Тема 4. Структура і апарат наукового видання (6 год.)

Теоретичний семінар (2 год): Структурні складові змістової частини книги: службова (видавнича), вступна, основна, заключна. Службова частина (апарат видання): вихідні відомості, зміст, колонцифри, колонтитули. Вступна частина. Доцільність вступної частини (раритетність видання, перевидання з уточненнями і доповненнями, перше видання перекладу, ювілейне, оригінальне, надто актуальне видання тощо). Складові вступної частини: передмова, переднє слово, вступна стаття, історико-біографічний нарис. Кількість складників вступної частини (нерегламентована), наприклад, 2 передмови (від редакційної колегії та від видавництва), один історико-біографічний нарис, одна вступна стаття. Основна частина видання. Структуризація тексту як результат спільної роботи автора і редактора. Ієрархія членування тексту за змістом: частина, розділ, параграф. Системи нумерації структурних складових тексту: наскрізна, роздільна, індексована. Заключна частина та її складові: післямова; примітки; коментарі; додатки; покажчики різного виду; глосарій (перелік основних термінів); списки використаної літератури, архівних та інших джерел; двомовні словники термінів і понять, список скорочень і умовних позначень тощо. Типи коментарів: текстологічні, літературно-історичні, лінгвістичні, видавничі. Типи покажчиків – іменний, предметний, географічний, а також (в залежності від типу видання) покажчик ілюстрацій, міфологічних персонажей, архівних документів тощо. Складові заключної частини як свідчення культури наукового видання.

Приклад:Системи поділу структурних одиниць тексту

Наскрізна	Роздільна		Індексована
Частина перша Розділ 1 § 1 § 2 Розділ 2 § 1 § 2 Частина друга Розділ 3 § 1 § 2 Розділ 4 § 1 § 2 Частина третя Розділ 5 § 1 § 2 Розділ 6 § 1 § 2		Частина перша Розділ 1 § 1 § 2 Розділ 2 § 1 § 2 Частина друга Розділ 1 § 1 § 2 Розділ 2 § 1 § 2 Частина третя Розділ 1 § 1 § 2 Розділ 2 § 1 § 2	1. 1.1. 1.1.1. 1.1.2. 1.2. 1.2.1. 1.2.1. 2. 2.1. 2.1.1. 2.1.2. 2.2. 2.2.1. 2.2.2. 3. 3.1. 3.1.1. 3.1.2. 3.2. 3.2.1. 3.2.2.

Ключові поняття і дефініції:

Службова частина (апарат видання) – регламентований нормами і стандартами мінімум уніфікованих інформаційних даних, які вміщуються на початкових і прикінцевих сторінках книжкового видання з метою його ідентифікації. Включає вихідні відомості, зміст, колонцифри, колонтитули.

Вступна частина – це додатковий до основної частини текст або кілька текстів, підготовлені за ініціативою видавництва, редактора чи автора для повнішого і глибшого сприйняття читачем пропонованого видання.

• Передмова – складова вступної частини видання невеликого обсягу (1-2 сторінки), яка орієнтує читача у змісті, структурі та призначенні видання, звертає увагу на його особливості. Складається автором, редактором, упорядником, перекладачем. (Варіанти назв передмов – “Від автора”, “Від редактора”, “Від упорядника”, “Від видавництва”, “Від перекладача”).

• Переднє слово – різновид передмови, на відміну від якої зазначається автор­ство тексту. Складається провідним фахівцем або відомим діячем культури, науки, освіти.

• Вступна стаття – складова вступної частини видання, головне завдання якої – дати читачеві більше доступно написаного нового, аналітичного матеріалу, що допоможе глибше розуміти зміст книги, умови її створення і долю її творця. Складається відомим у цій галузі фахівцем. Обсяг – від половини до 3 видавничих аркушів.

• Історико-біографічний нарис – самостійний твір, у якому аналізується не сама праця, а історичні умови формування світогляду автора, ретроспектива його життя і творчості. Більш великий за обсягом, ніж вступна стаття. Наприклад, історико-біографічний нариси у серіях наукових видань “Літературні пам’ятки України” та “Пам’ятки історичної думки України”.

