Методичні вказівки

До виконання лабораторної роботи з курсу «Біогеохімія»

Для студентів спеціальності 7.070801

«Екологія та охорона навколишнього середовища»

Лабораторна робота № 9

«Міграція хімічних елементів в організмі людини, тваринних та рослинних організмах»

Мета лабораторної роботи: вивчити шляхи міграції хімічних елементів в організмі людини, а також в рослинних і тваринних організмах

Затверджено на засіданні

кафедри

прикладної екології

протокол

№_2__від _11.10___2010 р.

Кривий Ріг

2010

Що стосується впливу хімічного забруднення середовища на людський організм, то більш докладно ця характеристика наведена в таблицях 12 і 13. До цієї хактеристики додамо лише, що певної шкоди організму завдає найдрібніший пил, який здатний проникати навіть в альвеоли легень (для довідки: поверхня кожної легені коливає від ЗО до 80 м² і в них нараховується 300-350 млн. альвеол). В першу чергу це відноситься до часток діаметром 1-2 мкм (і не більші за 5 мкм). Частки пилу розміром менше 0,3 мкм легко проникають в кров крізь стінки альвеол. Такий пил є надзвичано небезпечним ще й тому, що під час перебування у повітрі він адсорбує шкідливі для організму забруднювачі (берилій, миш'як, кадмій, нікель, свинець, хром, ртуть, ванадій, азбест та ін.).

