- •1Лабораторна робота: Одержання каталізаторів глибокого окислення вуглеводів (метану) методом співосадження активних компонентів
- •1.1Стислі теоретичні відомості
- •1.2Експериментальна частина
- •1.3Методика розрахунку
- •2.2Експериментальна частина
- •2.3Методика розрахунку
- •3.2Експериментальна частина
- •3.3Методика розрахунку
- •4.2Експериментальна частина
- •4.3Методика розрахунків
- •5.2Експериментальна частина
- •6.2Експериментальна частина
- •6.3Обробка експериментальних даних
- •7.2Експериментальна частина
- •7.3Методика розрахунків
- •7.4Результати
- •7.5Висновки
- •8Лабораторна робота: Визначення загальної поруватості каталізатора
- •8.1Короткі теоретичні відомості
- •8.2Експериментальна частина
- •8.3Методика розрахунків
- •8.4Результати
- •8.5Висновки
- •9Лабораторна робота: Розрахунок кінетичних параметрів
- •I спосіб:
- •II спосіб:
6.2Експериментальна частина
Схема лабораторної установки представлена на рисунку 6.1.
Підготовка “тренованого” протягом 1 години при температурі 423 К у вакуум-сушильній шафі зразка (виконується лаборантами);
Зняти з установки усі зажими, крім 2 (дивись на схемі), за для забезпечення проходження повітря;
Перевірити перед ввімкненням компресора герметичність сатуратору (10) (обов’язковою є відсутність парів бензолу, що мають характерний запах) і наявність відводу парів бензолу до витяжної шафи; ввімкнути витяжну шафу;
Ввімкнути компресор, перевірити герметичність установки;
1 – трійник; 2 – зажим; 3 – маностат; 4 – напірна склянка; 5 – колонка з активованим вугіллям; 6 – реометр; 7 – капіляр; 8 – колонка з силікагелем; 9 – термостат з водою; 10 – сатуратор; 11 – бензол; 12 – нагрівач; 13 – реле; 14 – контактний термометр; 15 – мішалка; 16 – трансформатор; 17 – пікнометр із зразком; 18 – контрольній термометр
Рисунок 6.1 – Схема установки для визначення питомої поверхні.
За заданим викладачем значенням V1 (см3/хв) і значеннях p/ps рівних 0,1; 0,15; 0,2; 0,25 розрахувати витрати V2 за формулою (см3/хв):
(6.2)
де p, ps – тиск пари бензолу відповідно робочий і при насичені, мм.рт.ст.; pА – атмосферний тиск, мм.рт.ст.
ps за робочої температури розраховуємо за рівнянням Антуана:
де А=6,89745, В=1206,35, С=220,237
Ввімкнути нагрівач термостата в мережу;
Ввімкнути мішалку в мережу, проконтролювавши, щоб її лопаті не торкалися жодних об’єктів;
Ввімкнути компресор і встановити необхідні витрати V1 та V2 за допомогою напірних склянок (у разі виникнення проблем необхідно скористатися приміткою);
Перевірити чи встановилася температура експерименту (298 К інколи вона не встановлюється у зв’язку з низькою температурою у лабораторії, тоді дослід проводять через 10 хв після вмикання термостату);
Проводять зважування пікнометру з пробками пустого, а потім з наважкою зразка 1,5 – 1,8 г;
Пікнометр з наважкою без пробок насаджують на керн в сатураторі, закривають кришку сатуратору;
Через 10 хв (лише в перший раз, надалі через кожні 2 – 3 хв) витягніть пікнометр із сатуратору, закрийте пробками і зважте;
Пункти 15, 14 проводять до встановлення постійної маси (при зміні до 0,001 г дослід триває близько 70 хв для кожного співвідношення витрат)
Встановлюють нове співвідношення витрат (пункт 11) і повторюють все з 13 пункту. Аналогічно і інші співвідношення;
По закінчені роботи вимикають компресор, мішалку, термостат та використовуючи зажими перекривають доступ повітря з обох сторін до наступних пунктів схеми:10, 5, 8.
Примітка: у разі якщо розраховані витрати не встановлюються, то за тими значеннями, які можливо встановити визначають p/ps, але воно повинно відрізнятись від попереднього експерименту (якщо це другий експеримент), а також мати значення менше 0,25, оскільки далі починається капілярна конденсація і отриманні значення будуть неадекватними. Розрахунки проводять за наступною формулою:
(6.3)