Основна частина видання – головний елемент змісту всієї книги, який складається власне з авторського тексту, поділений на логічно завершені і співмірні за розмірами структурні підрозділи. Потребує особливо ретельної праці і автора, і редактора-видавця.

Типи структуризації основної частини:

• Наскрізна система поділу структурних одиниць тексту – нумерація всіх структурних одиниць у наростаючій послідовності цифр і літер від початку до завершення основної частини видання.

• Роздільна система поділу структурних одиниць тексту – наростаюча послідовність цифр лише в межах однієї частини видання.

• Індексована система поділу структурних одиниць тексту – поділ лише цифровими номерами з наростаючою кількістю ступенів підпорядкування від початку до кінця.

Заключна частина – це підготовлений за ініциативою видавництва, редактора чи автора додатковий до основної частини текст або кілька текстів, які доповнюють її зміст, тлумачать, узагальнюють окремі положення, допомагають читачеві повніше і глибше зрозуміти текст в усьому його обстазі і науковому контексті.

• Післямова – завершальний, заключний акорд до всієї книги, має спільні ознаки з передмовою: тут також зібрано додатковий, здебільшого аналітичний, матеріал про сам твір, його автора, соціальний або науковий контекст виникнення книги, тощо. На відміну від передмови, післямова здебільшого доповнює книгу новою інформацією, яка могла бути невідомою чи недоступною авторові.

• Примітки – система стислих, лаконічних довідок того чи іншого слова, яке може бути незрозуміле читачеві (у примітках подаються визначення слів іноземного походження, значення діалектизмів чи архаїзмів, розшифровка авторських скорочень, абревіатур чи переносних висловів тощо). Можуть бути посторінковими і кінцевими.

• Коментарі – детальні і розгонуті тлумачення фрагментів авторського тексту, згаданих осіб, певних подій, явищ, персоналій, категорій тощо. Розрізняють текстологічні коментарі (історія створення тексту, його цензурування, редагування), літературно-історичні (уточнення або розшифровка історичних подій), суто наукові (стисле розкриття сутності наукових теорій, вчень, термінології), лінгвістичні (аналіз особливостей мови автора або специфіки перекладу, визначення міри редакторського втручання в текст), видавничі (відомості про першу публікацію твору, особливості наступних перевидань) тощо.

• Додатки – малодоступні для читача документи, варіанти перекладів чи редакцій текстів, архівні раритети, нормативні акти, карти, хронологічні таблиці, схеми, ілюстрації, які розміщуються наприкінці видання з метою доповнити, збагатити книгу такими матеріалами, які не введені до основної частини, але мають до неї безпосереднє відношення за змістом чи проблематикою.

• Покажчик – своєрідний путівник для читача, який спрощує пошук наявних у книзі даних – термінів, імен, дат, географічних назв, документів, ілюстрацій тощо з вказівкою конкретних сторінок, на яких вони зазначені в тому чи іншому контексті по всьому виданню. Найпоширеніші покажчики – іменний, предметний, географічний. У залежності від типу видання мужуть додаватися покажчики ілюстрацій, міфологічних персонажей, архівних документів тощо. Покажчик будується частіше за все в алфавітному порядку, хоча може подаватися і в хронологічному та систематичному.

• Глосарій (лат. glossarium – словник, зібрання слів, що потребують пояснення) – перелік основних термінів, словник специфічних та малозрозумілих понять з коротким поясненням їхнього значення або перекладом з іншої мови.

• Бібліографічний опис використаної літератуи і джерел – складова заключної частини книги, яка виконує важливу довідкову й інформаційну функції і потребує особливо ретельного ставлення видавця та редактора до оформлення. Бібліографічний опис здійснюється у відповідності до затверрджених видавничих стандартів. Застосовуються повний і скорочений бібліографічний опис літератури.

Практикум (4 год):

Завдання: Скласти видавничий проект наукового видання (монографії, збірки статей тощо) з культурологічної проблематики з визначенням його структури та елементів службового апарату. Скласти типові фрагменти-зразки оформлення елементів заключної частини: приміток; коментарів; додатків; покажчиків різного виду; глосарію; списку використаної літератури, архівних та інших джерел; двомовного словнику термінів і понять, списку скорочень і умовних позначень.