Таблиця 12

Вплив антропогенних забруднювачів на здоров'я людини

Забруднювач	Основне джерело	Вплив на здоров’я людини
Залізо	Промисловість	Цироз печінки, захворювання судин
Оксид вуглецю	Промисловість, автотранспорт, енергетика	Карбоксигемоглобінемія, поразка ЦНС, порушення жирового, вуглеводного, фосфоліпідного та вітамінного балансу; особливо чутливий плід
Кадмій	Виробництво кольо­рових металів (голов­ним чином цинку), батарейок, міне­ральних добрив	Протеінурія, хвороби нирок, хвороба Ітай-Ітай, остеомаляція, рак підшлункової залози, анемія, підвищення кров'яного тиску, остеопороз, мутагенна дія, інтестинальні розлади, рак
Марганець	Виплавка металу, добрива	Прогресуюча поразка ЦНС, летаргія, синдром Паркінсону, пневмонія, рак шлунку, пухлини кісток
Мідь	Промисловість, спалювання вугілля, фарби, добрива	Пневмонія, гепатити, професійні захворювання
Молібден	Грунт, вода, скло, мастила, фарби, виплавляння металу	Порушення ЦНС, ендемічна анатаксія, подагра
Миш’як	Промисловість, пестициди,пиво (до 15 мкг/л), добрива	Рак легень та шкіри, шлункові порушення, меланоз шкіри, периферійні неврити, перфорація перетинки носа, поразка шлунково - кишкового тракту
Нікель	Виробництво нікелевих виробів	Рак бронхів, дерматити (екзема), інтоксикація, "нікелева почесуха", порушення кровоутворення, підгостра мієло-оптиконейропатія, ембріотоксикоз
Нітрати, нітрити	Добрива, відходи тваринництва, стічні води	Метгемоглобінемія
Нітрозо-сполуки	Пестициди, добрива, харчові домішки	Канцерогенна, мутагенна та тератогенна дія
Ртуть	Пестициди, видобуток та горіння пального, електроніка, гальмові та гідравлічні флуоресцентні лампи	Інтоксикація, хвороба Мінамата, паралічі, психічна неповноцінність новонароджених, поразка ЦНС та періферійних нервів, інфальтильність, стоматити, порушення репродуктивних функцій
Фтор	Силікатна та алюмі­нієва промисловість, добрива	Флюороз, пневмонія, рак, подразнення слизової очей та верхніх дихальних шляхів, носова кровотеча, інтоксикація, прорив перетинки носу, склероз кісток, нерухомість суглобів, специфічні поразки шкіри, хвороби периферійної нервової системи, випадіння волосся
Хром (VI)	Виробництво сплавів та вогнестійкої цегли, фарби, добрива	Бронхіальний рак, дерматити
Цианіди	Пестициди, хімічна промисловість	Інтоксикація
Цинк	Кольорова металургія	Інтоксикація, пухлини, поразка шкіри (новоутворення)
Алюміній	Виробництво алюмі­нію, спалювання вугілля	Виробництво алюмі­нію, спалювання вугілля
Берилій	Спалювання вугілля, промисловість	Специфічні поразки легень, виснаження, збільшення лімфатичних вузлів
Селен	Збагачення руд, спалювання вугілля, виробництво сірчаної кислоти	Депресія, запаморочення, болі в голові, жовтуха, носова кровотеча
Свинець	Виробництво металів, двигуни внутрішнього згорання, придоро­жній пил, грунт навколо підприємств	Поразка ЦНС, печінки, нирок, статевих органів, ослаблення діяльності мозку в дітей
Ванадій	Спалювання нафти та вугілля,промисловість	Захворювання серцево-судинної системи
Бензпірен	Спалювання викопного пального	Інтоксикація, сприяння раку
Озон	Автотранспорт, фотохімічний смог,горіння нафти, вугілля	Руйнування живих клітин (токсичність вище ніж оксидів азоту і вуглецю та синільної кислоти), затруднене дихання, тривала поразка легень
Сірчастий ангідрид	Спалювання вугілля, нафтова, целюлозна промисловість, виробництво міді, цинку та свинцю з сульфідних руд	Кон'юктивити, бронхіти, пневмонія; сувмісно з бенз(а)піреном посилює канцерогенез; підвищені концентрації викликають сліпоту, дистрофічні зміни у печінці, нирках, серці
Двооксини	Нафтова та целюлоз­но-паперова проми­словість, неповне горіння твердих побутових відходів, бензину, приготуван­ня їжі, пестициди	Токсикози, рак, тератогенний ефект, хвороби шкіри
Оксиди азоту	Нафтохімічна та хімі­чна промисловість	Токсикози, рак, природжені аномалії, фіброзний бронхіт, запалення верхніх дихальних шляхів, порушення зубної емалі, серцева слабкість, нервові розлади; з цих речовин в організмі людини утворюються більш канцерогенні сполуки (нітрозоаміни)
Азбест	Виробництво будіве­льних матеріалів, будівельне сміття, ізолюючі матеріали	Рак
ПХБ	Забруднена вода, грунт та повітря	захворювання шкіри (зміна кольору, висипи), випадіння волосся, набряки, гіперкератоз, гіперплазія епітелію жовчних проток, жовчного міхура та сечового тракту, атрофія тимусу та селезінки, збільшення печінки та її пошкодження (некрози, крововиливи), порфірія, гормональні порушення, викидні, атрофія сім'яників та пригнічення сперматогенезу, дегенерація нирок, гепатокарцинома, тератогенний ефект («вовча паша»)

В стані спокою людина робить 16-18 вдихів/хвилину, а об'єм кожного вдиху - 500 см /хвилину. Виходячи з цього, при диханні чистим повітрям до легень людини щохвилини потрапляє 40-45 млн пилинок, а повітрям промислового міста - в 40-50 разів більше.

Польські екологи встановили, що забруднення сірчистим газом повітря центральних районів міста в концентрації 151-350 мкг/м³ скорочує об'єм видоху людини на 151 мл, порівняно з тим, що мають мешканці, які вдихують повітря з концентрацією цього забруднювача 53 мкг/м . При цьому скорочення об'єму видоху відбувається дуже швидко - в середньому 11 мл/рік, що можна порівняти з ефектом від паління тютюну.

Над звичайно чутливим до забруднення повітря є дитячий організм:

• навіть при рівні, наближеному до ГДК або незначному його перебільюценні (до 2 ГДК), спостерігається напруженість імунної системи, порушення функціонуючого стану різних систем дитячого організму, ускладнення течії гострих видів патології;

• при 4 ГДК і більших зростає тягар течії хронічних захворювань;

• при 6 ГДК і більше зростає частість чисельної та сумісної патології.

