Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
самост. вивч. мова.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
15.11.2019
Размер:
748.54 Кб
Скачать

Розділ ііі Лексичний аспект сучасної української літературної мови у професійному спілкуванн (8 год.)

Зміст

1. Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни.

2. Спеціальна термінологія і професіоналізми.

3. Типи термінологічних словників.

4.Точність і доречність мовлення. Складні випадки слововживання.

Основні терміни і поняття: професіоналізм, термін, термінологія, терміносистема, неологізми, фразеологізм, складноскорочене слово, абревіатура, графічне скорочення.

Література

1.Глущик С.В. та ін. Сучасні ділові папери. - К., 2001.- 13-19,178-179, 188-201с.

2.Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення.- К., 2001.- 9-17, 300-318с.

3.Мацюк З.О. Станкевич Н.І. Українська мова професійного спілкування.-К., 2005.61-80,120-158с.

Суть і завдання теми

Дана тема ознайомить Вас з особливостями використання лексики у професійному спілкуванні. Ви з’ясуєте суть професіоналізмів і термінів і навчитися їх розрізняти; отримаєте відомості про фразеологізми, їх різновиди; ознайомитеся з різноманітними скороченнями, які характерні для ділового мовлення.

Засвоєння теми дозволить студентам більш вдало і широко послуговуватися лексичним багатством української мови.

1.Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни. Словниковий склад мови

Словниковий склад мови або інакше лексику (сукупність слів, що вживають в мові) вивчає наука лексикологія. Лексика (від грец. - словесний, словниковий) - це сукупність слів будь-якої мови, а також сукупність слів певної сфери вживання (професійної, офіційно-ділової, наукової, виробничо-технічної тощо).

Слово - це граматично оформлений звук чи звуковий комплекс, за яким у процесі суспільної мовної практики закріпилося певне значення.

Лексика української літературної мови відзначається багатством і різноманітністю. Кожне слово мови використовується з певною метою: називає предмет, ознаку, дію, означає спосіб дії, вказує на якість і т.п.

Лексичний склад мови відображає безперервні зміни, які відбуваються у житті суспільства. У процесі тривалого розвитку українська мова витворювала власні лексичні засоби, вилучає застарілі та невластиві їй форми, а також започає нові слова з інших мов і пристосовує їх для своїх потреб. Мова, забезпечуючи стійкість свого лексичного фонду на конкретному історичному етапі, задовольняє комунікативні потреби мовців у різних сферах суспільного життя.

Словниковий склад української мови можна погрупувати за такими ознаками:

  • За походженням – українські і запозичені слова (заповіт, рада, скарбниця; компаньйон, ілюзія, етика).

  • За сферою вживання – загальновживані і вузько вживані, тобто обмежені територіальним або професійним вживанням (десять, тиждень, сидіти; в’язан (букет), штрек, матриця.)

  • За ступенем уживаності – активний і пасивний словниковий склад (газета, дорога, світлий; земство, робфак, ратоборство).

  • За стилістичним забарвленням – нейтральні та стилістично забарвлені (зірка, прапор, думка; зірниця, стяг, мисль; мати, хлопець, ледар; матусенька, хлопченя, ледащо).

  • За взаємними відношеннями – антоніми, синоніми, омоніми (ворог – товариш, захисник – оборонець, адреса – адрес).

Словниковий склад мови вивчає також наука етимологія, яка досліджує походження слова і розвиток його значення та лексикографія, що займається проблемами укладання словників.

Власне українська лексика

Власне українська лексика - це слова, які виникли на українському мовному ґрунті в період формування і розвитку української мови і ви­ражають її специфіку. Це кількісно найбагатший та найбільш різнома­нітний пласт корінної лексики, який утворюють загальновживані слова різних тематичних груп, назви страв і напоїв, одягу та взуття, рослин, явищ природи, абстрактна лексика, напр.: вареник, галушка, борщ, го­рілка, паляниця, млинець, юшка, узвар; штани, спідниця, черевик, чо­біт, кожух, сорочка, хустка, стрічка; соняшник, суниця, шовковиця; гай, хурделиця; мрія, надія, поступ, а також назви із суспільно-полі­тичної, адміністративної, технічної, наукової, педагогічної сфер, напр.: громада, громадянин, галузь, держава, працівник, підприємство, промисловість, кисень, питома вага, підручник, іспит, освіта.