Тема 7. Наукове рецензування (6 год.)

Теоретичний семінар (2 год): Рецензування як важлива складова редакційного етапу підготовки видання. Визначення поняття “рецензія”. Зовнішня та внутрішня рецензія. Угода між видавництвом і рецензентом. Три частини жанру рецензії: загальна, посторінковий огляд та висновок. Вимоги до змістової частини рецензії. Негативні та позитивні рецензії. Аргументованість висновку рецензії.

Ключові поняття і дефініції:

Рецензія – це критичний твір, у якому розглядається й оцінюється опубліковане видання (це – зовнішня рецензія, призначена для публікації в пресі) чи оригінал майбутнього видання (це – внутрішня рецензія, виконана на замовлення видавництва чи навчального закладу). Складається з трьох чистин: загальної, посторінкового огляду та висновку. Готується провідними фахівцями, вченими, науковцями з досліджуваної проблематики.

Вимоги до змістової частини наукової рецензії:

• актуальність теми;

• місце рецензованої праці серед раніше опублікованих на цю тему;

• наукова новизна та теоретична значущість праці;

• повнота охоплення матеріалу;

• відрефлектованість теоретико-методологічного та понятійного апарату;

• точність наукових посилань;

• аргументованість висновків;

• відповідність дібраного ілюстративного матеріалу темі;

• доступність стилю викладу читацькій аудиторії, якій призначатиметься видання.

Висновок рецензії – заключна частина, в якій подається аргументована завершальна оцінка рецензента щодо рецензованої праці: “рекомендується до друку” або “не рекомендується до друку”.

Практикум (4 год):

Завдання: Скласти позитивну та негативну внутрішню наукову рецензію на конкретне дослідження з культурологічної проблематики, пропоноване до друку. Навести аргументи щодо рекомендації до друку.

Тема 8. Редакторські професії та фахові вимоги до них (4 год.)

Теоретичний семінар (2 год): Сфера застосування редакторських професій: власно видавництва; різноманітні організації, інституції, окремі особи, які мають право займатися видавничою діяльністю; редакції газет і журналів; редакції радіомовлення та телебачення; рекламні агенції; маркетингові відділи виробничих структур; бібліотечні або науково-дослідні установи; вищі навчальні заклади; органи масової та спеціальної комунікації тощо. Фахові вимоги до редакторських професій. Загальні вимоги: вища освіта (видавнича справа, журналістика); досвід роботи в друкованій періодиці не менше трьох років; абсолютна грамотність; вільне володіння персональним комп”ютером; досвід роботи з юридичними і бухгалтерськими документами. Ділові якості: вміння ставити завдання й добиватися їх виконання; повна віддача роботі, самостійність, цілеспрямованість; творчий потенціал; комунікативні та аналітичні здібності; гнучкість мислення. Професійні вимоги: поглиблена гуманітарна освіта; вміння організовувати редакційний процес; досвід редагування та оформлення матеріалів; навички макетування і формування архітектоніки видань; добре знання англійської (німецької) мови. Спеціальні вимоги наукового редактора: поглиблена гуманітарна освіта; наукова кваліфікація та досвід у науково-дослід­ниць­кій сфері; комп’ютерна грамотність і володіння редакторськими програмами. Редакційні посади: директор видавництва, головний редактор, науковий редактор, технічний редактор, художній редактор, коректор тощо. Функціональні обов’язки редактора.

Ключові поняття і дефініції:

Головний редактор видавництва – це фахівець, який у цілому визначає видавничу програму і керує всім редакційно-видавничим процесом.

Редактор – це основний творчий працівник у видавництві, який безпосередньо відповідає за редагований матеріал, його структурний, інформативний, науковий і мовностилістичний рівень. Різновиди посади редактора: завідувач редакції, науковий редактор, старший редактор, провідний редактор, редактор, редактор-організатор тощо.

Науковий редактор – це фахівець, який здійсює наукове радагування видань, відповідає за науковий рівень редагованого матеріалу, його адекватність науковим стандартам і рівню сучасних досліджень в конкретній галузі знань.

Функціональні обов’язки редактора:

• грунтовне ознайомлення з поданим авторським матеріалом та підготовка аргументованого редакторського висновку на придатність його до редагування;

• формулювання письмових вимог до автора щодо необхідності доробки оригіналу та ретельна перевірка виконання зауважень після повернення на доопрацювання;

• редагування затверрдженого авторського оригіналу у відповідності з технологією і технікою редакторської правки;

• ознайомлення автора з унесенними правками, погодження з ним запропонованих скорочень, доповнень, змін;

• надання авторові необхідної допомоги у вдосконаленні архітектоніки оригіналу (структурування розділів, параграфів, доцільність додавання до авторського тексту передмови, післямови, покажчиків, бібліографічних довідок, коментарів, приміток, ілюстрацій тощо);

• редагування підготовлених автором ілюстративних матеріалів, з’ясування необхідності в додатковому ілюстративному ряді, визначення місця його розташування;

• перенесення авторських виправлень до редакційної верстки;

• підготовка каталожної картки видання, а також рекламних текстів для відділу маркетингу;

• візування видавничого матеріалу: до верстання, до друку, у світ;

• безпосередня участь у розробці проекту художнього оформлення;

• робота з другою версткою, плівками, чистими аркушами і сигнальним примірником у відповідності з методикою редагування.

Практикум (2 год):

Завдання: Скласти план роботи наукового редактора над авторським рукописом видання з культурологічної проблематики із зазначенням видів редакційної роботи і термінів виконання.