В зв'язку з цим нагадаємо, що за 70 років життя мешканець міста

вдихує з повітрям в середньому 16 мг бенз(а)пірену (при концентрації 0,1 мкг/м ), то призводить до накопичення в організмі 24-85 мг (або 10 мкг/добу), цього небезпечного вуглеводня, в тому числі: за рахунок овочів - 8,4-41, мучних виробів - 4,7-28,4, фруктів - 1,1-7, жирів та масла - 1,4-5,3, копчених продуктів - 1.9, питної види - 0,5 (примітка: мінімальні показники - для селищ, максимальні - для міст та близьких до них районів).

Сильно впливає на фізіологічний стан людини (особливо в містах, які розташовані в екстремальних природних умовах - пустелі, напівпустелі) явище відоме як "острів тепла", а саме:

• інтенсивне потовиділення (як наслідок перегрівання) зневоджує організм, веде , до втрачання ним життєво важливих мінеральних солей та водорозчинних вітамінів (В і В₂), загущенню крові та інших негараздів;

• втрачання з потом 20% (тобто 28-30 г) повареної солі може припинити шлунково екскрецію (для довідки: щодоби організм людини напрацьовує 0,5-2 л слини та 1,5-2 л шлункового соку), а понад 20% - може викликати появу м'язових судом, корч;

• в таких ситуаціях організм втрачає також калій, магній, мідь, цинк, йод та інші елементи, які відають провідністю серцевого м'язу, проникністю формених елементів крові та ін.;

• дуже високі температури можуть викликати навіть розкладання

білків організму, що призводить до накопичення в крові аміаку;

• з пі двищенням температури тіла на 1°С пульс прискорюється на 10 поштовхів за 1 хвилину, а верхній та нижній кров'яний тиск падає (при сильному перегріванні - верхній збільшується, а нижній - падає).

Чуйне людиною забруднення середовища є власне вторинним, тоді, як первинне сприяння забруднення відбувається на робочому місці (на виробництві), з якого і повинна починатися охорона довкілля (тобто з першоджерела шкідливих речовин).

Таблиця 13

Механізм токсичної дії деяких забруднювачів

Токсичний агент	Його дія
Кадмій, мідь, свинець, ртуть, цинк, галогени	Вплив на проникність клітинних мембран; реакція з 8Н - групою цистеїну та метіоніну
Нікель	Утворення комплексів з альбумінами
Магній, свинець	Зміна трьохмірної структури білків
Цинк, мідь, ртуть, нікель	Утворення комплексів з фосфоліпідами
	Замінюють в організмі:
Оксид вуглецю (чадний газ)	о2
Двооксид сірки	со2
Миш’як	ро4
Хлор	N03
Вольфрам	Молібден
Бром	хлор
Літій	Натрій
Цезій, рубідій	Калій
Хром	Кальцій
селен	сірку
	Переводять у нерозчинений (неактивний) стан:
Двовалентна сірка	Багато метаболітів клітин
Миш'як, алюміній, берилій, скандій, церій	р04, АДФ, АТФ
	Інгібірують ферменти
Берилій, фтор	Магнійзалежні
Двовалентна ртуть	Лужну фосфатазу, глюкозо-6-фосфатазу, лактатдегідрогеназу
Двовалентний кадмій	АТФ-азу, алкогольдегідрогеназу, амілазу карбоангідразу, карбооксипептідазу, глутаматоксалатацєтаттрансаміназу
Три- та п'ятивалентний миш'як	Піруватдегідрогеназу
Двовалентний свинець	Ацетилхолінестеразу, лужну фосфатазу, АТФ-азу
Нікель	Карбоангідразу, цитохромоксидазу, бенз(а)піренгідроксилазу
Фтор	Енолазу
Цианіди	Залізовмісні

