Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
kurs lec-3-1.doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
14.54 Mб
Скачать

1.3. Поняття корисної віддачі та довговічності

Корисна віддача залежить від продуктивності установок, тобто від кількості операцій, виконуваних нею за одиницю часу. Якщо машина спроектована без відхилень від наявних методичних положень, то збільшення віддачі залежить від умов експлуатації установки, причому робочі органи установки слід розраховувати на максимальну кількість операцій відповідно до закладених у ній кінематичних, потужнісних та надійнісних показників.

Слід урахувати, що установки з відновлюваними джерелами зазвичай працюють в умовах безперервної дії атмосферних явищ, що зумовлює підвищені вимоги до їх довговічності. Під довговічністю розуміють властивість виробу зберігати працездатність до граничного стану з необхідними перервами для технічного обслуговування та ремонту. Граничний стан виробу настає, коли подальша експлуатація неможлива або недоцільна. Тобто, довговічність – це властивість установки зберігати працездатність до моменту вилучення її з експлуатації.

Довговічність характеризується:

  • критерієм довговічності (відношення номінального значення довговічності до фактичного, для легких умов експлуатації він становить 0,7…0,8; середніх – 1; важких – 1,2…1,5);

– строком служби, що залежить від коефіцієнта використання:

В = сез вих рем зм маш зав пр,

де сез – tсез /365 – коефіцієнт сезонності (tсез – тривалість сезону, днів); вих – tр.д /365 – коефіцієнт вихідних днів (tр.д – кількість робочих днів); рем – коефіцієнт ремонтних простоїв (0,85…0,9); зм – коефіцієнт змін (для однозмінної 0,33; двозмінної – 0,66; тризмінної – 1); маш – коефіцієнт машинного часу (0,8…0,9); зав – коефіцієнт завантаження (0,7...0,95); пр – коефіцієнт простою.

1.4. Експлуатаційна надійність

Працездатність виробу забезпечується його надійністю, показники якої завжди слід розглядати разом із заданими режимами експлуатації, тому конструювання передбачає врахування таких ознак експлуатаційної надійності: високий термін довговічності, безвідмовність, безаварійність, стабільність роботи, малий обсяг та простота оперативного обслуговування і ремонтних робіт, живучість (здатність у разі пошкоджень продовжувати деякий час роботу хоча б на понижених режимах).

1.5. Уніфікація виробничих рішень

Під уніфікацією розуміють процес усунення зайвого різноманіття типорозмірів та марок продукції (а також характеристик виробів і методів випробувань) максимальним скороченням їх кількості; використання вузлів і деталей із раніше спроектованих і випробуваних машин у конструкціях нових установок.

Є декілька напрямів уніфікації (але вони не універсальні):

– секціонування – розподіл машин на однакові секції та утворення нової установки набиранням уніфікованими секціями. Наприклад, виробництво пластинчастих теплообмінників, сонячних теплофікаційних та фотоелектричних установок тощо;

– метод зміни лінійних розмірів – для отримання машин і агрегатів різної продуктивності, змінюють їх геометричні параметри (довжину), але зберігають форму поперечного перерізу. Наприклад, довжина матрацного сонячного повітронагрівача, шестерінчастий насос, мішалка метантенків біогазових установок тощо;

– метод базового агрегату – перетворення в машину певного призначення під’єднанням до базового агрегату спеціального обладнання. Наприклад, гідромеханічна установка з уніфікованим редуктором, когенераційна установка;

– конвертування – базову машину або основні її елементи використовують для утворення агрегатів різного призначення. Наприклад, теплонасосна установка;

– модифікування – перероблення машини з метою пристосування її до інших умов роботи операціями без зміни основної конструкції. Наприклад, зміна величини швидкохідності вітроустановки;

– агрегатування – створення машин комбінаційним об’єднанням уніфікованих агрегатів, що складаються з автономних вузлів, у загальну систему;

– уніфіковані ряди – утворення ряду довільних машин різної потужності або продуктивності зміною кількості робочих органів та їх застосування в різних об’єднаннях. Наприклад, енерговузли, що складаються з декількох вітряних роторів, розміщених на одній башті (щоглі).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]