Розділ 1 Мета і завдання курсу

Курс “Практикум з наукового редагування та рецензування” викладається в магістратурі факультету культурології та менеджменту для студентів спеціальності “Культурологія”. Курсу належить одно з найважливих місць у підготовці фахівців культурологічної спеціальності.

Межі професійності та обрії спеціалізації культуролога у сучасному світі є досить рухливими і прозорими. Культуролог повинен бути готовим до “несподіваних” поворотів вітальної стихії, будь то динамічні соціокультурні зміни, інформаційні новації або нові технологічні виклики часу. Магістратура з культурології передбачає надання майбутнім фахівцям елементів того особливого актуального професійного досвіду і тих специфічних “живих” вмінь, які б допомогли молодим випускникам здійснити творчу адаптацію в складному ландшафті як теоретичних, так і практичних модусів діяльності сучасного культуролога. Курс “Практикум з наукового редагування” зорієнтовано на пошуки креативного вирішення проблем, що виникають у сферах науково-редакційної та видавничої діяльності, вимагаючи не тільки культурологічного “знання” як такого, а й навичок культурологічної “дії”. Процес наукового редагування та рецензування має в собі багато елементів творчості, у кожному кокретному випадку, залежно від складності оригіналу, редактор має прийняти рішення, яке дозволяє перетворити авторський текст у видавничий, а згодом – у конкретне видання.

Мета курсу – ознайомити студентів з основами професійних вимог та системою навичок наукового редагування та рецензування текстів з культурологічної проблематики, надати студентам змогу оволодіти знанням редакційно-видавничих нормативних документів і технологій.

Досягнення мети припускає необхідність виконання таких завдань:

 засвоїти основи основи науково-видавничої діяльності у сфері культурології;

 придбати знання про видавничу продукцію та її основні види, національні й міжнародні видавничі стандарти;

 вміти орієнтуватися в типах неперіодичних та серіальних видань;

 отримати уявлення про типи і ознаки наукових видань, структуру і апарат наукового видання;

 ознайомитися з принципами роботи наукового редактора, основними етапами, принципами та елементами наукового редагування;

 визначити основні елементи та етапи наукового рецензування та науково-редакційної підготовки видань;

 з’ясувати фахові вимоги до редакційних спеціальностей;

 одержати досвід науково-редакційної правки видань з культурології;

 навчитися розробляти редакційно-видавничі проекти.

Курс припускає широке застосування інтерактивних методів навчання (проблемні дискусії та діалоги, тестування, ігрові форми, міні-конференції тощо).

Методологія курсу базується на міждисциплінарному підході та використанні отриманих знань для розгляду актуальних культурологічних проблем в методологічному та прикладному контекстах. Курс будується на серії теоретичних семінарів і практикумів (“workshops”) з прикладних проблем наукового редагування та рецензування культурологічних видань.

Особливості структури програми полягають в наступному. Модуль 1 – “Основи науково-видавничої діяльності” – об’єднує 5 тем, які присвячені ознайомленню з науково-видавничими процесами, типами видань, структурою і апаратом наукового видання, діючими національними й міжнародними видавничими стандартами. Модуль 2 – “Науково-редакційна підготовка видань” – включає 5 тем, які присвячені ознайомленню студентів з основними навичками наукового редагування та рецензування.

Вміння та навички, що формуються під час виконання прак­тичних завдань з курсу:

 оволодіння апаратом прийомів і методів наукового редагування видань з культурологічної проблематики;

 отримання досвіду створення видавничих культурологічних проектів;

 надбання навичок науково-редакційної підготовки культурологічних видань;

 вміння вирішувати практичні проблеми у науково-видавничій справі;

 застосування методів прикладної культурології щодо підготовки, редакційної правки та оформлення рукописів, створення оригінал-макетів наукових видань з культурології.

Форми навчання – теоретичні семінари, прак­тикуми з редагування та рецензування, виконання індивідуальних творчих завдань.

Форми організації контролю знань, система оцінювання – тестування, залік за рейтинговою системою.

Загальний обсяг курсу – 52 години, у т. ч. 20 годин теоретичних семінарів, 32 години практикумів.