Професійні шкідливості підривають здоров'я людини на декілька поколінь, про що свідчать приклади, взяті з окремих районів Донецької області: народження дітей з генетичним порушенням розвитку нервової системи спостерігається в середньому у 76% випадків від батьків, які відчували на собі дію професійних шкідливостей, зокрема пов'язаних з нафтохімічною та нафтопереробною промисловістю, для якої властива постійна присутність 4-х канцерогенних речовини, 6-ти - мутагенних та 23-х - токсичних речовин. До їх числа належать бензол, етилен, стирол та формальдегід, які водночас мають всі вказані вище властивості. Клас небезпечності забруднюючих речовин оцінюють згідно наступної шкали:

• 1-й клас - надзвичайно небезпечні (ванадій, бенз(а)пірен, ГХЦГ, нікель, свинець, хром, барій, озон та ін.);

• 2-й клас - високонебезпечні (хлористий водень, двооксид азоту, сірчана

кислота, фтористий водень, синільна кислота, пил від виробництва білково- вітамінних препаратів, мідь, бензол, азотна кислота, сірководень, СПАР, кадмій, фенол, миш'як, марганець та ін.);

• 3-й клас - помірно небезпечні ( оксид азоту, сірчистий ангідрид, залізо, олово, сажа, цинк, вольфрам та ін.);

• 4-й клас - малонебезпечні (аміак, нітрат амонію, бензин, ацетон та

ін.).

До першого класу небезпечності відносяться такі види діяльності та виробництв:

-атомна енергетика та атомна промисловість;

• біохімічне, біотехнічне та фармацевтичне виробництво;

-збирання, обробка, зберігання, поховання та утилізація всіх

видів і промислових та побутових відходів;

• нафтова, газова, хімічна, металургійна, вугільна, гірничо-

видобувна, і целюлозно-паперова, деревообробна промисловість;

• виробництво цементу, асфальтобетону, азбесту, скла, харчових

продуктів;

• автотранспорт, ТЕС, ТЕЦ, очисні споруди та інші.

Впливає на здоров'я людини і іонізація повітря. Нагадаємо, що в 1 см³ повітря звично міститься від 200 до 10000 позитивних та негативних іонів. В залежності від температури, вологості та задимленості атмосфери концентрація позитивних іонів може сягати 5000/см³, що негативно впливає на інтенсивність роботи серця, дихання, тиск крові і обмін речовин (більш високі концентрації позитивних іонів викликають запаморочення, задушення, зниження загального тонусу, втому та ін.). Між тим, підвищення концентрації негативних іонів діє на людину позитивно. Нагадаємо, що вміст останніх в повітрі скверів, садів та парків коливає від 0,8 до 1,2 тис./см³, в той час, як повітря дворів - "колодязів" містить 0,5 тис/см³ таких іонів (для порівняння: в лісовому повітрі їх концентрація становить 2-3 тис./см³).

Широко відомий, так званий, "синдром закритих приміщень". Цей термін поширився наприкінці 70-х - початку 80-х років XX ст. і використовувався для позначення скарг населення, щодо подразнення слизових оболонок та шкіри, розлад дихання, нездужання, часті респіраторні інфекції та ін., які зумовлюються тривалим находженням в неякісних мікрокліматичних умовах закритих приміщень. Завдяки цьому народилася проблема "людина-дім", вивчення якої дозволило встановити, що якість повітря приміщень визначається привнесеними зовні або утвореними в ньому небажаними фізичними, хімічними та біологічними факторами, зокрема: - повітря, житлових приміщень завжди містить певну кількість токсичних та канцерогенних нітрозосполук, джерелом яких являється тютюновий дим (чим більше нітратів в тютюну, тим більше під час паління утворюється нітрозоамінів;

• тютюновий дим містить біля 400 хімічних сполук, в тому числі - нікотин, оксид вуглецю та радіоактивний полоній), жаріння їжі; газові плитки, під час експлуатації яких в повітрі з'являється до 0,5 мг/м³ оксиду азоту (ГДК - 5 мг/м ; крім того треба мати на увазі, що до складу газового пального входять метан, етан, пропан, бутан і баласт - вуглекислий газ, азот, смоли та одоранин (етилмеркаптан, пропілмеркаптан та ін. - дуже запашні речовини, які додаються до природного газу); каміни, косметичні засоби (деякі креми, лосьйони, шампуні) а також засоби для миття посуду та інша побутова хімія;

