Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Program Academy Scientific Redaction for Cultur...doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
423.42 Кб
Скачать

Тема 5. Національні й міжнародні видавничі стандарти (4 год.)

Теоретичний семінар (2 год): Стандарти (англ. standard – норма, зразок, еталон), стандартизація та уніфікація у видавничій справі. Міжнародні організації з питань стандартизації: Міжнародна організація із стандартизації (ISO), Міжнародна електротехнічна комісія (IES). Україна як повноправний член ISO та IES (з 1993 р.). Національні стандарти (ДСТУ). Основні нормативні документи у науково-видавничій справі. Введення на території України стандартів з міжнародної нумерації книг з 1 січня 1998 р. Міжнародна стандартна нумерація книг (ISBN). International Standard Book Number – Міжнародний стандартний книжковий номер та його структура: абревіатура (ISBN); 10 цифр, які розділені дефісом на 4 блоки (перший – ідентифікатор країни, другий – ідентифікатор видавництва або видавничої організації, третій – порядковий ідентифікатор конкретного видання, четвертий – контрольна цифра). Міжнародна стандартна нумерація серіальних видань (ISSN). International Standard Serial Number – Міжнародний стандартний серіальний номер та його структура: абревіатура (ISSN); 8 цифр, які розділені дефісом на 2 чотиризначні цифрові групи. Міжнародна асоціація товарної нумерації – EAN International. Ідентифікація видавничої продукції згідно до угоди UCC (Північно-американської асоціації штрихового кодування) та Міжнародного агентства ISBN/ISMN: 13-розрядна версія ідентифікаційного номера EAN-13, з префіксами для журнальних – 977, книжкових – 978, музичних – 979. Штрихове кодування та його структура: Префікс для ISBN, повний склад ISBN (без контрольної цифри), контрольна цифра EAN. Міжнародний знак охорони авторського права (Copyright). Приєднання України у травні 1995 р. до Бернської конвенції про охорону авторських прав на літературні і худоні твори.

Приклад 1: Структура міжнародного стандартного номера

Книжкового:

Серіального:

ISBN 966-01-554-8

ISBN – абревіатура

966 – ідентифікатор України

01 – порядковий ідентифікатор конкретного видання

8 – контрольна цифра

Якою б не була наповненість кожного

цифрового блока, загальна кількість чисел

у знаку не повинна перевищувати десяти:

ISBN 966-03-2135-9

ISBN 966-583-201-7

ISBN 966-7824-15-0

ISBN 966-53924-6-1

ISSN 0208-3785

ISSN – абревіатура

0208-3785 – ідентифікатори

зареєстрованих серіальних видань,

присвоються національними

центрами ISSN

5 – контрольна цифра

Для позначення цифрових блоків

використовуються арабські цифри,

за вийнятком римської Х,

якою позначається число 10:

ISSN 0208-3785

ISSN 0151-685Х

Приклад 2: Структура штрих-коду

Загальний вигляд

Структура штрих-коду для видання з ISBN 966-7128-32-7

Префікс для ISBN 978

Повний склад ISBN (без контрольної цифри) 966-7128-32

Контрольна цифра EAN 8

977 – префікс для журнальних видань

978 – префікс для книжкових видань

979 – префікс для музичних видань

Приклад 3: Копірайт

1. У виданні, автором якого є одна особа:

© Зборовська Н. В., 2005

© “Академвидав”, оригінал-макет, 2005

2. У виданні, авторами якого є кілька осіб (вказують перші три прізвища з ініціалами або в алфавітному порядку, або в такому, який колективно визначають самі автори):

© Дончик В. Г., Мельник В. О., Моренець В. П. та ін., 2004

3. У виданні з кількома об’єктами авторського права, які охороняються:

© Яременко В. В., упорядкування, 1998

© Кононенко П. П., передмова, 1998

© Дунаєвська Л. Ф., примітки, 1998

4. У перекладному виданні першим зазначають копірайт на видання, з якого здійснювался переклад, а потім – на переклад та інші об’єкти перекладного видання, які охороняються:

