Тема 10. Специфіка науково-редакційної справи (6 год.)

Теоретичний семінар (2 год): Редакторська підготовка наукових та науково-довідкових видань. Основні аспекти роботи наукового редактора над авторським текстом: ознайомлювальний, структурний, змістовий. Специфіка роботи наукового редактора над статтями у фахових виданнях, віднесених до переліків ВАК України (вимоги: наявність чіткої постановки проблеми і характеристики її актуальності; аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше аспектів; формулювання цілей статті (постановка завдання); виклад основного матеріалу дослідження з повним обгрунтуванням отриманих наукових результатів; висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому напрямку. Особливості наукового редагування довідкових видань (словників, довідників, енциклопедій). Розробка загальної концепції довідкового видання. Редакторська підготовка матеріалів до науково-довідкових видань: робота над фактологічним матеріалом, удосконалення змісту, уніфікація тексту (принцип однотипності скорочень, дат за старим чи новим стилем, написання великих чи малих літер, абревіатур, оформлення бібліографічного опису тощо); ретельна перевірка розробленої системи посилань, відсилань та покажчиків.

Ключові поняття і дефініції:

Ознайомлювальний аспект у роботі наукового редактора – це з’ясування кількох принципових позицій щодо підготовки до друку тексту авторського дослідження. А саме:

• актуальність і новизна теми;

• ступінь її розробки та повноти розкриття;

• адресне призначення;

• рівень використання автором найновішої наукової літератури, у тому числі іншомовної, залучення архівних матеріалів;

• ступінь авторської оригінальності чи компілятивності, з’ясування чи не запозичені розділи або підрозділи з якихось Інтернет-сайтів.

Структурний аспект у роботі наукового редактора – це вивчення і вдосконалення структури майбутнього наукового видання на основі аналізу побудови складових частин авторського тексту. Поліпшити таку структуру можна шляхом:

• систематизації зібраного матеріалу;

• дотриманням приблизно одинакового співвідношення обсягу структурних складових тексту (параграфів, розділів, частин);

• чіткого виокремлення в цих складових головного і другорядного;

• строгої логіки викладу;

• доповнення тексту логічними містками-зв’язками;

• написання серйозних узагальнень та проміжних висновків;

• вироблення самостійних висновків;

• виявлення і ліквідації повторів;

• вилучення абзаців чи й цілих сторінок, написаних “не за темою”;

• реструктурізації та перестановки фрагментів авторського тексту.

Змістовий аспект у роботі наукового редактора – це смислова редакція авторського тексту з метою гармонійного поєднання форми і змісту твору; логізація форм викладення матеріалу; здійснення корекції тексту у відповідності до наукових методів: індуктивного (від окремого до загального), дедуктивного (від загального до окремого) тощо. Специфічними аспектами змістової редакції наукового тексту є також:

• відстеження порядку і частоти вживання спеціальної термінології;

• уникнення багатозначності при вживанні терміна в межах одного твору;

• уникнення змішування понять різних наукових шків чи академічних традицій;

• уніфікація і вдосконалення вживання специфічного понятійного апарату при перекладі з іншомовних видань;

• уточнення наукових цитат і посилань;

• перевірка розробленої системи посилань, відсилань та покажчиків.

Практикум (4 год):

Завдання: Здійснити наукове редагування фрагменту монографії, збірки тез наукової конференції, окремої наукової статті, автореферату дисертації. Розробити загальну наукову концепцію культурологічного довідкового видання (словнику, довіднику, енциклопедії) з зазначенням принципів і методів наукового редагування. Здійснити наукове радагування типової статті у науково-довідковому видання з культурологічної проблематики.

Розділ 3

матеріали для поточного (модульного)

контролю і Самостійної роботи студентів

3.1. Загальні положення та рекомендації

Під час самостійного опрацювання матеріалу першого модулю студенти знайомляться з основами науково-видавничої діяльності у сфері культурології та готують серію творчих усних та письмових робіт. Під час самостійного опрацювання матеріалу другого модулю студенти знайомляться з методами науково-редакційної підготовки видань та готують серію індивідуальних завдань з наукового редагування текстів.

Рекомендується:

 Законспектувати матеріали теоретичних семінарів та окремі розділи (за вибором) з основної літератури, яка рекомендована до курсу.