• будівельні та оздоблювальні матеріали виділяють в приміщення багато шкідливих речовин; зокрема, 50% складових лаків та фарб переходять в повітря (для довідки: кількість лаків і фарб в розвинених країнах світу на 1 людину становить 25 кг/рік, в країнах, що розвиваються- 45 кг/рік);

• у XX ст. почалося широке використання в будівництві азбесту - волокнинці форми силікату магнію (містить у вигляді домішок залізо, кальцій та алюміній): в повітрі міст міститься до 1 тис. волокон азбесту/м³, що приблизно дорівнює його ГДК (0,5 мг/м³повітря);

• полістирольні плитки та полівінілхлоридні плівки (використовуються для : оздоблювання підлоги) забруднюють приміщення стиолом, двобутилфталатом;

| - клей на епоксидній основі виділяє неприпустиму кількість двофенілпропану та епіхлоргідрину;

- важкі метали добре поглинаються оштукатуреною поверхнею, тому вміст свинцю, цинку та кадмію в ній в 3-5 разів вищий, ніж в грунтах на території міста, де їхня кількість звично складає від 8 до 40 ГДК;

• вміст хрому в свіжопоклеєних обоях може досягти 19 мг/кг, або З ГДК;

• вміст свинцю в лінолеумі досягає 500 мг/кг;

• накопичення шкідливих речовин тканинним покриттям та їхня подальша десорбція в значній мірі залежать від властивостей цього покриття, для визначення яких запропоновані «індекс ворсистості» (відношення площі загальної ворсистої :| поверхні до площі приміщення) та «фактор полиць» (відношення загальної довжини , відкритих полиць до об'єму приміщення); вважають, що дія обох факторів на слизову оболонку очей та дихальних шляхів помітно випереджає впливання мікроклімату; статичної електрики, акустичного оточення, пилу, формальдегіду та освітлення;

• закриті приміщення накопичують продукти життєдіяльності людського організму (до 400 речовин), деякі з них є токсичними навіть для самої людини;

• на домашньому пилу, в щілинах та інших місцях приміщення розпліднюються деякі шкідливі мікроорганізми, зокрема: мікроорганізм легіонелла - збудник «хвороби легіонерів» (розпліднюється в системах кондиціонування повітря); найдрібніші кліщі - чинники алергійних захворювань (активно полюбляють місця накопичення пилу).

Як вже було сказано, суттєвим джерелом нітрозоамінів (онкогенних речовин) в закритих приміщеннях є тютюновий дим. Але слід додати, що коли цигарка тліє, то вихід цих речовин з димом збільшується в 10-50 разів. Тому в приміщеннях, де багато палять (наприклад, в барі), некурящі вдихують за 1 годину стільки ж нітрозосполук як курці під час паління 9-10 цигарок без фільтра або 17-35 цигарок з фільтром.

Додамо також, що нітрозосполуки виникають і безпосередньо в організмі людини з поширених попередників - нітрозуючих агентів (нітрати, нітрити), оксидів азоту та сполук, що нітрозуються (аміни або аміди). Особливо сприяє, утворенню нітрозосполук відомий тіоционат, який міститься в слині людини, особливо в слині курців. Оскільки активним інгибігором нітрозосполук є аскорбінова кислота, то вживання багатих на неї продуктів харчування буде сприяти виведенню їх з організму.

В промисловій і побутовій діяльності люди часто контактують з нітрозосполуками або їхніми попередниками. Наприклад, технологіями багатьох виробничих циклів передбачається використання як самих нітрозосполук, так і їхніх попередників, зокрема:

• нітритів - як антикорозійних засобів;

• нїгрозосполук - у виробництві фарб і ракетного пального, охолоджувальної рідини для обробки металу, косметики (креми для обличчя, шампуні, лосьйони), деяких засобів для миття посуду;

• нітритів (та інших попередників нітрозосполук) - як складової хімічного синтезу сирих гумових виробів (соски, дитячі іграшки, рукавиці, повітряні кульки).

