неподільну цілість і значення яких не можна пов’язати з тими словами, що входять до даного виразу.	Бити байдики, бути притчею во язицех, чого доброго!, загнати на слизьке
Фразеологічні єдності	Стійкі і неподільні мовні вислови, загальне значення яких зв’язане з тими словами, що входять до їх складу.	Пошитися в дурні, кров з молоком, балакала, говорила – сім мішків гречаного Гаврила
Фразеологічні сполучення	Стійкі звороти, які характеризуються певною самостійністю складових частин (одне слово становить ядро, інші його пояснюють).	Порушити: питання, справу. Взяти: участь, до уваги, в шори.

Зверніть увагу, що названі фразеологічні типи не охоплюють прислів’їв, приказок, багатьох крилатих виразів, які, безперечно, належать до фразеології мови.

Пригадайте, прислів’я і приказки – результат мовної творчості народу, в яких відбивається мудрість народу, його вікова культура, а саме позитивне ставлення до праці, колективу, науки, моральних принципів і чеснот:

• Де господар добре робить, там і поле буйно родить.

• Сила та розум – краса людини.

• За праве діло стій сміло.

• Хто лінивий, то і сонливий.

• Гречана каша сама себе хвалить.

• За онучу збили бучу.

• Під лежачий камінь вода не тече.

Зверніть увагу, що в українській мові широкого вжитку набула фразеологія з інших джерел:

• Вирази виробничо-професійного походження, наприклад:

Сім раз одміряй, раз одріж (з мови кравців)

Грати першу скрипку (з мови музикантів)

Лити воду на плин (з мови мірошників)

Не святі горшки ліплять (з мови гончарів)

• Влучні фрази видатних людей:

Борітеся – поборете (Т. Шевченко)

Без мови рідної, мій сину, народу нашого нема (В. Сосюра)

Бути чи не бути (В. Шекспір)

Останній з могікан (Ф. Купер)

• Переклади іншомовних фразеологічних зборів та біблійних і євангельських висловів:

Як пит дати, і носа не показать (рос.)

Бути не в своїй тарілці (фр.)

Дивитися крізь пальці (нім.)

Прокрустове ложе, гордіїв вузол (анг.)

Стати притчею во язицех.

Вавілонське стовпотворіння (бібл.)

Наголошуємо, що використання фразеологізмів свідчить про рівень загальних та мовних знань особи. Доречне їх вживання пожвавлює виступ, робить його більш змістовно окресленим, емоційним.