 Підготувати тези та виступити з доповіддю з проблем, які розглядаються в ході теоретичних семінарів і практикумів.

 Приймати активну участь в обговоренні культурологічних проблем.

• Виконати всі письмові завдання.

• Скласти наукову рецензію.

• Написати дві підсумкові тестові роботи.

3.2. Приклади підсумкових тестових завдань

3.2.1. Приклад підсумкового завдання за модулем 1 (вірна відповідь на один тест – 0,5 балу)

Поясніть значення таких понять, словосполучень, термінів та абревіатур:

1. Продовжуване видання.

2. Факсиміле.

3. Репринт і препринт.

4. Монографія.

5. Фальцювання in folio.

6. Обліково-видавничий та умовний друкований аркуш.

7. Індексована система поділу структурних одиниць тексту.

8. Глосарій

9. ISBN та ISSN.

10. Copyright

3.2.2. Приклад підсумкового завдання за модулем 2 (10 балів)

1. Етапи редакційно-видавничого процесу (2 бали).

2. Типи редагування. Редакторська правка (3 бали).

3. Специфіка роботи наукового редактора (5 балів).

3.3. Запитання і завдання до самоконтролю

Модуль 1. Основи науково-видавничої діяльності

1. Які існують види видавничої продукції за комплексом ознак?

2. Чим відрізняються репринт і препринт?

3. Що таке факсімільне видання?

4. Що складає основу наукових видань? Чим вони відрізняються від науково-популярних?

5. Перелічіть типи видань за: адресністю читача, знаковою природою інформації.

6. Дайте характеристику видань за: формою, приналежнісю до видавця, автора чи редактора; періодичнісю випуску; способом укладання текстів.

7. Коротко охарактеризцйте змістову частину книги.

8. Які складники входять до службової (видавничої) частини?

9. Чим відрізняється “Передмова” від “Вступної статті”?

10. Яку послідовність має ієрархія членування тексту в основній частині книжкового видання?

11. Перелічіть складові заключної частини видання.

12. Які відмінності між “Примітками” та “Коментарями”?

13. Що входить до “апарату” наукового видання?

14. Що таке службова частина видання?

15. Які елементи службової частини відносяться до розряду міжнародних “паспортних даних”?

16. Коли учасником міжнародної системи ISBN стала Україна?

17. Чим відрізняються ISBN та ISSN?

18. Коли запроваджено штрихове кодування видавничої продукції в Україні?

19. Які існують державні стандарти у видавничій справі?

20. Охарактекризуйте знак штрих-кодової позначки на книжкових виданнях.

21. Як у виданнях позначається захист авторського права?

22. У яких випадках видання не охороняється законом про авторське право?

Модуль 2. Науково-редакційна підготовка видань

23. Охарактеризуйте етимологію терміна “редагування”.

24. Ваше тлумачення поняття редагування у вузькому і широкому розумінні.

25. У чому полягає специфіка наукового редагування?

26. Що таке редакційно-видавничий процес? На які етапи його можна поділити?

27. Назвіть складові підготовчого процесу та означте роль у цьому процесі редактора.

28. З чого починається підготовчий етап?

29. Як потрапляють авторські оригінали до виробництва?

30. Виокреміть складові редакційного процесу.

31. У яких випадках рецензування майбутнього видання не є обов’язковим?

32. Назвіть основні вимоги до рецензії оригіналу, що пропонується до видання.

33. Які етапи редагування можна умовно визначити?

34. У чому полягає робота наукового редактора над структурою оригіналу?

35. Які фахові вимоги до редакторів?

36. Перелічіть функціональні обов’язки редактора.

37. Які існують види редагування?

38. У чому полягає сутність редакційної правки?

39. У чому особливості роботи структурної та змістової праці наукового редактора з авторським текстом?

40. Яка специфіка редагування науково-довідкових видань?

41. Поясніть значення понять: верстка, звірка, оригінал-макет, сигнальний екземпляр.

42. У чому різниця вичитування та зчитування?

43. Як ви ставитеся до спроб деяких учених тлумачити редагування не як творчий, а як суто технічний процес стеження за дотриманням норм?

44. У чому полягають творчі аспекти справи редактора?