З нітриту, що входить до складу деяких лікувальних препаратів (амідопірин, анальгін, фенацитин, бромгексин, пиперазин, ампіцеллін, етамбутал, оксациллін, пірамідон та ін.), в кислому середовищі шлунка утворюють нітрозосполуки, а похідні циметидину - нітрозоциметидин та двонітрозоциметидин є мутагенами.

Забруднені пестицидами продукти харчування теж сприяють появі в організмі людини нітрозосполук, які є похідними, наприклад, таких пестицидів, як атразин, двоамінозид, двомефокс, ландрил, прометрин, симазин, тірам, фенурон, цирам, етіофенкарб, та інших, список яких нараховує понад 35 найменувань.

Повітря приміщень за складом наближається до зовнішнього, але є й розбіжності: в ньому міститься кисню менше, ніж в зовнішньому, але більше - вуглекислого газу; воно має більший радіоактивний фон (особливо в будинках з деяких сортів бетону та силікатної цегли), головним чином, за рахунок радіоактивного газу - радону-222 (похідне природного розкладу урану та радію-226).

На радон-222 приходиться до 87% всієї природної радіоактивності. Він накопичується в підвалах, житлових приміщеннях. Ь - випромінювання продуктів розпаду радону відповідає за ризик захворювання на рак легень (з підвищенням радіоактивності за рахунок радону від 1 до 200 пКи частість розвитку цього захворювання зростає з 3-13 до 400-770 випадків/1000 чоловік).

В питній воді, обробленій хлором, трьох- та чотирьохвалентний плутоній легко перетворюється на шестивалентний, який дуже легко проникає в організм, ніж обидва перші.

Взагалі сам радон не представляє суттєвої загрози для людини, але він розпадається на ряд недовговічних хімічно активних елементів, до яких входять полоній-218, свинець-214, вісмут-214, полоній-214 і свинець-210 і подальший альфа-розпад яких "атакує" організм не тільки зовні, а й внутрішньо.

Спрощена схема механізму дії радіоактивних елементів на організм полягає в наступному:

- ізотоп проникає в клітину, розпадається і дає іонізуюче випромінювання, енергія якого миттєво народжує простіші фізичні реакції (швидкість яких важко уявити - десь одна квинтильйонна частка секунди!), завдяки яким активізуються атоми і молекули, які стають "збудженими" (тобто дуже "агресивними") і тому швидко вступають в первинні хімічні реакції з сусідніми молекулами або між собою;

- первинні фізико-хімічні реакції в більшості випадків відбуваються миттєво, але можуть тривати і протягом декількох годин; їх похідними є сильніші окислювачі - ліпоперекиси, радикали тощо, які руйнують будову макромолекул, без, яких немає життя (ДНК, РНК, білки та ін.).

Певні шкоди організму завдають і інші побутові фактори, зокрема пов’язані з приготуванням їжі та умовами зберігання харчів.

Виготовлені в алюмінієвому посуді сири містять до 695 мг/кг алюмінію, цукерки або жувальні гумки - до 100 мг/кг. Під час технологічної обробки харчових продуктів або рослинної сировини для годування худоби в них утворюється (з попередників - нітратів, нітритів, амінів, амідів) певна кількість нітрозосполук.

Так, при тривалому зберіганні (особливо в несприятливих умовах) в

сухій траві або в рослинних концентратах вміст цих сполук зростає від

нульових та незначних концентрацій до 150 мкг/кг. При технологічній

обробці м'яса у виготовлених з нього продуктах харчування в деяких

випадках їх вміст ще більший: в беконі та консервах -до 100 - 200 мкг/кг в

ковбасах, де багато спецій - до 1600 мкг/кг, в копченій та солоній рибі -до 100 мкг/кг.

Багато рослин і тварин є "біологічною пасткою" не тільки для важких

металів, пестицидів, нітратів, а й для онкогенних вуглеводнів, зокрема

бенз(а)пірену. Для останнього такими "пастками" є деякі види морських риб

(особливо камбала та тріска) і овочів (головним чином - картопля і кочанний салат).

