- •Методичні вказівки
- •«Охорона повітря від забруднення та його нормування в газовому середовищі»
- •Охрана воздуха
- •Окислительная деградация и детоксикація атмосферных загрязнителей растениями
- •Методичні вказівки
- •«Поширення хімічних елементів та їх сполук в біосфері. Кларки основних хімічних елементів земної кори»
- •Методичні вказівки
- •«Комплексометричне визначення кальцію і магнію в рослинах»
- •Методичні вказівки
- •«Визначення марганцю в рослинах (за методом а.А. Власюка і л.Д. Лейденської)»
- •Методичні вказівки
- •«Визначення міді в рослинах»
- •Методичні вказівки
- •«Визначення бору в рослинах ( за методом х. М. Починка)»
- •Концентрація в, мкг/мг
- •Методичні вказівки
- •«Прискорене визначення азоту, фосфору і калію з однієї наважки (за методом к. Гінзбург та ін. )»
- •Методичні вказівки
- •«Визначення небілкового і білкового азоту в одній наважці методом хлораміну ( за методом х.М. Починка)»
- •Методичні вказівки
- •«Міграція хімічних елементів в організмі людини, тваринних та рослинних організмах»
Методичні вказівки
До виконання лабораторної роботи з курсу «Біогеохімія»
Для студентів спеціальності 7.070801
«Екологія та охорона навколишнього середовища»
Лабораторна робота № 3
«Комплексометричне визначення кальцію і магнію в рослинах»
Мета лабораторної роботи: На основі рослинних зразків визначити вміст кальцію та магнію комплексометричним методом
Затверджено на засіданні
кафедри
прикладної екології
протокол
№_2__від _11.10___2010 р.
Кривий Ріг
2010
Обладнання, об'єкти, реактиви: аналітичні терези і різноважки; муфельна піч; електроплитка; тиглі, термостійкі колби місткістю 250—300 мл; мірні колби місткістю 100— 500 мл; бюретки; піпетки місткістю 1, 2, 5 мл; досліджувані рослини; Реактиви: 25 %-й розчин НСІ, ацетат натрію, 30%-й розчин NaOH, 2 %-й розчин Na2S, мурексид.
Розчин трилону Б (0,1 М). 37,21 г трилону розчиняють віл дистильованої води, розчин не повинен містити Са і Mg, відсутність їх перевіряють індикаторами мурексидом і еріохромом чорним (при наявності Са і Mg утворюється червоний колір). Розчин НСІ-гідроксшаміну (1%-й). 1 г (NPLOH)2-HCI розчиняють у дистильованій воді і розбавляють до 100 мл.
Аміачний буферний розчин. 35 мл 25%-го аміаку розчиняють в 100 мл дистильованої води, додають 5,4 г NH4CI, збовтують і зберігають у склянці з притертим корком. Еріохром чорний Т можна замінити хромогеном чорним ЕТ-ОО. 0,2 г одного або другого індикатору і 20 г х. ч. NaCl висипають у ступку і старанно розтирають. Зберігають реактив у темній склянці.
Основні відомості. Важливу роль в обміні речовин рослини відіграють кальцій і магній. Вони є необхідними скидовими частинами цитоплазми рослинної клітини. Наприклад, Са, Mg входять до складу ядра, рибосом, клітинного соку тощо. Кальцій, насамперед, є дуже важливим фактором для підтримування необхідних колоїдно-хімічних властивостей цитоплазми. Магній активує більшість ферментів, які беруть участь у процесах дихання і бродіння. Без кальцію і магнію рослина не може нормально рости і розвиватися, утворювати високоякісну продукцію. Тому визначення вмісту Са і Mg в грунті і рослинах має велике теоретичне й практичне значення. Цей метод ґрунтується на творенні стійких комплексів іонів Са2+ і Mg2+ з динатрієвою сіллю етилендіамінотетраоцтової кислоти (Na2H2C10Hi2O8N2* 2Н20) трилоном Б. Реакція відбувається за таким рівнянням:
Na2H2C,oH1208N2 + Са2 = Na2CaC10Hi208N2+2Н+.
Спочатку визначають вміст С а2 титруванням досліджуваного розчину трилоном Б. Кальцій і магній визначають в іншій порції розчину, титруючи трилоном Б, при наявності індикатору еріохрома чорного.
Проведення роботи. Наважку 2—5 г повітряно-сухого матеріалу кладуть у прожарений фарфоровий тигель і спалюють у муфелі. До золи в тиглі додають кілька крапель дистильованої води і 5 мл 25 %-го розчину НСІ, помішуючи скляною паличкою.
Розчин переносять у мірну колбу місткістю 100 мл, доливають дистильованою водою до риски, добре збовтують і відстоюють. 50 мл розчину переносять у термостійку колбу місткістю 250—300 мл, додають кілька крапель H2S04 і випаровують до появи парів S02, охолоджують, додають 5 г ацетату натрію і розбавляють водою до 250 мл. Якщо випадає осад, його відфільтровують, а фільтрат переносять у мірну колбу місткістю 500 мл, об'єм якої доливають водою до риски.
r
де а- об’єм трилону Д витраченого на титрування першої порції фільтрату з мурексидом мл; б - кількість трилону Д затраченого на титрування другої порції фільтрату з ерюхромом чорним Г, мл; Я - наважка речовини, взята для аналізу, г; 4,008 - кількість Са яка відповідає 1 мл розчину трилону Д мг; 2,432 - кількість М§, що відповідає 1 мл розчину трилону Д мг; 100 - коефіцієнт перерахунку в проценти.
Середні результати визначення азоту, фосфору, калію, кальцію та інших макроелементів у досліджувальних рослинах опрацьовують математично, записують у протоколи робіт і роблять відповідні висновки залежно від мети дослідів.
Контрольні запитання. 1. Яка фізіологічна роль кальцію і магнію в рослинному організмі? 2. На чому ґрунтується комплексометричне визначення кальцію і магнію в рослинах?
Методи визначення деяких найбільш поширених мікроелементів у рослинах. Для живлення рослин потрібні макро- і мікроелементи (бор, марганець, мідь, молібден цинк кобальт тощо).
Мікроелементи характеризуються високою біологічною активністю. Вони входять до складу ферментів, вітамінів, гормонів, і отже, беруть участь у регулюванні фізіолого- бюхімічннх процесів у рослинних і тваринних організмах. Нестача мікроелементів в груні затримує ріст і розвиток рослин, порушує нормальний перебіг біохімічних процесів знижує врожайність і якість утвореної продукції. Отже, наявність мікроелементів у грунті в доступній для рослин формі є необхідного умовою вирощування високих урожаїв сільськогосподарських культур.
Міністерство освіти і науки України
Криворізький технічний університет
Кафедра прикладної екології