1. Зміст роботи

При виконанні розрахунково-графічної роботи необхідно визначити:

1. Величину і діапазон терморезистора R₁;

2. Величини опорів пліч моста R₂ , R₃, R₄;

3. Напругу джерела живлення моста U;

1.4.Чутливість моста по струму і напрузі при відповідних співвідношеннях коефіцієнта погодження гальванометра з колом моста

1.5.Необхідні значення опорів гальванометра R_Д , а також постійну гальванометра по струму G_i , і напрузі G_v. 1.6.Вибрати тип гальванометра PG1 і визначити ступінь β і час заспокоєння Т_у. Числові дані для розрахунку знаходять із таблиці вибору індивідуального варіанта, виходячи із послідовності розміщення букв прізвища і ім'я студента, виконуючого

Рис. 1. Схема вимірюючого моста дану розрахунково-графічну роботу.

постійного струму (Додаток 1)

Так, наприклад, студент Реве Юрій почне виконання своєї розрахунково- графічної роботи із заповнення таблиці вибору варіанта

Р	E	В	А	Ю
Терморезистор	P1max	ε,%	Кд	Pдоп,Вт
Tсn -50 /(від +100° до +400°)	0.02	0.03	1;0.15	0.2

38 2.Методика розрахунків

2 .1.Визначити мінімальний R_1min і максимальний R_1max опори при мінімальній t⁰_min і максимальній t⁰_max температурах і значення опору R_lcp при середній температурі:

виходу з типу терморезистора R₁ і діапазону зміни температур по номінальній статичній характеристиці перетворювача [3] або розрахунковим шляхом [5].

2.2.Визначити опори пліч моста R₂, R₃, R₄. Потужність яка споживається опором гальванометра R_Д, пропорційна потужності P₁ , що втрачається терморезистором R₁ . Параметри моста потрібно вибирати так , щоб ri моста було навантажене найбільше , тобто R₁=Р_1мах

_{Тоді :} , _{де і}

min - безрозмірні коефіцієнти.

За формулами знаходять опори пліч моста: R₂= m R_1ср ; R₃= n R_1ср ; R₄ = m n R_{l cp}

2.3.Визначити навантаження джерела живлення моста u із умови:

де

2.4.Визначити чутливість моста по струму і по напрузі при різних значеннях К_д і середньому значенні опору, що вимірюється, за формулами:

;

2.5.Визначити опір гальванометра і його постійну по струму G_i (поділок/А), виходячи із величини вхідного опору моста R_ВХ з боку вимірювальної діагоналі 1-2 за формулами : R_Д=К_ДR_ВХ , де

- вхідний опір моста.

, де - приріст струму в діагоналі навантаження при зміні опору на є.

2.6.Визначити постійну по напрузі G_V (поділ/В) гальванометра, виходячи з величини приросту напруги в діагоналі навантаження за формулою:

7

гнізд XS1, XS2, XS3 і накреслити на кальці графіки напруг.

4.Проградуювати вольтметр PV2, вважаючи зразковим вольтметр PVl, для чого поступово зменьшувати автотрансформатором TV1 напругу до нуля, а потім збільшувати до номінальної, при вимкненому вимикачi SA1.

Результати досліду занести в таблицю:

Номер досліду	Опір додаткового резистора Rд, Ом	Опір вольтметра Rв, Ом	Межа виміру приладу PV2 Uв,B	Показання вольтметра PVl,B	Кут відхилення приладу PV2,поділок
1...1O

5.Виміряти для декількох напруг вольтметром PV1 діючу напругу U, середню випрямлену Ucp - за двонапівперіодною схемою вольтметром PV3 середнє випрямлене Ucp* - за однонапівперіодною схемою вольтметром PV4 при розімкнутому вимикачі SA1 і амплітудне Um при замкнутому вимикачі SA1. Результати досліду занести в таблицю:

Номер досліду	Діюча напруга U,B	Середня випрямлена напруга за схемами		Амплітудна напруга при вимірюванні приладом Um,B
		Двонапів- періодною Ucp,B	Однонапів- періодною U' cр, В	магнито електричним	цифровим
1...5

6. Встановити вплив вхідного опору вольтметра PV4 на вимірювання амплітудної напруги U_m, для чого почергово замінюючи PV4 на цифровий ,записати амплiтудну напругу для діючих напруг 25; 50; 75; 100% U_ном .

7а

Опрацювання результатів досліду

1. Побудувати залежнiсть показання вольтметра РV2 вiд напруги вольтметра РV1 за даними дослiду п.5.

2.Визначити за даними таблиці п.5 коефіцієнт амплітуди K_a , коефіцієнт форми Кф і порівняти їх з теоретичними: K_a=1,41; Кф=1,1. Розрахувати середню випрямлену напругу при двонапівперіодному випрямленні.

6

Опис експериментальної установки

Дослідження перетворювача виконують на експериментальній установці, яка складається з двонапівперіодного мостового випрямляча на діодах VD1...VD4 і однонапівперіодного на діоді VD5. Додатковий резистор Rд служить для градуювання магнітоелектричного вимірювального механізму. Магніто- електричним вольтметром PV4 вимірюють середню випрямлену напругу для однонапівперіодної схеми при вимкненому вимикачі SAl і амплітуду синусоїдної напруги при підключеному конденсаторі C за допомогою вимикача SA1. Вольтметр PV1 електромагнітної системи вимірює діючу синусоїдну напругу. Гнізда XS1...XS3 служать для підключення осцилографа. Живлення установки здійснюється від мережі синусоїдної напруги А,В через автоматичний вимикач QF1 і регулюючий автотрансформатор TV1.

Проведення досліду

1.Ознайомитися з приладами і обладнанням експериментальної установки записати їх технічні характеристики в протокол випробування. Розрахувати опір додаткового резистора R_д , при якому стрілка приладу PV2 відхиляється на максильну позначку і після перевірки викладачем встановити його за допомогою магазинів опорів. R_д =(K_д-1)R_в, де

R_д =U_ном./U_в;

U_ном – номінальна напруга;

U_в – межа вимірювання вольтметра;

R_в – опір вольтметра.

2.Приєднати до синусоїдної напруги А, В через двополюсний автоматичний вимикач QF1 регулюючий автотрансформатор TV1, вольтметр PV1 з гніздами XS1, мостовий двонапівперіодний перетворювач на діодах VD1...VD4, а потім однонапівперіодний перетворювач з діодом VD5 і к

Рис. З. Схема експериментальної

установки

онденсатор C для вимірювання амплітуди напруги.

3.Після перевірки керівником правильності з’єднань ввімкнути вимикач QF1 і автотрансформатором TV1 встановити номінальну напругу.

Підключити вхід Y осцилографа почергово до гнізд XS1 ,XS2,XS3 і накреслити на кальці графіки напруг. Відмітити, як змінюється графік напруг на вольтметрі PV4 при підключенні конденсатора C вимикачем SA1

5.Визначити за допомогою магазина опорів величину додаткового резистора R_Д, при якій

3 9 , де

2.7.Вибрати тип гальванометра PG1 за таблицею (додаток. 2) і для нього визначити ступінь заспокоєння за формулою:

де,

і час заспокоєння де:

v - похибка установки у відносних одиницях; ω₀ - кругова частота власних коливань рухомої частини рад/с.