© Davies Norman, 1996

© Тарашук Петро, Коваленко Олександр, український переклад, 2005

5. У перевиданні стереотипного характеру зазначається той же копірайт, який стояв у першому виданні. У випадках, коли перевидання здійснювалося з доповненнями і виправленнями, зазначають два копірайти: першого і повторного видання, причому біля оствннього вказують характер змін:

© Видавництво “Либідь”, 1991

© Субтельний О., переробка і доповнення, 1993

Ключові поняття і дефініції:

Державні стандарти України з видавничої справи – національна система уніфікованих норм і правил підготовки та оформлення видань, наприклад:

– ДСТУ 3017–95. Видання. Основні види. Терміни та визначення.

– ДСТУ 3008–95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура. Правила оформлення.

– ДСТУ 3018–95. Видання. Поліграфічне виконання. Терміни та визначення.

– ДСТУ 3146–95. Коди та кодування. Маркування об’єктів ідентифікації. Штрихові позначки EAN. Вимоги до побудови.

– ДСТУ 3582–97. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила.

– ДСТУ 3772–98. Оригінали для поліграфічного відтворення. Загальні технічні вимоги.

– ДСТУ 3814–98. Інформація та документація. Видання. Міжнародна стандартна нумерація книг.

ISBN (International Standard Book Number – Міжнародний стандартний книжковий номер) – це універсальний цифровий код, що його проставляють на кожному примірнику книжкових і брошурних видань (а також недрукованих видань: звукових записів, мікрофільмів, слайдів, відеофільмів, публікацій на електронних носіях, програмному забезпеченні для персонального комп’ютера, публікаціях у мікроформах, альбомах, фотоальбомах з текстом, картографічних атласах, виданнях для сліпих шрифтом Брайля) незалежно від способу їх відтворення чи розповсюдження, обсягу і накладу. Він є засобом розпізнання видань за країною та назвою видавця.

ISSN (International Standard Serial Number – Міжнародний стандартний серіальний номер) – скорочена назва міжнародного стандартного серіального видання, якими є всі періодичні та продовжувані видання (газети, журнали, бюлетені, періодичні та продовжувані альманахи, збірники, щорічники, серії, доповіді, звіти, збірники статей, матеріали наукових конференцій і конгресів, які видаються періодично чи за мірою накопичення матеріалу, серіальні електронні видання).

Штрихове кодування – це умовний чиловий код, який представлений комбінацією послідовно розташованих паралельних штрихів та проміжків між ними і призначений для оперативної ідентифікації будь-якої товарної продукції електронними засобами.

Міжнародний знак охорони авторського права (Copyright) – це символ з короткою текстовою і цифровою інформацією, яким, згідно із законом (Закон України “Про авторське право та суміжні права”), повідомляється про виключне право його власника. Такий знак зазначається у кожному примірнику твору. Знаками охорони авторського права позначаються усі види книжкових та журнальних видань, а також листівки, плакати, каталоги, календарі, путвники, електронні видання, магнітоіонні записи; видання образотворчого мистецтва у формі естампа, репродукції, художнього плаката, листівки, альбому; та каторгафічні нотні видання. Копірайт не зазначається у творах народної творчості; офіційні документи закодавчого, адміністративного і політичного характеру, стандарти, розклади руху, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності.

Копірайт (англ. сopyright) – професійна назва Міжнародного знаку охорони авторського права. Складається з трьох елементів: обведеної колом латинської літери С (©); імені (назви) власника виключних авторських прав; року першої публікації твору. Розташовується у нижньому правому куті звороту титульного аркуша.

Практикум (2 год):

Завдання: “Прочитати” та проаналізувати інформацію з ідентифікаційних номерів і штрих-кодів конкретних книжкових та серіальних наукових видань з культурологічної проблематики; запропонувати серію проектів наукових культурологічних видань з визначенням різного набору знаків охорони автор­ського права.

Модуль 2. Науково-редакційна підготовка видань

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]