МОН СПОРТУ ТА ОСВІТИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КНЕУ ІМ.ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
МІНІ-ЛЕКЦІЯ НА ТЕМУ: «Розвиток прямого оподаткування в Україні. Оподаткування доходів фізичних та юридичних осіб. Майнове оподаткування.»
Підготувала:
Студентка 3-го курсу
ФЕФ 317 група
Тимощук Анна
Київ 2011
План:
Розвиток прямого оподаткування в Україні.
Проблеми прямого оподаткування
Податок на прибуток юридичних осіб
Хто є об’єктом оподаткування
Проблеми
Податок на дохід юридичних осіб
Хто є об’єктом оподаткування
Проблеми
Висновки
Майнове оподаткування
Недоліки майнового оподаткування
Податок на нерухомість фізичних та юридичних осіб
Висновки
Розвиток прямого оподаткування в Україні.
Податки поділяють на прямі і непрямі. Економічним критерієм поділу є кінцевий платник податків. Юридичним критерієм є платник у бюджет з позиції законодавства. Економічний і юридичний критерії не завжди співпадають, особливо у випадку непрямих податків. Економічно кінцевим платником прямих податків є той, хто отримує дохід, володіє майном, а кінцевим платником непрямих податків є споживач товару, тому іноді їх називають податками на споживання.
На сьогодні прямі податки - це обов'язкові платежі, які безпосередньо сплачуються платником до бюджету держави залежно від розміру об'єкта оподаткування (податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на нерухомість, податок з власників транспортних засобів), причому сплата такого податку призводить до вартісного зменшення об'єкта оподаткування. Прямі податки вважаються більш соціально справедливими з погляду платоспроможності їх платників, оскільки об'єктом оподаткування є дохід або прибуток.
Як видно із таблиці , пряме оподаткування має переваги перед непрямим лише в контексті соціальної справедливості, але враховуючи той факт, що система оподаткування доходів фізичних осіб та прибутків підприємств в Україні здійснюється за фіксованими ставками, цей принцип також майже не реалізується. Проте прямі податки закріпилися в системі оподаткування і є бюджетоутворюючими податками, тобто їх відносний вклад у доходну частину бюджету є значним.
Проблеми прямого оподаткування:
по-перше, реформовано податок з доходів фізичних осіб у бік зменшення ставки, що сприятиме розширенню бази оподаткування та стимулюванню економічної активності платників, по-друге, внесено суттєві зміни з метою спрощення процедур адміністрування, по-третє, зменшено обсяг податкових пільг.
Податок на прибуток юридичних осіб
Оподаткування прибутків юридичних осіб здійснюється в Україні на підставі Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону від 22 травня 1997 р. (зі змінами та доповненнями). Оподаткування податком на прибуток здійснюється за принципом резиденства. Платниками податку є: з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи й організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами; з числа нерезидентів - фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерел їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом.
Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань платника податку
Проблеми:
1) Наявність двох паралельних обліків – бухгалтерського та податкового: взаємозв’язок бухгалтерського обліку з нормами податкового законодавства є однією з найважливіших бухгалтерських проблем сьогодення, котра вже декілька років обговорюється обліковцями. Цей конфлікт змушує піднімати питання про виділення податкового обліку із єдиної системи бухгалтерського обліку, визначення єдиної методики розрахунку податкового зобов’язання за даними бухгалтерського обліку тощо. Головними причинами, що спричиняють розбіжності показників фінансової і податкової звітності є: дата визнання доходів і витрат у бухгалтерському обліку та відповідно до податкового законодавства, обмеження щодо віднесення затрат до валових витрат. Розглянемо кожен із названих факторів. Момент визнання доходів (витрат) підприємства є одним із ключових питань обліку. Основними причинами різниці у часі між доходами (витратами) бухгалтерського обліку і відповідними їм валовими доходами (витратами) є: застосування правила «першої події»; коригування витрат на залишки запасів; застосування різних методів амортизації.
Описані протиріччя норм податкового законодавства і національних стандартів обліку призводять до штучного збільшення витрат на їх здійснення, а також виникнення помилок .
2) Безсистемне, необґрунтоване надання пільг: надання економічно необґрунтованих пільг в оподаткуванні не можна назвати ефективними стимулами чи регуляторами підприємницької діяльності. Досвід розвинутих країн свідчить, що поширення форми підтримки підприємства, як пільги на податок з прибутків підприємства, не є перспективною.
2) Податок на дохід фізичних осіб
Податок з доходу фізичних осіб є основним прямим податком, що сплачують фізичні особи в Україні. Справляння цього податку здійснюється незалежно від віку, громадянства, статі, раси, національності, соціального і майнового стану, належності до громадянських організацій та політичних партій. Платниками даного податку є неповнолітні громадяни, а також резиденти, тобто фізичні особи, які мають місце проживання в Україні та отримують доходи як на території України, так із за кордону, та нерезиденти - фізичні особи, які отримують доходи за джерелом їх походження з України.
В Україні цей податок має досить стабільну законодавчу форму - із 1992 року він регулювався Декретом Кабінету Міністрів України « Про прибутковий податок з громадян», а з 1 січня 2004 року - Законом України « Про податок з доходів фізичних осіб». Проте, попри досить стабільний характер відпрацьованості цілої низки механізмів, деякі положення даного закону характеризуються новизною та невизначеністю. Саме метою даної статті є визначення основних проблем в оподаткуванні фізичних осіб та в законодавчому акті, що регулює цей процес.
Проблеми:
- по - перше, слід визначитись зі змістом податку взагалі.. По - перше, не зрозуміло, про які послуги, надані територіальною громадою, йдеться. І по - друге, вважається,що при визначенні прибуткового податку акцент необхідно робити саме на доходи та джерела їх отримання особою.
- по - друге, слід зауважити про нелогічну структуру діючого Закону України « Про податок з доходу фізичних осіб ».
- по - третє, досить важливою постає проблема подвійного оподаткування при виплаті доходів суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам.
- по - четверте, виникає проблема при визначенні податкового кредиту.
Висновки:
Отже, загалом можна зазначити що, податок з доходу фізичних осіб стає не тільки головним джерелом формування державного бюджету, але й важливим джерелом радикальних змін, виконуючи роль фінансового регулятора виробництва, стає засобом забезпечення соціальної сфери.
Всі проблеми, які існують в цій сфері повинні якнайшвидше вирішуватись, щоб сприяти подальшому розвитку нашої країни. В першу чергу, потрібно налагодити та удосконалити податкову базу, оскільки найбільше недоліків спостерігається саме в законодавчому забезпеченні даного питання.
Майнове оподаткування.
До майнових податків, які справляються в Україні та які тільки передбачається ввести, належать: податок на майно підприємств, податок на нерухоме майно громадян, податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Із цих трьох податків поки що стягується лише останній, два інших готуються до введення. Як свідчить назва цих податків, об’єктом оподаткування тут є майно. Що перебуває у власності юридичних осіб та громадян, при цьому перший податок справлятиметься виключно з юридичних осіб, другий – з фізичних осіб (громадян), третій стягується і з юридичних і фізичних осіб. Джерелами сплати цих податків є особистий дохід громадян або доход (прибуток) підприємств. Податки цієї групи поповнюють дохідну базу бюджетів усіх рівнів. Так, податок із власників транспортних засобів надходить до бюджетів Республіки Крим, областей та міст Києва та Севастополя. Податок на нерухоме майно громадян має надходити виключно до бюджетів місцевого самоврядування. Податок на майно підприємств розподіляється між державним бюджетом, бюджетами Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя у порядку, що визначається в Законі України про державний бюджет України на відповідний рік.