Розділ 4. Інститути та основні засади забезпечення соціально-політичного розвитку план

1. Соціальні інститути як основа забезпечення потреб соціального розвитку

2. Соціальні потреби як першоснови виникнення соціальних інститутів

3. Рівні задоволення соціальних потреб з допомогою соціальних інститутів та етапи інституціоналізації

4. Інститути соціальної держави та її соціальної політики

5. Соціальна згуртованість як інститут забезпечення прогресивного розвитку суспільства

6. Проблеми України в аспекті становлення інституту соціальної згуртованості суспільства

• Резюме до розділу

• Терміни і поняття

• Питання для перевірки знань

• Завдання для індивідуальної роботи

• Література для поглибленого вивчення

Вивчивши матеріал цього підрозділу, ви будете ЗНАТИ:

• сутність соціальних інститутів та їх види в соціальній деожаві

• роль соціалних інститутів в забезпеченні потреб соціального розвитку

• роль соціальних потреб в виникненні соціальних інститутів

• рівні задоволення соціальних потреб з допомогою соціальних інститутів

• Етапи процесу створення соціального інституту

• соціальні норми і їх функціональна роль в соціальних інститутах

• соціальну згуртованість та її сутність як суспільного інститутуту

• проблеми України в аспекті формувння соціальних інститутів суспільства

а також УМІТИ:

1. характеризувати інститути соціальної держави

2. аналізувати соціальні потреби в аспекті формувння суспільних інститутів

3. визначати групи соціальних потреб за рівнем їх задоволення в суспільстві

4. оцінювати деструктиви соціальної згуртованості в Україні

4.1. Соціальні інститути як основа забезпечення потреб соціального розвитку

Соціальний розвиток, як відомо, здійснюється з допомогою активної соціальної політики, яка опирається на на відповідні соціальні організації та структури і на свій власний соціальний інститут. Адже у широкому змісті слова “соціальна політика” - це суспільний інститут, діяльність якого спрямована на забезпечення основних соціальних потреб суспільства і його прошарків, також це один з найважливіших напрямків внутрішньої політики держави, що має у своїй основі соціальну доктрину, яка визначає стратегію й цілі розвитку суспільства, а також діяльність інститутів громадянського суспільства і нарешті, - це система заходів, що забезпечує рішення в усіх напрямках соціальної сфери (зайнятість населення, охорона здоров'я, освіта, соціальне й пенсійне забезпечення та ін.).

В сучасних умовах соціальні інститути — це елементи соціальної структури суспільства, що являють собою відносно стійкі типи і форми соціальної практики, за допомогою яких організується громадське життя, забезпечується стійкість зв'язків і відносин у рамках соціальної організації суспільства.

В вузькому розумінні соціальні інститути - це функціональні органи суспільства (державні установи, судова система, система самоуправління, органи соціального партнерства тощо), а також системи формальних юридичних норм.

В широкому сенсі соціальні інститути — це відносно стійкі компоненти суспільного життя, що включають(Див рис 4.1)

Розвиток інституціоналізму було ініційовано цілим рядом обставин, серед яких виокремимо наступні: зміна ролі держави і, зокрема, посилення її правових та соціальних функцій; посилення соціальної компоненти у поведінці суб’єктів ринкової економіки, меті їхньої діяльності; зміни в потребах та менталітеті зайнятих в економіці; критичне переосмислення наукового і практичного багажу капіталістичного ринкового господарства індустріальної доби.