Рослиниітварини. Рослинність міста представлена деревами чагарниками, газонною травою, декоративними і рудеральними (виникають стихіино на смітниках або звалищах) рослинами.

Насіння деяких видів завозиться до міста та його околиць залізничним водним або автомобільним транспортом, що перевозить продукти харчування (фрукти, овочі), сировину або товари з різних країн та регіонів Існує навіть термін "залізнична флора". Прикладом тому є зокрема рослинність району порту міста Ульянівська, де на площі всього 15 га було

виявлено 264 види тоді, як флора всієї пойми р. Волги в межах області складає 250 видів,

Озеленення території міст відбувається шляхом науково

обґрунтованого "зеленого будівництва", система якого включає такі основні принципи вибору рослин:

• екологічний - передбачає оптимальне співвідношення характеру насадження і оточуючого середовища, в якому рослини добре розвиваються і створюють композиції, що вдало гармонують з природними ландшафтами- у протилежному випадку невідповідність біологічних особливостей рослин ' екологічним умовам ландшафту (наприклад, липа - на бідному піщаному ґрунті ) веде до зниження їх ростових можливостей і швидкої загибелі;

• біоценотичний - при формуванні фітоценозів враховує взаємовідносини рослин, тобто їхню алелопатичну несумісність і швидкість

росту при різному поєднанні порід (наприклад, швидке зростання та формування крони в одних вплів призводить до пригнічення інших);

• систематичний - враховує видовий склад дерев та чагарників і віддає перевагу тим, що мають східні форми крони та однаковий розвиток гілля (цей принцип - є основою закладання парків і скверів);

• декоративний - передбачає - створення декоративних насаджень з метою прикраси площ, скверів, парків та будівель. |

Будь-який об'єкт зеленого будівництва (санітарно-захисні зони навколо підприємств, насадження в житловій зоні, на промислових майданчиках, в парках, скверах та в приміській зоні) людина закладає в бажаній для неї формі, використовуючи 3 00-350-ти рослин, що "прийшли" з лісів до міст в різні часи. Так, ялинка срібляста, туя, клен, біла акація, тополя, дівочий виноград "прийшли" з лісів Північної Америки; каштан кінський, бузок, жасмин - з Південної Америки та Північної Африки; жовта акація - з лісів Сибіру і т. ін.

В містах України, наприклад, "мешкають" понад 40 видів інтродукованих східно-азіатських хвойних порід.

Зустрічаються деякі види метеликів, жуків, комарів, кліщів, павуків та ін., але внаслідок значного забруднення середовища урбоєкосистемам не вистачає комах-опилювачів, що проти істотно знижує утворення насіння і плодів в рослин та завдає певної шкоди птахам, які ними живляться.

Одні представники фауни міст - мухи, блохи, комарі, клопи, таргани, миші, пацюки виступають як паразити або носії збудників небезпечних хвороб людини (гепатит, туляремія, бешиха, малярія, чума, тиф та ін.), інші (ворони та інші птахи) - виконують роль санітарів.

Ссавці представлені, головним чином, собаками, кішками, мишами, пацюками, а холоднокровні - жабами, ящірками та ін. Серед птахів превалюють горобці, голуби, ластівки, стрижі; зустрічаються дятли, дрозди та ін.

З наведених в даному розділі даних видно, що на сучасному етапі людина конструює екосистеми міст край недосконала, а тому вони стають її ворогами: пригнічують не тільки фізично, а навіть психічно ("забирають" духовність та доброзичливість - якості, що складають саму сутність людини). Щодо всього цього, то французький еколог П. Корніллот дуже влучно помітив, що людина в своєму пориванні до прогресу навіть не зупиняється, щоб поставити собі запитання " у що їй стає місто?"

Ще на початку 80-х років ВООЗ попереджала, що на другому місці після загрози нової ядерної війни наприкінці ХХ-го століття для людства постане проблема не тільки колосального зростання міського населення, а й проблема урбанїзованих територій, як нового середовища - з високою концентрацією шкідливих антропогенних факторів.