РОЗДІЛ 8. УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНИМ ЗАХИСТОМ ЕКОНОМІЧНО АКТИВНОГО НАСЕЛЕННЯ

ПЛАН

8.1.Об’єктивна необхідність соціального захисту економічно-активного населення

8.2.Схема соціального захисту економічно активного населення

8.3.Захист населення від безробіття та захист безробітних

8.4.Додаткові гарантії щодо працевлаштування

8.5. Мінімальна заробітна плата та її гарантії в системі соціального захисту

8.6.Індексація заробітної плати працюючих. як елемент захисту в умовах інфляції

8.7.Компенсація втрати частки заробітної плати в зв’язку з затримкою її виплати

8.8.Компенсація ушкодження здоров’я від нещасного випадку та профзахворювання

• Резюме до розділу

• Терміни і поняття

• Питання для перевірки знань

Завдання для індивідуальної роботи та задачі до теми

• Література для поглибленого вивчення

Вивчивши матеріал цього підрозділу, ви будете ЗНАТИ:

• необхідність соціального захисту економічно-активного населення

• схему соціального захисту економічно активного населення

• законодавчі основи захисту населення від безробіття

• правові засади захисту безробітних

• гарантії щодо працевлаштування безробітних

• гарантії в оплаті праці працюючим

• порядок індексації заробітної плати працюючим в умовах інфляції

• порядок компенсації втрати частки заробітної плати в зв’язку з затримкою її виплати

• порядок компенсації ушкодження здоров’я від нещасного випадку та профзахворювання

а також УМІТИ:

• характеризувати інститути соціального захисту ЕАН

• аналізувати складові соціального захисту ЕАН

• розраховувати розміри допомоги по безробіттю, компенсації від втрат несвоєчасно виплаченої заробітної плати та інфляційних втрат

• розраховувати розміри разових компенсаці від стійкої втрати працездатності, та компенсації сім’ї загиблого

8.1. Об’єктивна необхідність соціального захисту економічно-активного населення

З попереднього розділу стало відомо, що в соціальній державі соціальний захист населення сприяє стабільності, безпеці та гармонізації відносин в суспільстві. Соціальним захистом мають бути охоплені всі групи населення. Проте особливу категорію в кожному суспільстві представляє економічно-активне населення. На його “плечах”(крім створення матеріальних і духовних благ суспільства) і тримаються всі надходження до соціальної складової державного бюджету та недержавних соціально-страхових фондів.

Економічно – активне населення – це населення певного віку (звичайно 16 або 18 років), яке приймає активну участь у трудовій діяльності або прагне реалізувати свою працездатність за винагороду . У економічно розвинутих країнах (ЕАН) визначається як сума зайнятого і незайнятого зареєстрованого у відповідних службах населення, що активно займається пошуком роботи.

Частка економічно активного населення залежить від кількості людей в працездатному віці, а також від рівня зайнятості людей в допенсійному та після пенсійному віці.

В 1993 році Верховна Рада України затвердила Концепцію соціального захисту населення, де зазначено, що джерелом підвищення добробуту населення має стати ефективна праця, трудова активність населення та підприємницька ініціатива.

Але навіщо і з якою метою потрібно захищати економічно активне населення? Причин для цього немало.

І, по-перше, сама формула захисту “свобода сильним” в сучасних умовах звучить більше гаслом ніж відповідає реальності. Це пов’язано з тим, що реалізувати конституційне право на працю працездатному громадянинові сьогодні досить важко, а інколи і не можливо. Ще зберігається високий рівень безробіття(біля 4% офіційно і біля 10% реально, не враховуючи прихованого безробіття, в стані якого перебуває значна частина робочої сили). Рівень захисту і безробітних , і зайнятих досить низький.

Розмір допомоги по безробіттю залишається нижчим від прожиткового мінімуму, а з числа зайнятих(працюючих) від 20 до 30% робочої сили перебуває в стані прихованого безробіття.

По – друге, рівень оплати праці в значної кількості зайнятих є нижчим від прожиткового мінімуму, що потребує захисту доходів працюючих і відповідно підвищення мотиваційної функції заробітної плати.

По – третє, залишається ще значною сума заборгованості за цілий ряд років по заробітній платі , яка становила на початок 2011 року 1766,0 млн. грн.

По – четверте, потребує вдосконалення нормативно-правова база щодо зайнятості населення, адже ефективність працевлаштування на сьогодні є ще невисокою, крім того за межами соціального захисту залишається значна частина працюючих в режимі неповного робочого дня, тижня(вимушено незайнятих).

По – п’яте, не ефективною залишається підтримка власного бізнесу або (самозайнятості). І про це підтвердили протестні події на Майдані Незалежності в Києві представників малого і середнього бізнесу восени 2010 р. при затвердженні нового Податкового Кодексу України.

По – шосте, не є соціально справедливою підтримка тих, хто втратив своє здоров’я на виробництві(мова йде про розміри разової компенсації при стійкій втраті працездатності працівника і наступних так званих регресивних виплатах, прив’язка яких здійснюється до середньої зарплати працівника).

По – сьоме, дозвільно – заборонно - обмежувальним залишається право працівників на страйк як крайню форму протесту при порушенні соціально-трудових прав працюючих.

По – восьме, потребує вдосконалення захист інтересів споживачів від ринку товаровиробників тощо.

І це далеко неповний список причин і проблем в соціальному захисті ЕАН. Але зрозуміло одне, і про це засвідчує світовий досвід, що від того на скільки захищене економічно-активне населення і забезпечено захист його трудових і соціально-економічних підприємницьких прав і залежить ступінь соціальності держави.